Постанова № 114930818, 15.11.2023, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21215/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В.,

за участі секретаря судового засідання Янка М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Поліцейського 1 батальйону 4 роти сержанта поліції УПП в Рівненській області Ткачука Сергія Олександровича,

Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови

учасники справи у судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним вище позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАТ №7989981 від 22.10.2023 про накладення адміністративного стягнення, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1с т.121-3 КУпАП.

В обґрунтування позову посилається на те, що її було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови серії ЕАТ №7989981 від 22.10.2023, зі змісту якої слідує, що 22.10.2023 о 10 год 53 хв. у м. Рівне на вул. Романа Шухевича вона керувала транспортним засобом Nissan Leaf з номерним знаком, що не належить даному транспортному засобу, чим порушила п. 2.9. в ПДР України. Вважає, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки для встановлення вини особи обов`язково необхідно з`ясувати, який саме номерний знак належить транспортному засобу. Автомобіль марки Nissan Leaf ввіз на митну територію України громадянин України ОСОБА_2 згідно митної декларації МД-2. Відомості про реєстраційний номер транспортного засобу у декларації не зазначено. Автомобіль був ввезений на митну територію України із номерним знаком іноземної держави "ALT 552". Будь-яких доказів належності автомобілю іншого номерного знаку чи належність номерного знаку іноземної держави "ALT 552" іншому автомобілю інспектором патрульної поліції не встановлено. Вважає, що відповідач не з`ясував всіх обставин справи та передчасно прийшов до висновку про неналежність автомобілю номерного знаку "ALT 552".

08.11.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що вимоги позивача є безпідставними, винесена поліцейським постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, врахувавши обставини у справі, судом встановлено таке.

22.10.2023 Поліцейським 1 батальйону 4 роти сержантом поліції УПП в Рівненській області Ткачуком С. О. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, із серією та номером ЕАТ №7989981 щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф у сумі 1190 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що що 22.10.2023 о 10 год 53 хв. у м. Рівне на вул. Романа Шухевича, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Nissan Leaf з номерним знаком, що не належить даному транспортному засобу, чим порушила п.2.9. в ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та Законами України.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.

За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Як стверджується матеріалами справи, при огляді документів у водія ОСОБА_1 була присутня лише митна декларації МД2, згідно якої громадянин України ОСОБА_2 17.07.2023 ввіз на митну територію України автомобіль марки Nissan Leaf .

У вказаній митній декларації відсутні дані щодо номерного знаку автомобіля Nissan Leaf - "ALT 552".

Відповідно до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери» на продані транспортні засоби, що перебували в користуванні і підлягають першій державній реєстрації в Україні, та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, суб`єкти господарювання, поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС, видають покупцеві примірник договору купівлі-продажу транспортного засобу, підписаного уповноваженою особою суб`єкта господарювання і скріпленого печаткою (за її наявності), акт огляду реалізованого транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, та копію митної декларації. Якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, суб`єкт господарювання вносить відомості про електронну митну декларацію до акта огляду реалізованого транспортного засобу.

У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером крім акта приймання-передачі підприємства-виробника покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.

Відповідно до п. 31 Постанови КМУ від 11.11.2009 № 1200, розрахунки за продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, проводяться в готівковій та/або безготівковій формі. Споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на суму здійсненої операції, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Відповідно до п. 34 Постанови КМУ від 11.11.2009 № 1200, у разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону, суб`єкт господарювання видає споживачеві копію митної декларації. Якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, суб`єкт господарювання вносить відомості про електронну митну декларацію до акта огляду реалізованого транспортного засобу.

На проданий транспортний засіб продавець зобов`язаний видати відповідно номерний знак для разових поїздок та номерний знак "Транзит", який зазначається в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі.

При перевірці у позивача ОСОБА_1 , були відсутні договір купівлі-продажу транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, а отже не можливо було встановити належність номерного "ALT 552" саме автомобілю Nissan Leaf .

Суд звертає увагу, що жодного із вказаних вище документів не було надано позивачем і до матеріалів позовної заяви.

Згідно з п. 2.9.в) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

За змістом ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відповідальність передбачена за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 9 КАС України).

Пунктом 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічний правовий висновок щодо обов`язку доказування в адміністративному процесі викладено в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року (справа №760/2846/17).

Відповідно до приписів ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Даючи оцінку зібраним по справі доказам, судом встановлено, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкцій статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, його посилання на той факт, що номерні знаки були присвоєні даному автомобілю на час зупинки транспортного засобу інспектором повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За викладених вище обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7989981 від 22.10.2023 залишити без змін.

Керуючись ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Поліцейського 1 батальйону 4 роти сержанта поліції УПП в Рівненській області Ткачука Сергія Олександровича, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Поліцейський 1 батальйону 4 роти сержанта поліції УПП в Рівненській області Ткачук Сергій Олександрович (вул. Степана Бандери, 14а, м.Рівне, 33028)

відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області (вул. Степана Бандери, 14а, м.Рівне, 33028) Департаменту патрульної поліції (вул.Ф.Ернста, 3, м.Київ, ЄДРПОУ 40108646).

Повне судове рішення складене та підписане 15.11.2023

Суддя Левчук О. В.