Ухвала суду № 114948753, 15.11.2023, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20240/23

УХВАЛА

15 листопада 2023 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П..

при секретарі Литвиненко В.М.

з участю представника заявника адвоката Волошина І.В.,

представника заінтересованої особи Єфіменко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Рівне Рівненської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2023 року до Рівненського міського суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення звернулася ОСОБА_1 .

Заявниця просить встановити факт, що ОСОБА_1 , проживала постійно за адресою: АДРЕСА_1 , з 31 липня 2003 року по 18 червня 2023 року без реєстрації місця проживання.

В обґрунтування заяви зазначає, що з 19.06.2023 між ТОВ «Керуюча компанія «Будсервіс» та ОСОБА_2 укладено типовий договір 03/23 найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, згідно якого ОСОБА_1 отримала в найм у безстрокове користування кімнату та зареєструвала своє місце проживання в кімнаті. 21.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради із заявою стосовно приватизації кімнати, згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Листом Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради від 27.09.2023 №657-08, ОСОБА_1 відмовлено у задоволені заяви, оскільки враховуючи реєстрацію проживання у кімнаті з 19.06.2023, нею не подано документів, які підтверджують її проживання у кімнаті гуртожитку сукупно п`яти чи більше років. Також у листі вказано, що юридичне встановлення фактичного місця проживання здійснюється в судовому порядку. Отже, встановлення в судовому порядку факту проживання ОСОБА_1 у кімнаті з 31.07.2003 по 18.06.2023 необхідно їй для реалізації права на приватизацію кімнати.

Ухвалою Рівненського міського суду від 19 жовтня 2023 року вищевказану цивільну справу прийнято до розгляду, призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав, просив її задовольнити, суду пояснив, що факт постійного проживання заявника за адресою: АДРЕСА_1 , з 31 липня 2003 року по 18 червня 2023 року без реєстрації місця проживання підтверджується письмовими доказами та показами свідків.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні вказала, що Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради заявниці було відмовлено у приватизації кімнати, оскільки документально не підтверджено проживання у гуртожитку постійно сукупно пять і більше років. Чи претендують на вказану кімнату інші особи їм не відомо.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали вищевказаної цивільної справи, вважаю за необхідне залишити заяву без розгляду, враховуючи наступне.

Частинами 1 і 2 ст. 315 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення факту, що підлягають розгляду в порядку окремого провадження, а також те що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Зміст цих правових норм відповідає положенням ст. 293 ЦПК України, яка визначає поняття окремого провадження, як виду непозовного цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

На підставі ч. 4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

З вище наведеного вбачається, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , встановлення факту постійного проживання в кімнаті АДРЕСА_1 необхідно заявниці для реалізації нею права на приватизацію, тобто встановлення факту породжує виникнення у заявника особистих майнових прав.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до п.11 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про передачу в приватну власність майна, яке за законом підлягає відчуженню громадянину, зокрема: відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» підлягають передачі сім`ям наймачів квартири (будинки) та належні до них господарські споруди і приміщення.

Суд встановив, що між ТОВ КК "Будсервіс" та ОСОБА_1 укладений типовий договір найму житла кімната АДРЕСА_1 від 19.06.2023 року №03/23.

З самої заяви убачається, що ОСОБА_1 звернулася до Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про приватизацію кімнати, однак їй було відмовлено, після цього вона звернулася до суду про встановлення факту постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 31 липня 2003 року по 18 червня 2023 року без реєстрації місця проживання.

В даній справі, заявник фактично просить встановити факт, який буде доказом та надаватиме їй право на приватизацію кімнати, проте при розгляді судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, докази не фіксуються, і не встановлюється їх доказове значення поза спором про право, що такими доказами підтверджується чи оспорюється.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що у даній справі убачається спір про право, який стосується ОСОБА_1 на безоплатну приватизацію житлової площі, який необхідно вирішувати в позовному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.293, 294, 315 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в Рівненський апеляційний суд.

Повний текст ухвали виготовлено 16.11.2013 року.

Суддя Харечко С.П.