Ухвала суду № 114969408, 15.11.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позову до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

15 листопада 2023 р. справа №520/31889/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) доХарківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, адміністративний орган, владний суб"єкт, орган публічної адміністрації)про1) Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 23.08.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та у невиплаті позивачу сум індексації грошового забезпечення; 2) Зобов`язати відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 23.08.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату донарахованих сум; 3) Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.03.2018 по 16.02.2022; 4) Зобов`язати відповідача здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 16.02.2022 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; 5) Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування грошового забезпечення позивачу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року; 6) Зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 29.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (2102 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум; 7) Зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (2270 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум; 8) Зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2022 по 16.02.2022, виплат при звільненні зі служби (одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, компенсація за дні невикористаних відпусток), виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум; 9) Визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не здійсненні позивачу розрахунку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби; 10) Зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби з урахуванням раніше виплачених сум, - встановив:

Згідно з п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2023р. у справі №990/139/23 «Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що у процесі прийняття рішень про поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Суд виходить таких міркувань: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, унаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, що були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.».

Спір склався у відносинах з проходження публічної служби та стосується отримання грошового забезпечення.

У позові представником позивача було викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду, умотивоване виключно посиланням на постанову Верховного Суду від 28.09.2023р. у справі №140/2168/23 без жодної конкретизації поважних причин звернення до суду із пропуском строку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2023р. у справі №520/31889/23 клопотання про поновлення строку звернення до суду було залишено без задоволення, позов було залишено без руху, надано час для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом із доказами поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

13.11.2023р. до суду надійшла заява представника позивача із твердженням про дотримання строку звернення до суду, умотивована повторним посиланням на постанову Верховного Суду від 28.09.2023р. у справі №140/2168/23.

Вирішуючи питання про усунення заявником недоліків в оформленні позову та наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Постанова Верховного Суду від 28.09.2023р. у справі №140/2168/23 містить правову позицію, відповідно до якої "38. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

39. При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

40. Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.

41. На момент звільнення позивача з військової служби, 18 січня 2018 року, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

42. Втім, судами попередніх інстанцій помилково застосовано редакцію частини другої статті 233 КЗпП України, чинну на момент постановлення оскаржуваних судових рішень.

43. З огляду на вказане, Суд приймає доводи касаційної скарги, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.

44. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 та від 27 квітня 2023 року у справі №420/14777/22.".

Проте, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 08.11.2023р. у справі №380/8154/23 "35. Твердження касатора про те, що строк звернення до суду з цим позов не обмежується будь-яким строком, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013, колегія суддів Верховного Суду уважає безпідставними, з огляду на те, що вказаним рішенням суд надавав офіційне тлумачення частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції до змін, внесених у вказану статтю Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, відповідно до якої звернення до суду не обмежувалося будь-яким строком, однак після внесення вказаних змін, у справах про виплату працівнику всіх сум, що належать йому при звільненні, було встановлено тримісячний строк звернення до суду.".

Згідно з ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Звернення до суду є процесуальною дією, ця дія була вчинена заявником - 07.11.2023р. (тобто після набрання чинності ст.233 Кодексу законів про працю у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-IX), а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-IX з урахуванням правового висновку постанови Верховного Суду від 08.11.2023р. у справі №380/8154/23 (як останньої у часі правової позиції з приводу тлумачення т.233 Кодексу законів про працю у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-IX).

Утім з огляду на викладені правові позиції постанов Верховного Суду, а також зважаючи, що позов подано не безпосередньо заявником, а представником заявника, суд вважає за справедливе прийняти позов до провадження, а питання стосовно дотримання заявником строку звернення до суду належить остаточно вирішити під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 121-123, 160, 161, 171, 173, 175, 241-243, 248, 256, 257, 262, 263, 295 КАС України, суддя, -

ухвалив:

1.Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі. Копії даної ухвали направити учасникам справи з урахуванням належності до кола суб"єктів владних повноважень та відомостей про офіційні адреси в ЄСІТС. Роз`яснити, що надсилання процесуальних документів буде здійснюватись за указаними у позові адресами сторін. Сповістити, що інформація відносно справи може бути отримана за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud2070.

2.Здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справи.

3.Зобов`язати відповідача подати до суду: 1) докази реєстрації власної офіційної електронної адреси в ЄСІТС; 2) відзив на позов, де чітко та однозначно зазначити про те, які з викладених у позові обставин визнаються, а які заперечуються; 3) усі докази на підтвердження власних аргументів проти позову, а також повного, вичерпного і всебічного висвітлення обставин спору та спростування доводів заявника, зокрема, але не виключно: докази проходження заявником військової служби на штатній військовій посаді у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі за текстом - Університет); докази знаходження заявника на грошовому утриманні в Університеті; докази про розмір, структуру, складові грошового забезпечення протягом усього періоду проходження служби у спірних правовідносинах у розрізі кожного окремого календарного місяця; докази про причини невиплати індексації грошового забезпечення; докази про останнє підвищення окладу за посадою; докази про алгоритм обчислення індексації грошового забезпечення за усіма розрахунковими елементами; докази про обчислення індексації грошового забезпечення заявника з урахуванням ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та правових висновків постанов Верховного Суду від 26.01.2022р. у справі №400/1118/21, від 20.04.2022р. у справі №420/3593/20, від 21.03.2023р. у справі №620/7687/21, від 22.03.2023р. у справі №380/1730/22, від 07.09.2023р. у справі №420/12787/19, від 07.09.2023р. у справі №480/5766/22; докази про розмір, структуру та складові грошового забезпечення заявника за лютий 2018р.; докази про розмір, структуру та складові грошового забезпечення заявника за березень 2018р.; докази про розмір, структуру та складові грошового забезпечення заявника за квітень 2018р.-дата припинення проходження військової служби (дата подачі позову у разі тривання відносин з проходження заявником військової служби); докази включення до кошторису Університету та штатного розпису Університету розмірів окладу за посадою та окладу за військовим званням, обчислених із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у розмірі - 2.102,00грн., у розмірі - 2.270грн., у розмірі - 2.481,00грн.; докази проведення виплати на користь заявника та алгоритму обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за дні невикористаних відпусток, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017р.р., грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017р.р., щомісячної додаткової грошової винагороди протягом 2016-2017р.р.; докази надання заявнику відпусток за 2016-2017р.р.; докази подання заявником рапортів про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017р.р., а також будь-які інші докази, котрі доводять необґрунтованість позову); 4) письмові пояснення та докази з приводу існування поважних причин ненадання відзиву на позов, 5) заяви про наявність наміру на вчинення відповідної процесуальної дії, котра залежить виключно від розсуду особи (подання відповіді на відзив та заперечень тощо); 6) визначитись стосовно загального позовного провадження та усного слухання справи - у строк не пізніше 15 днів з дати одержання цієї ухвали.

4. Запропонувати сторонам справи подати до суду відповідь на відзив та заперечення протягом трьох календарних днів від одержання відповідних процесуальних документів від іншої сторони справи разом з доказами про таку дату. Роз`яснити, що про неможливість подання доказів слід письмово повідомити суд протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

5.Роз`яснити наявність процесуальних прав і обов`язків, передбачених ст.44, 45, 47, 60, 131 КАС України та неприпустимість як зловживання процесуальними правами, так і недобросовісного виконання процесуальних обов`язків.

6.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко