Рішення № 114948520, 15.11.2023, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2218/23

Провадження № 2/548/561/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2023 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Коновод О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Манжос Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача, відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що вона, ОСОБА_1 , перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який було розірвано 20 січня 2021 року, що доводиться копією рішення Хорольського районого суду Полтавської області від 20.01.2021 року по справі №548/1651/20.

Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що доводиться копіями свідоцтв про їх народження Серія НОМЕР_1 , Серія НОМЕР_2 .

Позивачка, ОСОБА_1 , знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки змушена самостійно матеріально забезпечувати нормальний фізичний та духовний розвиток двох неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за неповнолітньою дитиною сином ОСОБА_6 .

Позивачка не має можливості працювати, так як доглядає дитину. Джерелом доходу, окрім соціальних виплат у виді одноразової допомоги при народженні однієї дитини в розмірі 860, 00 гривень на місяць, не має, що доводиться довідкою Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області від 21.09.2023 року №1724/12-31 та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.09.2023 року.

З урахуванням наведеного,позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти на неї, як дружину, у якої проживає дитина, так як знаходиться у працездатному віці, має постійне місце роботи та доходу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2023 року справу передано судді Коновод О.В.

02.10.2023 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позиції учасниківсудового провадження

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

12.10.2023 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Павелко Р.С. подано до суду відзив на позовну заяву, яким заперечуються позовні вимоги частково. Свої вимоги Позивачка обґрунтовує тим, що відповідач є батьком їхнього малолітнього сина батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебуває на її повному утриманні, однак матеріальної допомоги на її утримання не надає, а оскільки вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і не має змоги працювати та утримувати себе та дитину самостійно, то в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги з боку відповідача. Тому стягувати з ОСОБА_2 кошти на своє утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви та до досягнення ОСОБА_5 трирічного віку.

Відповідач не оспорює ту обставину, що він є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та того факту, дитина проживає з матір`ю, у зв`язку з чим має право на своє утримання.

Однак Відповідач не погоджується з розміром заявлених позовних вимог виходячи з наступного: 04.12.2020 року Хорольським районним судом Полтавської області у справі № 548/1108/20 було видано виконавчий лист про: стягнення з ОСОБА_2 (далі за текстом Позивача) на користь ОСОБА_1 (далі за текстом Відповідачки) аліментів на утримання спільної малолітньої дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

За вказаним виконавчим листом 19.05.2022 року Хорольським відділом державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області було відкрито виконавче провадження за № в АСВП №64707118 та розпочато примусове виконання. 10.05.2022 року Хорольським районним судом Полтавської області у справі №548/29/22 було видано судовий наказ, про стягнення з: ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.01.2022 року і до повноліття дитини.

За вказаним судовим наказом від 10.05.2022 року Хорольським відділом державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області було відкрито виконавче провадження за № в АСВП №69055955 та розпочато примусове виконання.

Таким чином на сьогоднішній день за двома виконавчими провадженнями АСВП №64707118 та №69055955 з відповідача стягується 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), тобто 50 %.

Окрім того Відповідач на даний час є мобілізованим та дає відсіч роzійським загарбникам, частина його заробітної плати та «бойових» виплат він використовує на «військові» потреби, тому стягнення аліментів у заявленому розмірі - 2/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), тобто 66,6(6) %, не відповідає нормі законує.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення відповідача проти позову, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що сторонимають спільну малолітню дитину сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 .

На теперішній час сторони припинили подружні стосунки та не мешкають, як одна родина.

Крім того судом встановлено, що дитина проживає разом з позивачем.

Мотиви суду

Згідно із ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. ч. 2, 4ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з положень, які містяться впостанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Позивачка не працює, оскільки доглядає спільну з відповідачем дитину, якій не виповнилось трьох років. На утримання непрацездатної дружини відповідач матеріальної допомоги не надає.

Отже, аналізуючи зібрані у справі докази та враховуючи те, що відповідач не надає утримання позивачці, яка доглядає двох їхніх спільних дітей, одному з яких не виповнилося 3 років , позивач не має ніякого доходу, крім соціальних виплат на дитину, а відтак суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на користь позивачки до досягнення сином 3-річного віку в розмірі 1/6 частки його заробітку.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Мотив рішення щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому з відповідача на користь держави слід стягнути суму судового збору, що становить 1 073, 60 грн.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги за погодженням сторін. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, між адвокатом Винниченко Л.П. та клієнтом (Позивачкою) ОСОБА_1 25 вересня 2023 року з урахуванням вищезазначених вимог закону було укладено договір про надання правової допомоги №16/23.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи ( ч. 1ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268)

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"(далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону N 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно достатті 19 Закону N 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі№ 301/1894/17.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

ВС зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Судові витрати понесені позивачем підтверджуються наявними в матеріалах справи наступними документами: Договором про надання правової допомоги №16/23 від 25.09.2023 року; Актом приймання- передачі наданих юридчиних послуг ( виконання робіт) від 25.09.2023.

Відповідно до ч. 4ст. 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №№ 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разіпідтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартостіпідлягають розподілу за результатами розгляду справинезалежно від того, чи їх уже фактично сплаченостороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 вказано, що розмір винагороди за надання правової допомогивизначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг тавитраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Позивачем доведено реальність судових витрат; дійсна необхідність вбачається з загальної ситуації, в якій опинився позивач, який був вимушений вчиняти заходів щодо свого захисту в судовому порядку; щодо фінансового стану сторін, то відповідачем не доведено, що його фінансовий стан свідчить про непомірність покладення на нього тягаря сплати витрат на правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі.

При цьому, суд бере до уваги те, щовідповідачсвоїмправомна подачу письмових пояснень чи заперечень, а також назвернення з клопотанням про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвокатане скористався, хоча положеннями п. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності відповідних витрат покладено саме на нього.

Оскільки від відповідача не надходило заяв та клопотань прозменшення розміру витрат на правничу допомогу, підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

Така правова позиція міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 607/14338/19-ц.

В даній постанові Верховний Суд зазначив, що матеріали справи не містять клопотання Особа_1 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищенаведене та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що понесені ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, враховуючи положення ч. 2ст. 141 ЦПК України, дійсно підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 .

Мотив рішення щодо порядку виконання судового рішення

Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючисьст. 84 СК України, ст. ст.12,79-81,141,258-265,268 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ,адресапроживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ,РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дружини , - задовольнити.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с.Вишняки Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви ( 26.09.2023 року) і до досягнення дитиною - сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с.Вишняки Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 грошові кошти пов`язані з оплатою правничої допомоги адвоката у розмірі 2000, 00 гривень.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с.Вишняки Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 1073 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15.11.2023 року.

Суддя : О.В. Коновод