Рішення № 114942674, 16.11.2023, Новоселицький районний суд Чернівецької області

16.11.2023

Справа № 720/1822/23

Провадження № 2-др/720/15/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Лукян Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Новоселицької міської ради Чернівецької області та третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2023 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що рішенням Новоселицького районного суду від 31 жовтня 2023 року було задоволено в повному обсязі його позов до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки. Однак, судом не було вирішено питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, опис яких подано до суду в порядку ст. 141 ч. 8 ЦПК України, тобто протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Просив стягнути з відповідача Новоселицької міської ради Чернівецької області на користь позивача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 гривень.

В судове засідання учасники по справі не з`явилися, що відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України не є перешкодою для проведення судового засідання з розгляду даної заяви.

Одночасно, представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу посилаючись на їх необґрунтованість, зокрема на відсутність співмірності таких витрат із складністю справи та наданими адвокатом послугами.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, а також матеріали цивільної справи, вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, а витрати на професійну правничу допомогу на користь позивача підлягають частковому стягненню з відповідача з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Новоселицького районного суду від 31 жовтня 2023 року позов ОСОБА_2 до Новоселицької міської ради та третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, задоволено повністю та розірвано договір оренди земельної ділянки від 13 листопада 2019 року, укладений між орендодавцем Новоселицькою міською радою та орендарем ОСОБА_2 , предметом оренди за яким є земельна ділянка загальною площею 0,018 га; цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування, кадастровий номер 7323010100:01:001:0272.

Вказаним судовим рішенням стягнуто з Новоселицької міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору за подання позову до суду в сумі 4380 гривень 19 копійок.

Із посиланням на ст. 141 ч. 8 ЦПК України представник позивача просить стягнути з відповідача Новоселицької міської ради Чернівецької області на користь позивача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 гривень.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача до видалення суду до нарадчої кімнати було зроблено заяву про надання доказів суду на підтвердження наявних у справі витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення та такі докази подані до суду 06 листопада 2023 року, який є наступним днем після вихідних, тобто протягом п`яти днів після виготовлення та підписання повного тексту рішення суду.

За вказаних обставин, суд вважає, що заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу подано до суду в строки передбачені ст. 141 ч. 8 ЦПК України.

В обґрунтування своєї заяви представник позивача надав копію договору від 08 травня 2023 року про надання правничої допомоги, відповідно до якого розмір адвокатського гонорару складає 15000 гривень, детальний опис наданих послуг від 03 листопада 2023 року, а також квитанцію до прибуткового касового ордера № 02 від 08 травня 2023 року про здійснення оплати позивачем своєму представнику адвокату Іліє П.М. за надання правничої допомоги на загальну суму 15000 гривень.

Відповідно до ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Вирішуючи дану заяву суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу частин третьої, четвертої статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Частиною п`ятою статті 137ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137ЦПК обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому не співмірність витрат на правничу допомогу й передбачених законом критеріїв є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.

Як зазначено Верховним Судом в постанові від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова ВП ВС від 16листопада 2022року у справі № 922/1964/21, провадження № 12-14гс22).

Суд погоджується з аргументами представника відповідача про те, що сума заявлених адвокатом Іліє П.М. витрат на правову допомогу 15000 гривень не відповідає критеріям співмірності.

Адвокатом Іліє П.М. в інтересах позивача було підготовлено позовну заяву на 8 аркушах, до якої додано письмові матеріали справи, а також відповідь на відзив на 7 аркушах.

Відповідно до протоколів судових засідань, які мали місце 09 жовтня 2023 року та 17 жовтня 2023 року адвокат Іліє П.М. фактично приймав участь у двох судових засіданнях тривалістю 11 хвилин.

Тим самим, адвокат Іліє П.М. представляючи інтереси позивача у вказаній справі провів обсяг роботи, який не співмірний з заявленими витратами на професійну правничу допомогу.

Крім того, суд при вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу також звертає особливу увагу на складність даної справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, тривалість і кількість судових засідань, кількість сторін та третіх осіб по справі, а також їх представників.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень, оскільки цей розмір судових витрат є співрозмірним у даній справі, відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 520/9831/19.

Щодо заперечень представника відповідача проти стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку із відсутністю коштів в міській раді передбачених для вказаних цілей, то це не є підставою для відмови у стягненні таких витрат.

А тому, зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та витраченого ним часу на участь у судових засіданнях по даній справі, суд вважає обґрунтованими заявлені ним вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень, які є реальними та розумними

На підставі ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України, суд керуючись ст. 270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з Новоселицької міської ради Чернівецької області на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Новоселицької міської ради Чернівецької області та третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В решті вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через райсуд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ляху Г.О.