Ухвала суду № 114977959, 17.11.2023, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/4552/23

Провадження № 1-кп/452/393/2023

УХВАЛА

Іменем України

17 листопада 2023 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі кримінальне провадження №12014140290000150 від 15.02.2014 року за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не працюючого, згідно ст. 89 КК України не судимого,-

який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.389 КК України,

встановив:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 , 19.04.2011 року засуджений вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області до 4 років позбавлення волі. 25 жовтня

2013 року ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, ОСОБА_4 замінено невідбуту частину покарання 4 місяці 8 днів у виді позбавлення волі на 240 годин громадських робіт, яка набрала законної сили. В подальшому ОСОБА_4 прибув до кримінально - виконавчої інспекції, де був ознайомлений згідно зі ст. 37 КВК України з порядком і умовами відбування покарання, встановленими днями явки на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції Самбірського районного підрозділу Старосамбірського МРВ УДПтСУ у Львівській області та попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт.

Незважаючи на попередження про відповідальність за порушення умов і порядку відбування покарання, отримавши направлення для відбування покарання по місцю свого проживання до Ралівської сільської ради, Самбірського району Львівської області з 09.12.2013 року, ОСОБА_4 умисно, ухиляючись від відбування покарання, не приступив до відпрацювання встановленого судом строку громадських робіт, за що 24.12.2013, 12.01.2014, 28.01.2014 року, йому винесено письмові попередження. Однак, незважаючи на попередження про відповідальність за порушення умов і порядку відбування покарання, ОСОБА_4 умисно, ухиляючись від відбування покарання, так і не приступив до відпрацювання встановленого судом строку громадських робіт (240 годин) до ухвалення 30.06.2021 року Самбірським міськрайонним судом вироку, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту на строк 3 місяці та на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду у вигляді 240 годин громадських робіт і за сукупністю вироків у відповідності із ст.72 КК України призначено остаточне покарання у вигляді арешту на строк

3 місяці і 10 днів.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися в ухиленні засудженого від відбування покарання у вигляді громадських робіт, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.

В судовому засіданні захисником ОСОБА_5 подано письмове клопотання обвинуваченого, про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, проти чого не заперечував обвинувачений і прокурор.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що подане захисником клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України відноситься до кримінальних проступків, за яке передбачено максимальне покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років.

Згідно положень п. 1) ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов`язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно невизнання особою вини не є перешкодою для звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_4 зрозумілі наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 49 КК України, він підтримує своє клопотання, подане його захисником

ОСОБА_5 , та надає згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що з дня скоєння обвинуваченим

ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке маломісце з25.10.2013по 30.06.2021року, минуло понад 2 роки, перебіг строків давності порушено не було, обвинуваченому відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, він надав згоду на таке звільнення, суд вважає необхідним звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, закривши провадження у даній справі.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту ОСОБА_4 строком до 19 листопада

2023 року, застосований ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 жовтня 2023 року слід скасувати.

Процесуальних витрат по справі немає.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49 КК України, ст..ст. 284, 285, 286 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, на підставі п.1) ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження №12014140290000150 від 15.02.2014 року відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 389 КК України закрити на підставі п.1) ч.2 ст.284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту ОСОБА_4 - скасувати.

Ухваланабирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали суду.

Суддя