Рішення № 114949629, 25.09.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41728/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

свідка: ОСОБА_3 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач, АТ «Українська залізниця»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування шкоди за неналежне обслуговування на залізничному транспорті у розмірі 10 000,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.; стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 22.06.2019 року він прямував за маршрутом м. Трускавець - м. Київ у вагоні люкс № 05, місце 002, поїзду № 050 ЛБ ФІРМ НШ, дата відправлення - 22.06.2019 року о 19 год. 49 хв., дата прибуття - 23.06.2019 о 07 год. 33 хв. Під час перебування позивача у вказаному вагоні поїзду не працювала система кондиціонування (кондиціонер), що спричинило у нього важкість дихання, запаморочення та погіршення самопочуття, зважаючи на те, що він має психіатричне та онкологічне захворювання, є інвалідом 2 групи, потребує відповідних умов для роботи, проживання, проїзду. На звернення до начальника поїзду, останній повідомив позивача про те, що вийшла з ладу система кондиціонування в усьому поїзді, про що складено відповідну телеграму керівництву, проте начальник поїзда відмовився зафіксувати факт несправності кондиціонера на проїзному документі позивача. Після чого позивач зателефонував на гарячу лінію АТ «Українська залізниця» з повідомленням про зазначену подію та його зверненню було присвоєно № 121309. Після прибуття потягу до м. Києва із запізненням, що створило для позивача додаткові незручності, він був змушений витратити додатковий час для оформлення претензії, проте жодної відповіді на його звернення позивач на час звернення до суду з вказаним позовом не отримав. Внаслідок вищевказаних подій у позивача загострилося психіатричне захворювання та він вимушений був приймати медичні препарати. Також позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яку останній оцінює у 10 000,00 грн., оскільки протягом всієї поїздки у поїзді не працювала система кондиціонування (кондиціонер), що спричинило у нього важкість дихання, запаморочення та погіршення самопочуття. А оскільки позивач є інвалідом 2 групи та потребує відповідних умов для роботи, проживання, проїзду, то вищевказані події негативно вплинули на психічний стан позивача, оскільки він був вимушений витрачати додатковий час на відновлення порушених прав, що призвело до вимушених змін к житті, погіршення стану здоров`я.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

19.11.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про виправлення описки в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2019 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2019 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2019 року задоволено; внесено виправлення в мотивувальну частину ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2019 року, зазначивши правильне прізвище позивача « ОСОБА_1 », замість помилково вказаного « ОСОБА_1 ».

21.11.2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви та направлено позовну заяву в новій редакції в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування шкоди за неналежне обслуговування на залізничному транспорті у розмірі 20 000,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.; стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2019 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди, та підготовче засідання у справі призначено на 18.03.2020 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2020 року, у зв`язку з неявкою в підготовче засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 06.07.2020 року.

30.06.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшли пояснення по справі, в яких представник АТ «Українська залізниця» проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити, оскільки вихід з ладу системи кондиціювання мав місце на ділянці Львів - Трускавець, про що начальником поїзду було зроблено телефонограму від 22.06.2019 року, тому заздалегідь повідомити пасажирів про несправність системи кондиціонування у поїзді № 050 ЛБ ФІРМ НШ не було можливо. Вказує, що позивачем не надано доказу на підтвердження того, що температура повітря у даному типі вагона під час проїзду за маршрутом не відповідала стандартам, вимогам Державних санітарних правил та норм, гігієнічних нормативів, затверджених постановою Першого заступника Головного державного санітарного лікаря України № 15 від 09.02.1999 року. Також представник відповідача зазначає, що позивачем не доведено спричинення йому моральної шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача шкоди та спричиненою шкодою. Вважає, що позивачем не доведено наявності зв`язку між необхідністю проходження лікування та прийому медикаментів та виходом з ладу системи кондиціонування під час проїзду у вагоні поїзду.

В підготовчому засіданні 06.07.2020 року позивачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: копії довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААБ № 430030; копії виписки з Київського міського клінічного онкологічного центру від 09.01.2019 року; копії виписки з історії хвороби № 2336 щодо лікування в Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький»; копії фіскальних чеків щодо купівлі медичних препаратів; копії рецептів лікаря про призначення медичних препаратів; інструкції медичних препаратів; клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні та заявлено клопотання про виклик та допит у якості свідка ОСОБА_3 .

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2020 року приєднано до матеріалів справи пояснення представника відповідача на позовну заяву; докази, додані позивачем до клопотання відповідно до переліку, зазначеному в клопотанні; постановлено здійснювати розгляд цивільної справи у закритому судовому засіданні; задоволено клопотання позивача про виклик свідка ОСОБА_3 , та у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 09.11.2020 року.

22.07.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року у зв`язку із першою неявкою позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 15.03.2021 року.

15.03.2021 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на онлайн навчанні в Національній школі суддів України за місцем роботи та підготовче засідання призначено на 11.05.2021 року.

11.05.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній просив витребувати в АТ «Українська залізниця» прийняті уповноваженою особою АТ «Українська залізниця» рішення щодо телефонного звернення ОСОБА_1 від 22.06.2019 року, яке зареєстровано за № 121309; прийняте рішення щодо заяви ОСОБА_1 про відшкодування шкоди від 23.06.2019 року та докази направлення йому вказаних рішень, якщо такі були прийняті.

11.05.2021 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та підготовче засідання призначено на 16.09.2021 року.

15.09.2021 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника АТ «Українська залізниця», в якій останній просив у задоволенні позову відмовити.

16.09.2021 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та підготовче засідання призначено на 07.02.2022 року.

07.02.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

07.02.2022 року та 23.06.2022 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшли клопотання, без застосування електронного цифрового підпису, про розгляд справи за відсутності представника АТ «Українська залізниця».

07.02.2022 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на онлайн підготовці суддів в Національній школі суддів України за місцем роботи та підготовче засідання призначено на 23.06.2022 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.06.2022 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено; витребувано в АТ «Українська залізниця», у разі їх прийняття, рішення уповноваженої особи АТ «Українська залізниця» щодо телефонного звернення ОСОБА_1 від 22.06.2019 року, яке зареєстровано за № 121309, щодо заяви ОСОБА_1 про відшкодування шкоди від 23.06.2019 року та докази направлення їх ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.06.2022 року у зв`язку із витребуванням доказів, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 07.11.2022 року.

23.06.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання, яке передано головуючому судді після судового засідання, про відкладення розгляду справи.

07.11.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 07.11.2022 року, за його відсутності, в якій останній просив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 14.03.2023 року.

14.03.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 14.03.2023 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2023 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, судове засідання було відкладено до 15.06.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2023 року у задоволенні клопотання позивача про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за невиконання ухвали відмовлено, та у зв`язку із необхідністю витребування доказів, відповідно до ч. 2 ст. 240 ЦПК України, у судовому засіданні оголошено перерву до 25.09.2023 року.

В судове засідання 25.09.2023 року з`явились позивач, представник відповідача та свідок ОСОБА_3 .

В судовому засіданні 25.09.2023 року позивач підтримав позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував з викладених у поясненнях підстав та просив в позові відмовити.

В судовому засіданні 25.09.2023 року в якості свідка було допитано ОСОБА_3 , який повідомив, що він працює начальником поїзда та дійсно у вагоні № 5 поїзду № 050 ЛБ ФІРМ НШ, який відправлявся 22.06.2019 року о 19 год. 49 хв. з м. Трускавець до м. Києва не працювала система кондиціювання, про що ним було повідомлено керівництво. Проте, оскільки це сталося по ходу слідування потягу, а ремонт можливий тільки у м. Києві, то він жодним чином не міг вплинути на ситуацію.

Вислухавши вступне слово позивача, представника відповідача, покази свідка, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що 22.06.2019 року ОСОБА_1 був пасажиром поїзду, який прямував за маршрутом м. Трускавець - м. Київ вагону люкс № 05, місце 002, поїзду № 050 ЛБ ФІРМ НШ, дата відправлення - 22.06.2019 року о 19 год. 49 хв., дата прибуття - 23.06.2019 о 07 год. 33 хв. Послугу з перевезення ОСОБА_1 надавало АТ «Укрзалізниця», що підтверджується копією проїзного документу ГВ № 885469 (а. с. 10).

Відповідно до телеграми начальника поїзду Трускавець - Київ Гаврилка В.Ф. від 22.06.2019 року № 173, прямуючи сполученням Трускавець - Київ, 22.06.2019 року на ділянці «Львів - Трускавець» у вагоні № 5/06307 відмовив працювати кондиціонер з причини несправності вентилятора, у вагоні № 7/17403 відмовив працювати кондиціонер у зв`язку з тим, що вийшов з ладу статичний перетворювач (а. с. 49).

Крім того, начальник поїзду Трускавець - Київ ОСОБА_3 рапортом від 25.06.2019 року повідомив В.о. начальника ПКВЧ-1 про те, що під час рейсу поїзда № 49 сполученням Трускавець - Київ, 22.06.2019 року на шляху прямування поїзда на ділянці «Львів - Трускавець» у вагоні № 5/06307 вийшла з ладу система кондиціювання поїзду (а. с. 50).

Відповідно до ст. 908 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 910 ЦК України, за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Згідно п. 1.1. Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 року № 1196 (далі - Правила), вказані Правила поширюються на працівників залізничного транспорту, фізичних та юридичних осіб незалежно від їх форм власності та підпорядкування, які: користуються послугами залізничного транспорту; здійснюють перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом; обслуговують пасажирів на вокзалах, у пунктах продажу проїзних документів та в поїздах.

За приписами п. 1.7. Правил, проїзний документ - це документ установленого зразка, що посвідчує право пасажира на проїзд залізничним транспортом та є договором на перевезення, оформляється на відповідному бланку проїзного документа, а також може бути сформований в електронному вигляді. Види проїзних документів: повні, пільгові, дитячі, безплатні (безкоштовні), групові.

Так, на підставі проїзного документа ГВ № 885469, який фактично є договором перевезення, АТ «Укрзалізниця» надавало ОСОБА_1 послуги із перевезення залізним транспортом з м. Трускавець до м. Київ.

Статтею 12 Закону України «Про транспорт» встановлено, що підприємства транспорту зобов`язані забезпечувати якісне і своєчасне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти.

Відповідно до п. 100 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, залізниці повинні забезпечувати потреби населення у пасажирських перевезеннях, безпеку користування залізничним транспортом, необхідні зручності, якісне обслуговування пасажирів на вокзалах і в поїздах, своєчасне перевезення і збереження багажу і вантажобагажу.

Загальні умови обслуговування громадян, які здійснюють поїздки, перевозять багаж чи вантажобагаж у межах України в рухомому складі підприємств залізничного транспорту та у вагонах інших суб`єктів господарювання встановлені Порядком обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 року № 252, п. 64 якого передбачено, що санітарно-гігієнічний та санітарно-технічний стан вагонів пасажирських поїздів, вагонів-ресторанів, вагонів приміських поїздів повинен відповідати вимогам санітарного законодавства.

Постановою Першого заступника Головного державного санітарного лікаря України від 09.02.1999 року № 15 затверджено Державні санітарні правила та норми, гігієнічні нормативи (далі - Санітарні правила), які визначають санітарно-гігієнічні вимоги, обов`язкові для виконання при підготовці пасажирських вагонів, вагонів-ресторанів, електропоїздів та дизель-поїздів приміського сполучення до рейсу у пунктах формування та зворотнього виїзду, а також на шляху їх прямування (п. 1.1. Санітарних правил).

Пунктом 3.6. Санітарних правил встановлено, що на шляху прямування, а також під час подачі поїзду під посадку в зимовий час, перехідний період температура повітря у вагонах усіх типів повинна бути на рівні + 20 град. C +2 град. С, а влітку +24 град. C +2 град. С (тільки в вагонах, де є кондиціонери). Вентиляція, а у вагонах із кондиціонуванням - кондиціонери повинні бути ввімкнуті влітку за 30 хвилин до посадки пасажирів в вагон; взимку вмикається тільки вентиляція (п. 2.4. Санітарних правил).

Відповідальність за технічне обслуговування електроустаткування, обладнання кондиціонування повітря, системи вентиляції та ліквідацію виявлених на шляху прямування недоліків в цих системах покладається на поїздного електромеханіка. Відповідальність за виконання цих Правил покладається на керівництво залізниць, відповідних служб, відділень залізниць, пунктів екіпіровки пасажирських поїздів, вокзалів, начальників поїздів та провідників в межах їх компетенції. Порушення вимог санітарних правил тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність. (п.п. 3.12., 3.13. Санітарних правил).

В порушення наведених норм законодавства, у вагоні № 5/06307 поїзду № 050 ЛБ ФІРМ НШ, який 22.06.2019 року прямував сполученням м. Трускавець - м. Київ не було забезпечено підтримання належної температури повітря внаслідок несправної системи кондиціювання повітря.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як визначено у п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтями 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.02.2018 року у справі № 621/2805/15-ц (провадження № 61-513св17), від 05.04.2018 року у справі № 456/525/17 (провадження № 61-11108св18), від 06.06.2018 року у справі № 461/5458/16-ц (провадження № 61-28011св18), від 02.04.2018 року у справі № 757/45832/16-ц (провадження № 61-5304св18).

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, на підтвердження факту спричинення майнової шкоди позивачем надано копії довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААБ № 430030; копії виписки з Київського міського клінічного онкологічного центру від 09.01.2019 року; копії виписки з історії хвороби № 2336 щодо лікування в Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький»; копії фіскальних чеків щодо купівлі медичних препаратів; копії рецептів лікаря про призначення медичних препаратів; інструкції медичних препаратів.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Проте, суд вважає, що надані докази не є належними в розумінні вимог чинного законодавства, оскільки з огляду на фармокологічні властивості та способи застосування наведених позивачем медичних препаратів, неможливо однозначно встановити, що вони були призначені позивачу саме у зв`язку із погіршенням стану здоров`я внаслідок некомфортного проїзду у потязі, а не для лікування інших захворювань, що були діагностовані у позивача до 22.06.2019 року.

Аналізуючи викладене, позивачем не доведено належними і допустимими доказами факт завдання йому матеріальної шкоди відповідачем, причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та настанням тих негативних наслідків на які вказує позивач.

Відтак, суд вважає в цій частині вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд погоджується з доводами позивача, що АТ «Українська залізниця» надала неякісну послугу по перевезенню, що призвело до некомфортних умов подорожі та душевних страждань, тобто діями відповідача позивачу було заподіяно моральну шкоду.

Проте, вимагаючи відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., позивач не зазначає з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди.

Виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню завдана моральна шкода у розмірі 5 000,00 грн., яка є співмірною глибині душевних переживань позивача, їх тривалості та можливості відновлення.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то судовий збір, який підлягав сплаті за подання позову, стягується з АТ «Українська залізниця» в дохід держави.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то в дохід держави за рахунок відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 960,50 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 23, 910 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про транспорт», ст. ст. 4, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», Порядком обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 252 від 19.03.1997 року, Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, Державними санітарними правилами та нормами, гігієнічними нормативами, затвердженими постановою Першого заступника Головного державного санітарного лікаря України № 15 від 09.02.1999 року, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця» в дохід держави 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 16.10.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко