Ухвала суду № 114973198, 16.11.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4548/22

Провадження № 1-кс/461/6500/23

УХВАЛА

16.11.2023 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022140000000009 від 11 січня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що 15 травня 2020 року старшим державним виконавцем Дрогобицького МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2020 ВП № 62076939 та постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 15.05.2020 ВП № 62076939.

З постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2020 вбачається, що підставою для відкриття виконавчого провадження була заява стягувача про примусове виконання виконавчого листа № 2-789/2010 від 23.10.2010, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_5 , в користь АКІБ «Укрсиббанк» заборгованості по кредитних договорах № 11140472000 від 12.04.2007 в сумі 1 385 251,22 грн, № 11214443000 від 13.09.2007 154 045,28 грн, № 11214459000 від 13.09.2007 169 496 грн, № 11369259000 від 10.07.2008 242 941,28 грн, всього заборгованості на суму 583 933,07 грн та 1 820 грн сплачених судових витрат.

З постанови від 15.05.2020 про заміну сторони виконавчого провадження видно, що на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду у справі № 442/1635/17 замінено стягувача з ПАТ «Укрсиббанк» на ТЗОВ «Фінансова компанія «Позика» на підставі ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

26 травня 2020 року державним виконавцем ОСОБА_4 винесено постанову про опис та арешт майна ОСОБА_5 по ВП № 62076939. В судовому порядку, він оскаржив дії державного виконавця щодо неправомірної оцінки арештованого майна, оскільки таку вважав значно заниженою. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 10 вересня 2020 року дії державного виконавця ОСОБА_4 щодо визначення результатів вартості майна визнано неправомірними та зобов`язано державного виконавця усунути порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах нежитлового приміщення.

Однак, 28 вересня 2020 року відбулися електронні торги з продажу арештованого майна, при цьому, ОСОБА_5 не був проінформованим про проведення торгів.

12 листопада 2020 року на офіційному сайті ДП «СЕТАМ» оприлюднено протоколи проведення електронних торгів. Їх переможцями стали ОСОБА_6 та ОСОБА_7

18 листопада 2020 року на руки покупцям арештованого майна, видані акти державного виконавця про проведення електронних торгів. Кошти від реалізації майна в сумі 735 972 грн згідно з розпорядженням № 62076939 від 17.11.2020 та платіжного доручення № 12849 від 18 листопада 2020 року перераховано не стягувачу по виконавчому провадженню, а невідомій юридичній особі, яка не є стороною виконавчого провадження, тобто ТзОВ «Фінанс консалтинг захід», код ЄДРПОУ 41349687. При цьому, стягувачем по виконавчому провадженню є ТЗОВ «Позика», а заміни стягувача у виконавчому провадженні не відбулося, що було досліджено під час судового розгляду та підтверджується відповідно до ухвали Дрогобицького міськрайонного суду від 17.05.2021 (справа №442/839/21).

Крім цього, згідно з виконавчим листом № 2-789/2010 від 23.10.2010, виданим Дрогобицьким міськрайонним судом, в користь АКІБ «Укрсиббанк» з ОСОБА_5 підлягає стягнення заборгованості на загальну суму 583 933,07 грн та 1 820 грн сплачених судових витрат, та з коштів, отриманих від реалізації вказаного майна в сумі 735 972 грн, підлягав сплаті вищевказаний борг, а решта суми, тобто 150 219 гривень підлягали поверненню власнику майна, тобто ОСОБА_5 , проте ці кошти державним виконавцем, в супереч законодавству не повернуто.

Слідчий вказує, що не дивлячись на те, що відбулося виконання виконавчого документу, державний виконавець ОСОБА_4 15 грудня 2020 року виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ТЗОВ «Фінансова компанія «Позика», хоча виконавче провадження підлягало закриттю, а виконавчий документ державний виконавець зобов`язаний був скерувати до Дрогобицького міськрайонного суду, що ним не було виконано.

19.01.2021 державний виконавець ОСОБА_4 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по ВП № 64172741 з виконання того ж самого виконавчого (документу виконавчого листа № 2-789/2010 від 23.10.2010, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_5 , в користь АКІБ «Укрсиббанк» заборгованості по вищезгаданих кредитних договорах на загальну суму 583933,07 грн та 1820 грн сплачених судових витрат, де стягувачем вказав ТЗОВ «Фінансова компанія «Позика». Тобто ОСОБА_4 не погасив заборгованість перед стягувачем, а знову ж таки вчиняв дії щодо стягнення з ОСОБА_5 цього ж боргу повторно, так як кошти від продажу майна ОСОБА_5 були перечислені на рахунки товариства, яке не має жодного відношення до боргу чи до ОСОБА_5 .

Слідчий зазначає, що державний виконавець ОСОБА_4 в супереч Законодавству, склав та видав документ про перерахунок грошових коштів в повній сумі 735 972 гривень, які отримані внаслідок продажу арештованого майна ОСОБА_5 на рахунок ТзОВ «Фінанс консалтинг захід», яке не є стягувачем, що підтверджується рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 17.05.2021.

Враховуючи вище наведене, слідчий вказує, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Дрогобицьким МРВ УМВС у Львівській області, 29.06.2002, зареєстрований АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання АДРЕСА_2 , який являється представником ТзОВ «Фінансова компанія «Позика»» та представником ТОВ «Фінанс консалтинг Захід».

09 листопада 2023 року, проведено санкціонований обшук за фактичною адресою проживання ОСОБА_8 - АДРЕСА_2 , під час якого у приміщенні вітальні на першому поверсі у шафі, виявлено та вилучено судову справу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №2-789/2010 про стягнення з ОСОБА_5 боргу за кредитним договором, та судову справу №442/5900/22,6/442/80/2022 (номер провадження ) за заявою ОСОБА_5 до ФК Позика.

09 листопада 2023 року у даному кримінальному провадженні слідчим винесено відповідну постанову та визнано речовим доказом судову справу дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №2-789/2010 про стягнення з ОСОБА_5 боргу за кредитним договором, та судову справу №442/5900/22,6/442/80/2022 (номер провадження ) за заявою ОСОБА_5 до ФК Позика.

З метою збереження речових доказів, недопущення їх втрати чи зміни та використання їх у доказуванні, слідчий просить клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначені в клопотанні речі.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просить розглядати клопотання без його участі та без повідомлення володільців майна.

З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе в порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження

Судом встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022140000000009 від 11.01.2022 за фактом складання та видачі завідомо неправдивого офіційного документу службовими особами Дрогобицького МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за ч. 1 ст. 366 КК України.

Постановою слідчого від 09 листопада 2023 року вилучені в ході обшуку за фактичною адресою проживання ОСОБА_8 судову справу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №2-789/2010 про стягнення з ОСОБА_5 боргу за кредитним договором, та судову справу №442/5900/22,6/442/80/2022 (номер провадження ) за заявою ОСОБА_5 до ФК Позика. було визнано речовими доказами.

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 4ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на виявлені та вилучені в ході проведення обшуку за фактичною адресою проживання ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ) документи, а саме:

- судову справу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №2-789/2010 про стягнення з ОСОБА_5 боргу за кредитним договором;

-судову справу №442/5900/22,6/442/80/2022 (номер провадження ) за заявою ОСОБА_5 до ФК Позика.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1