Рішення № 114945985, 10.11.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7074/23 2/335/2595/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву б/н від 25.12.2014. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, складає між відповідачем та позивачем договір про надання банківських послуг (далі за текстом Договір), про що свідчить підпис відповідача у заяві.

У подальшому відповідач, ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток, отримала кредитні картки, емітовані позивачем, із встановленим кредитним лімітом.

Відповідач зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, проте відповідач свої зобов`язання повернути кредит не виконала, у зв`язку з чим, станом на 17.07.2023 має заборгованість у розмірі 41829,38 грн., з яких 35416,88 грн. заборгованість за кредитом, 6412,50 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

У зв`язку з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 41829,38 грн. та судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 15.08.2023 позовну заяву було залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

10.08.2023 позивачем усунені недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 15.08.2023 позовну заява прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання, не з`явився. Разом з позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника АТ КБ «ПриватБанк», в якій представник позивача також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, яку повідомлено про дату, час і місце судового засідання шляхом направлення судової повістки на адресу місця реєстрації її проживання, в судове засідання повторно не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала. Надіслані відповідачеві судові повістки, ухвала судді про відкриття провадження в справі, та копія позову були повернуті поштою неврученими з відміткою про відсутність адресата за адресою.

Відповідно до ч. 6ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За вимогами п. 2 ч. 7ст. 128 ЦПК Україниу разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування (ч. 17 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Днем вручення судової повістки відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниє день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідач не повідомляла суду іншої адреси свого місця проживання чи перебування. Отже, судові повістки вважаються врученими відповідачеві в день проставлення працівником пошти відмітки про відсутність відповідача за адресою місця проживання.

З огляду на викладене, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

05.08.2014 позивачем відкрито відповідачеві картковий рахунок та надано останньому кредитну картку з «Універсальна» № НОМЕР_1 (а.с. 6).

25.12.2014 відповідач ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 25.12.2014, чим надала згоду на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», в якій зазначено, що відповідач ознайомився з договором про надання банківських послуг, екземпляр якого вона згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту pb.ua. (а.с. 26).

29.12.214 позивачем надано відповідачеві кредитну картку з «Універсальна» № НОМЕР_1 (а.с. 85-86), на яку встановлено кредитний ліміт в розмірі 500 грн., який було збільшено до 4000,00 грн. 28.07.2015, зменшено до 1000,00 грн. 28.07.2015.

22.02.2021 позивачем надано відповідачеві кредитну картку з «Універсальна GOLD» № НОМЕР_2 (а.с. 85-86), на яку встановлено кредитний ліміт в розмірі 15000,00 грн. який було збільшено до 35000,00 грн. 31.01.2022, зменшено до 0,00 грн. 31.01.2023 (а.с. 85).

19.12.2021 позивачем надано відповідачеві кредитну картку з «Універсальна» № НОМЕР_3 (а.с. 86)

Позивач зобов`язання з надання відповідачеві грошових коштів (кредиту) виконав, що підтверджується випискою по рахунку, в якій відображено рух коштів по рахунку відповідача (а.с 87-93).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістомстатті 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована відсоткова ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін відсотки виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зістаттею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору відсотки за користування позиченими коштами поділяються на встановлену законом, розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства, та договірні, розмір та підстави стягнення якої визначаються сторонами в самому договорі.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування

За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Випискою по рахунку за період з 05.08.2014 по 19.07.2023 (а.с. 7-13) підтверджується, що відповідач використовувала надані позивачем кредитні кошти, зокрема шляхом зняття готівки в банкоматі, оплати товарів та послуг, переказу коштів на банківські карти інших осіб, а також сплачувала кошти на погашення заборгованості за кредитним договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором № б/н від 25.12.2014 вбачається, що станом на 17.07.2023 заборгованість відповідача перед позивачем за тілом кредиту становить 35416,88 грн (а.с. 87-93).

Відповідач доказів належного виконання зобов`язання з повернення тіла кредиту суду не надала.

З огляду на викладене, позов АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 35416,88 грн. підлягає задоволенню.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів того, що сторонами були узгоджені розмір відсотків за користування кредитом та порядок їх сплати.

Так, матеріали справи не містять підтвердження того, що саме з доданими банком до позовної заяви Витягом з Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 33-65) ознайомилася та погодилася відповідач, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 26-27). Позивачем не доведено, що саме зазначені документи містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами і саме у тих розмірах, які застосовані банком у наданому ним розрахунку заборгованості.

За відсутності підтвердження щодо конкретно запропонованих відповідачу Умов та правил банківських послуг у Приватбанку, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися банком.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна» (а.с. 32) не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як складову кредитного договору, укладеного між сторонами 25.12.2014 шляхом підписання анкети-заяви.

В паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем 19.02.2021 (а.с. 28-31), зазначено, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 06.03.2021, а умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та можуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів. Разом з тим, з наданого суду розрахунку заборгованості (а.с. 19-25) вбачається, що заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача, була нарахована в період з 01.01.2023 по 17.07.2023.

Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір процентної ставки за кредитним договором.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Отже, вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками є необґрунтованими.

З огляду на викладе, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню частково в частині стягнення заборгованості за тілом кредита.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2272,53 грн.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 25.12.2014 в розмірі 35416 (тридцять п`ять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 88 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) гривень 54 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ідентифікаційний код 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 15 листопада 2023 року.

Суддя А.В. Стеценко