Рішення № 114941616, 15.11.2023, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/372/23

2-а/746/6/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

смт Срібне

Срібнянський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого судді Ходіч В.М.,

з участю секретаря Сакун Н.П.,

представника позивача адвоката Лисенка В.С.,

представника відповідача Гребеняка Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Срібне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що постановою заступника начальника Тернопільської митниці Держмитслужби Мацібори Ю.І. по справі про порушення митних правил № 0007/40300/23 від 16.05.2023 позивач був визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.4 ст.470 Митного кодексу України і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. на користь держави. В обгрунтування позову посилається на те, що в порушення вимог ст.95, п.2 ч.2 ст.191 Митного кодексу України за митною декларацією №22UА403030026303U2 (№UА403030/2022/026303) від 25.11.2022 року більш ніж на двадцять діб перевищено строк доставки (строк транзитного перевезення) з Тернопільської митниці до Закарпатської митниці товару «Українська пшениця м`яка не посівна, лише для споживчої переробки. Врожаю 2022 року. Виробник: ТДВ «Медобори» на виконання зовнішньоекономічного договору №12/10.22 від 12.10.2022, чим вчинено правопорушення, передбачене ч.4 ст.470 Митного кодексу України. Зазначає, що накладене на нього адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи та діючим нормам законодавства. Позивач не погоджується із зазначеною постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню, оскільки йому не було надано вантажовідправником жодного належного документу, який би міг вказувати на виникнення у ОСОБА_1 зобов`язання вчинити дії з метою вивезення вантажу в строк до 05.12.2022 через митний кордон України. Копія товарно-транспортної накладної, яку долучено до протоколу та ТТН, яка була надана позивачу є різними і мають різну інформацію. Паспортні дані позивача були передані відправнику без його згоди і такої інформації ОСОБА_1 представникам ТДВ «Медобори» не надавав. А тому вважає, постанову протиправною та просить її скасувати у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.470 МК України.

Ухвалою Талалаївського районного суду Чернігівської області від 27 червня 2023 року адміністративну справу передано на розгляду Срібнянському районному суду Чернігівської області.

Матеріали справи надійшли до суду 19 липня 2023 року та передано судді Ходіч В.М.

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2023 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 27 липня 2023 року за клопотанням представника відповідача суд перейшов зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судове засідання з викликом учасників справи.

Представник позивача адвокат Лисенко В.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити посилаючись на те, що долучені до протоколу документи Тернопільською митницею не містять жодного підпису ОСОБА_1 . Позивачу при завантаженні було надано лише ТТН №444 від 25.11.2022 на звороті якої наявний відбиток печатки ТДВ «МЕДОБОРИ», відповідальна особа вантажовідправника ОСОБА_2 ; вантажоодержувач ОСОБА_3 та його підпис, де вантажовідправником вказано інформацію, що не відповідає попереднім домовленостям між вантажоодержувачем та перевізником, що унеможливлювало подальший рух. Але до протоколу було приєднано копію ТТН №444 від 25.11.2022 з уже іншою інформацією та з відсутніми підписами позивача. Так, позивачу не було надано вантажовідправником жодного належного документу, який би вказував на виникнення у нього зобов`язання щодо перевезення вантажу в строк до 05.12.2022 у пункт пропуску «Дякове-Халмеу», тобто, водію не було надано документів як для вивезення вантажу через митний кордон України, так і для перевезення його по території України. Також ОСОБА_1 не надавав інформації свого паспорту громадянина України для виїзду за кордон представникам ТДВ «МЕДОБОРИ».

Представник відповідача Гребеняк Р.Б. у судовому засіданні вимоги ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі, просить відмовити у задоволенні позову та зазначив, що 25.11.2022 відділом митного оформлення № 2 митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці за митною декларацією №22UA403030026303U2 здійснено митне оформлення товару: «Українська пшениця м`яка не посівна, лише для споживчої переробки». Врожаю 2022 року, виробник: ТДВ «Медобори» (Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с.Зелене), що є відправником товару, одержувачем: AGROPROMFIN GRAIN SRL (Romania), стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) №12/10.22 від 12.10.2022 (покупцем): PROMFIN HOLDING OU (ESTONIA), перевізником: ПСП «ЛАН» (Чернігівська область, Прилуцький район, с.Болотниця, вул.Миру,20б), особою, яка прийняла товар до перевезення: ОСОБА_4 . Товар необхідно було доставити до 05.12.2022. Станом на 30.03.2023 зазначений товар до Закарпатської митниці позивачем доставлено не було, чим перевищено встановлений ст.95 Митного кодексу України строк доставки (строк транзитного перевезення). Громадянин України ОСОБА_1 та ПСП «ЛАН» до митних органів України із заявою про продовження строку доставки товару за митною декларацією №22UA403030026303U2 від 25.11.2022 внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не звертався. 30.03.2023 за даним фактом уповноваженою посадовою особою Тернопільської митниці, за наявності приводів та підстав, визначених Митним кодексом України, відносно громадянина України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил за ч.4 ст.470 Митного кодексу України. Про розгляд вказаної справи ОСОБА_1 був повідомлений, але на розгляд справи не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило. На підставі наявних у справі та досліджених під час розгляду доказів 16.05.2023 Тернопільською митницею було винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.4 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Постановою заступника начальника Тернопільської митниці Мацібора Ю.І. по справі про порушення митних правил № 0007/40300/23 від 16.05.2023 року позивач був визнаний винним у вчиненні порушення митних правил передбачених ч.4 ст.470 Митного кодексу України і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. на користь Держави.

Відповідно до змісту вказаної постанови ОСОБА_1 був визнаний винним у тому, що в порушення вимог ст.95, п.2 ч.2 ст.191 Митного кодексу України за митною декларацією №22UА403030026303U2 (№UА403030/2022/026303) від 25.11.2022 року більш ніж на двадцять діб перевищено строк доставки (строк транзитного перевезення) з Тернопільської митниці до Закарпатської митниці товару «Українська пшениця м`яка не посівна, лише для споживчої переробки. Врожаю 2022 року. Виробник: ТДВ «Медобори» на виконання зовнішньоекономічного договору №12/10.22 від 12.10.2022, чим вчинено правопорушення передбачене ч. 4 ст. 470 Митного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, в Україні діє презумпція невинуватості, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до приписів ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У свою чергу, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, перевезення мало бути здійснене перевізником ПСП «ЛАН» (Чернігівська область, Прилуцький район, с.Болотниця, вул.Миру,20б), особою, яка прийняла товар до перевезення мав бути ОСОБА_4 .

Згідно з п.2 ч.2 ст.191 Митного кодексу України перевізники зобов`язані у строк, встановлений ст.95 МК України, доставляти товари до митного органу призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них.

Згідно п.1 ч.1 ст.191 Митного кодексу України, перевізники мають право не приймати для перевезення між митними органами товари у разі оформлення митних та/або транспортних документів з порушенням порядку, встановленого законодавством України.

Як вказує представник позивача, позивачу при завантаженні було надано лише ТТН № 444 від 25.11.2022 на звороті якої наявний відбиток печатки ТДВ «МЕДОБОРИ», прізвище, ім`я, по батькові та підпис відповідальної особи вантажовідправника, яка здала товар - ОСОБА_2 . Окрім того, наявні прізвище, ініціали особи вантажоодержувача ОСОБА_1 , а також його підпис. Серед основних зазначених даних в ТТН, вантажовідправником вказано недостовірну інформацію, а також інформацію, що не відповідає попереднім домовленостям між вантажоодержувачем та перевізником, що унеможливлювало подальший рух.

Відповідачем до протоколу було приєднано копію взагалі другої ТТН № 444 від 25.11.2022, де вже було вказано іншу інформацію та відсутні підписи позивача.

До протоколу долучені два варіанти Договорів-заявок на перевезення вантажу, які не містять підписів обох сторін, що вказує на відсутність погодження сторонами основних умов транспортування: вантаж, кількість, адреси навантаження та розвантаження, умови оплати послуг та ін.

Твердження сторони позивача підтверджуються долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними та Договором-заявкою (а.с.45, 48, 28).

Саме такі дії перевізника призвели до зриву строків доставки вантажу до митниці.

Положенням ч.1 ст.460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом, лише за умови підтвердження таких фактів відповідними документами.

Частиною 1 ст.531 Митного кодексу України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненного правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх рішень, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправною та скасування постанови є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією (а.с.1).

З урахуванням зазначених процесуальних норм підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань з Тернопільської митниці сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в сумі 536,80 грн., що складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також 3000,00 грн. витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката, яка підтверджується наданими ордером, договором, тарифами вартості послуг та платіжною інструкцією (а.с.130-131, 189).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 19, 20, 72-77, 241-247, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Тернопільської митниці Держмитслужби Мацібори Ю.І. від 16.05.2023 по справі про порушення митних правил № 0007/40300/23, за ознаками вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.470 Митного кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Тернопільської митниці (м.Тернопіль, вул.Текстильна,38, код ЄДРПОУ 43985576) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 536,80 гривень та 3000,00 грн. витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя В.М. Ходіч