Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 570/3436/23
09 листопада 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Олійника П. В.
з участю секретаря Зберун К. Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 доУправління патрульноїполіції вРівненській області,Департаменту патрульноїполіції проскасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції в якому просить суд, визнати протиправними дії інспектора поліції 3-ї роти 1-го батальйону УПП в Рівненській області лейтенанта поліції Корнійчука В.І. щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7219034 від 23.06.2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн., скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7219034 від 23.06.2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КупАП. Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КупАП за відсутністю події і складу адміністративного правопрушення, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Зазначену постанову позивач вважає протиправною і такою, що підлягає скасуванню. Оскаржувана постанова винесена незаконно, з грубим порушенням положень, діючого законодавства України, при відсутності події та складу правопорушення, при відсутності доказів вчинення правопорушення, що призвело до незаконного притягнення до адміністративної відповідальності та накладання адміністративного стягнення
В судове засідання позивач , не з`явився. Скерував до суду заяву про проведення розгляду справи у його відсутності, просив позов задовольнити.
Представники відповідача та відповідач у судове засідання не з`явилися. Представник Департаменту патрульної поліції скерував до суду відзвив на позов, згідно якого просив суд відмовити в задоволенні позову.
Враховуючи ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Пунктом 1 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Встановлено, що 23.06.2023 року о 23 год. 26 хв. інспектором поліції 3-ї роти 1-го батальйону УПП в Рівненській області лейтенантом поліції Корнійчуком В.І. стосовно позивача ОСОБА_1 , винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7219034. З якої вбачається, що 23.06.2023 року о 22 36 хв. у с. Великий Житин, дорога №25 Городище-Рівне-старокостянтинів, 149 км, водій ТЗ здійснив обгін на перехресті, чим порушив п.14.6 а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно дост.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. В силу ст.ст.245,280 КУпАПпосадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно дост. 31 Закону України «Про Національну поліцію»поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи , опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідност.245 зазначеного Кодексузавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Так, згідно вимогст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2ст. 77 зазначеного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Пунктом 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283,284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити відхилення інших доказів.
За ч. 2ст. 122 КУпАПпорушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач стверджує, що він не порушувавправил дорожнього руху, а здійснив маневр обгону до перехрестя тобто у межахПравил дорожнього рухуУкраїни.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, відповідачу було встановлено строк в п`ять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідач Департамент патрульної поліції отримав 25.09.2023 року, однак відзив на позовну заяву подано до суду 10.10.2023 року. Суд констатує, що відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо неможливості подання до суду відзиву на позовну заяву у строк, установлений судом.
Таким чином суд не приймає до уваги відзив на адміністративний позов, так як даний відзив подано з порушенням строку визначеного судом.
Також, позивач у позовній заяві посилається на те, що інспектором при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які пояснення очевидців, які б підтвердили порушення позивачем ПДР, фото-, відеофіксація зазначеного порушення відсутні.
Суд звертає увагу на те, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також, згідно з п. 9 ст. 31 Закону України №580-VIII від 02.07.2015 «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до частини першої ст. 40 Закону України №580-VIII від 02.07.2015 «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 р. по справі №201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі №743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі №524/5536/17.
Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Враховуючи викладене, всупереч вимогам ст. 77 КАС України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото-чи відеозйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові серії ЕАС№7219034 від 23.06.2023 року та не підтверджується жодними іншими доказами.
Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (№К/9901/15804/18).
Таким чином, відповідачем не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Що стосується вимог про закриття провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та закриття провадження на підставіст. 247 КУпАП, суд зазначає, що дані вимоги не можуть бути задоволені, оскільки здійснюючи провадження по даній справі не здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, а отже і позбавлений можливості ухвалювати рішення відповідно до вимог КУпАП. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду від 08.04.2020 у справі № 337/346/17 (К/9901/22443/18).
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З платіжного доручення №0.0.3070706350.1 від 28.06.2023 вбачається, що позивач за подання до суду адміністративного позову сплатив судовій збір у розмірі 1074,00 грн, (за дві вимоги, 536,80х536,80), таким чином з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5,9,244-246,286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.122,245,280,292-294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови -задоволиити.
Визнати протиправними дії інспектора поліції 3-ї роти 1-го батальйону УПП в Рівненській області лейтенанта поліції Корнійчука Віталія Івановича щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7219034 від 23.06.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7219034 від 23.06.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КупАП. закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: Управління патрульної поліції в Рівненській області, 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. С. Бандери, 14 а.
Відповідач 2: Департамент патрульної поліції, 03048, Київська область, м. Київ, вул. Ернеста.3.
Повний текст рішення складено 14.11.2023 року.
СуддяП. В. Олійник
Судове рішення № 114948675, Костопільський районний суд Рівненської області було прийнято 09.11.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 570/3436/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: