Рішення № 114967831, 16.11.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року справа № 640/8204/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування.

Суть спору: 31.05.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) одноповерхової окремо стоячої будівлі цеху мучних виробів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 25.01.2022 № 14.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 (суддя Клочкова Н.В.) поновлено позивачу строк для звернення до суду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією, яка повернулась на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання.

У подальшому, Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

03.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 26.12.2022 № 03-19/5273/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи № 640/8204/22.

Того ж дня, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 прийнято адміністративну справу № 640/8204/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від сторін. Встановлено для відповідача п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 клопотання представника відповідача, адвоката Григоренка Андрія Олександровича задоволено: призначено розгляд адміністративної справи № 640/8204/22 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

17.07.2023 до суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду із даним позовом.

02.08.2023 відповідачем до суду подані додаткові докази.

03.08.2023 позивачем до суду подано письмові пояснення, в яких підтримано позицію викладену у позовній заяві.

02.08.2023 до суду через «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ним було добровільно усунуто виявлені порушення, а тому відсутні підстави для застосування заходів реагування у такому випадку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, - відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, призначеного на 21.09.2023 відмовлено.

15.09.2023 відповідачем надані додаткові докази.

У судовому засіданні 21.09.2023 представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що відповідачем усунуто всі порушення встановленні в акті перевірки від 25.01.2022 №14. Представник позивача заперечив проти вказаного клопотання. Судом у вказаному засіданні було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Також, у вказаному засіданні представник відповідача подав заперечення на заяву відповідача про залишення позову без розгляду.

21.09.2023 у судовому засіданні відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву відповідача про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд зазначає, що вказане питання було вирішено під час відкриття провадження у справі та судом поновлено строк для звернення до суду Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 17.12.2021 № 1372 "Про проведення планових перевірок" (а.с. 13, Т-1) вирішено провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, серед іншого, окремо стоячої будівлі цеху мучних виробів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

У період з 19.01.2022 по 25.01.2022, на підставі зазначеного вище наказу та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.12.2021 №9186 (а.с. 19, Т-1), проведено перевірку щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатом зазначеної перевірки складено акт від 25.01.2022 №14 (а.с. 20, Т-1), в якому зафіксовано 13 виявлених порушень, а саме:

1. Пункт 1.20, глави 1 розділу IV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

2. Пункт 16 розділу ІІ ППБУ - не організовано проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадовими особами та відповідальними особами за пожежну безпеку з отриманням відповідних посвідчень;

3. Пункт 2.9 глава 2 розділу ІІІ ППБУ для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016;

4. Пункт 1.21 глава 1 розділу IV ППБУ - не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

5. Пункт 22 розділу ІІ ППБУ - не дотримано мінімальні протипожежні відстані від цеху мучних виробів за літерою «Є» до поряд стоячих виробничо-складських та офісних будівель;

6. Пункт 1.2 глав 1 розділу V ППБУ - об`єкт не обладнаний системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В,2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

7. Пункт 3.14 глави 3 розділу V ППБУ - не відновлено фарбування з урахуванням вимог стандартів немеханізованого пожежного ручного інструменту, розміщеного на об`єкті;

8. Пункт 22 розділу ІІ ППБУ; табл.. 5 ДБН В.2.5:2013; пункт 12.16 ДБН В.2.5:2013 - об`єкт не забезпечено зовнішнім водопостачанням;

9. Пункт 1.11 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - не забезпечено необхідним запасом води для цілей пожежогасіння;

10. Підпункт 9, пункт 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - на видному місці не вивісили покажчик місця розташування найближчої пожежної водойми або гідранту, (об`ємний зі світильником або плоский з застосуванням світло відбивних покриттів);

11. Пункт 2.32 розділу ІІІ ППБУ - не змонтовано над евакуаційними виходами з виробничих приміщень, світлові покажчики з написом «Вихід» білого кольору;

12. Пункт 7 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, затвердженого наказом МНС України 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 №140) - не проведено ідентифікацію об`єкту як потенційно небезпечного, з врахуванням всіх чинників небезпеки, відповідно до «Переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об`єктам»;

13. Абзац перший частини другої статті 57 КЦЗУ використання суб`єктом господарювання, а також орендарями об`єктів нерухомості підприємства здійснюється без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки.

У подальшому, матеріалами справи підтверджено, що у період з 19.09.2023 по 20.09.2023, з метою перевірки усунення виявлених у попередньому акті порушень, позивач провів ще одну повторну позапланову перевірку відповідача, за результатами якої складено акт від 20.09.2023 № 21 (а.с. 187-193, Т-1).

Дослідивши зміст вказаного акта перевірки від 20.09.2023 № 21, суд з`ясував, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) позивачем встановлено відсутність порушень вимог законодавства з боку відповідача.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до Положення про ДСНС, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, основними завданнями ДСНС України є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах;

4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності. областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.

Згідно зі статтею 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону № 877-V).

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежнонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять":

- пожежа - це неконтрольоване горіння, поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі. Небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища;

- протипожежні вимоги - це інженерно-технічні обладнання чи організаційні заходи, спрямовані на запобігання пожежі чи її розповсюдження та гасіння. Як правило, містяться у нормативно-технічних та правових актах державного чи відомчого рівнів;

- пожежобезпека об`єкта - стан об`єкта, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей;

- правила пожежної безпеки - комплекс положень, які визначають порядок дотримування вимог та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об`єкта.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - Правила), встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2).

Відповідно до п. 1, п. 2, п. 11 Розділу II Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Так, Головне управління ДСНС України у Київській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання.

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

З наведених норм суд дійшов висновку, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Суд зазначає, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі, відповідачем самостійно та повністю усунув порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які були покладені в основу адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, про що позивач склав акт перевірки від 20.09.2023 № 21 (а.с. 187-193, Т-1), копія якого міститься у матеріалах справи. Це свідчить про відсутність обставин та підстав для задоволення позову.

Під час ухвалення рішення судом враховуються не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті обставини і підстави, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Відповідно до приписів частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги відсутність порушення вимог законодавства позивачем, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат що відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що судові витрати не підлягають розподілу, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.