Рішення № 1149480, 15.11.2007, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2007 р.

Справа № 11/8081

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВ АГРО" м. Тальне Черкаської області

до Закрите акціонерне товариство "Славутська суконна фабрика" м. Славута

про стягнення 37 098, 06 грн.

Суддя

за участю представників сторін:

від позивача Миколаєнко В.М. –представник за довіреністю від 12.11.2007р.

від відповідача не з’явився

Позивач –ТОВ „СЕВ АГРО” м. Тальне, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ЗАТ „Славутська суконна фабрика” на свою користь заборгованості в розмірі 24 000, 20 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 13.07.2005 року договору купівлі-продажу, за №113, а також 10 201, 12 грн. інфляційних та 2 896, 74 грн. - 3% річних..

Ухвалою господарського суду від 01.11.2007 року порушено провадження у справі №11/8081. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №2857124, з датою вручення 06.11.2007р.

В судовому засіданні 15.11.2007р. представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 15.11.2007р. не з’явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.

Однак як вбачається з підписаного представниками обох сторін та скріпленого печатками акта звірки взаєморозрахунків, відповідач заборгованість, яка станом на 01.11.2007р. становить 24 000, 20 грн., визнає в повному обсязі.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

13 липня 2003 року між ТОВ "СЕВ АГРО" та ЗАТ „Славутська суконна фабрика” укладено договір купівлі-продажу вовни, за № 113, у відповідності до умов якого, позивач зобов’язався продати, а відповідач купити на умовах, обумовлених даним договором, шерсть овечу.

Згідно п.1.2 договору, конкретна кількість, вигляд та ціна товару вказуються у відповідних накладних.

Загальна вартість товару, поставленого по даному договору, складається із сум вказаних в відповідних накладних.

На виконання умов договору позивачем 13 липня 2005 року поставлено, а відповідачем прийнято вовну каракулеву миту на суму 62000,00 грн., підтвердженням чого є видаткова накладна №СА-1307/1 та дорученням серії ЯКЛ №478271 від 12.07.2005р., виданим на ім'я Опанасюк Галини Миколаївни.

Оплата поставленого товару здійснюється покупцем в безготівковій формі в національній валюті України протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару.

У відповідності до цього відповідач зобов’язувався розрахуватися за отриманий товар протягом 60-ти календарних днів з моменту його отримання, тобто до 10 вересня 2005 р.

На направлену позивачем 08 лютого 2007 р. відповідачу претензію, за №05/232 на суму 61138, 34 грн., відповідач у відповіді на неї прохав продовжити термін оплати товару.

16 березня 2007 р. з метою часткового погашення заборгованості між сторонами укладено договір купівлі-продажу, за № 19, предметом якого є передача відповідачем позивачу у власність одіял 6ВІ-СЛ в кількості 100 шт. та оплата останнім їх вартості.

Згідно накладної №81 від 20.03.2007 р. відповідачем поставлено Позивачу одіяла на суму 6 450, 00 грн.

На підставі Угоди про зарахування зустрічних вимог від 30 березня 2007 р., суму 6450,00 грн. зараховано в рахунок погашення основного боргу.

Крім цього відповідачем оплачено отриману від позивача товар на загальну суму 37 999, 80 грн., підтвердженням чого є накладні за №435 від 02.12.2005 р., №81 від 20.03.2007 р. та банківські виписки №СА-0000524 від 20.10.2005 р., №СА-000055 від 07.11.2005р., №СА-0000667 від 29.12.2005 р., №СА-0000582 від 10.10.2006 р., №СА-0000006 від 10.01.2007 р., №СА-0000328 від 12.06.2007 р., №СА-0000431 від 27.07.2007 р., №СА-0000480 від 29.08.2007 р., №СА-0000513 від 17.09.2007 р.

Станом на 24.10.2007р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 24 000, 20 грн.

Відповідач заборгованість в сумі 24 000, 20 грн., визнає в повному обсязі, підтвердженням чого є акта звірки взаєморозрахунків.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10 201, 12 грн. інфляційних та 2 896, 74 грн. - 3% річних, які нараховані станом на 08.02.2007 року..

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Однак суд вважає за необхідне перерахувати нараховану позивачем суму збитків внаслідок та задоволити вимоги позивача щодо нарахування інфляційних за період з моменту порушення зобов’язання по 08.02.2007р. частково, а саме в сумі 7 172, 52 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, з віднесенням витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України на рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „СЕВ АГРО” м. Тальне Черкаської області до закритого акціонерного товариства „Славутська суконна фабрика” м. Славута про стягнення 37 098 грн. 06 коп. задоволити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Славутська суконна фабрика” м. Славута, вул. Кірова, 1 (код 00307081) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „СЕВ АГРО” м. Тальне Черкаської області, вул. Гроса, 2 (код 31344952) суму основного боргу в розмірі 24 000, 20 грн., 7 172, 52 грн. інфляційних, 2 896, 74 грн. - 3% річних, витрати по оплаті державного мита в розмірі 276, 14 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних відмовити.

Суддя