Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 405/1261/23
1-кп/405/46/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2023 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених : ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженнямза №12023120000000172від06.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.225-1,ч.2ст.307КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
встановив:
ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.09.2023 обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме 18.11.2023, включно, з визначенням розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні постало питання щодо доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
В судовому засіданні прокурор вказав про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що ризики застосування запобіжного заходу тримання під вартою не зменшились, враховуючи тяжкість покарання обвинувачений може ухилитися від суду. Окрім того, ОСОБА_7 раніше судимий, що свідчить про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. Також, існує ризик впливу на свідків, з метою зміни їх показів на свою користь.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечив проти продовження строку дії запобіжного заходу, вказавши, що 08.07.2022 скоїв злочин, 06.10.2022 вручили підозру. Зазначив, що протягом трьох місяців зауважень, стягнень у нього не було, він працював в слідчому ізоляторі та має 6 подяк.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримала позицію обвинуваченого.
Враховуючи доводи прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання обвинуваченимпокладених нанього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 судом враховані правові позиції Європейського суду з прав людини та обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саметяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого.
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України» зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.
Разом з цим, відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке у відповідності до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років. Обвинувачений не одружений, не має на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчиненнязлочинів проти власності, щоє умисними,на теперішнійчас відбуваєпокарання завироком суду.
Окрім того, обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає характеру і тяжкості кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, не надає можливості вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, ризик щодо цього є дійсним та триваючим, а більш м`яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .
Наведене свідчить про наявність ризиків, встановлених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які вказують на можливість обвинуваченим у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою зміни їх показів на свою користь, оскільки останні не допитані в судовому засіданні.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 строком на 60 днів, тобто до 06 січня 2024 року, включно, так як більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та завдань кримінального провадження.
Відповідно до положення ч.5 ст.182, ч.3, ч.4 ст. ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_7 , його особу, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки визначені ч. 3ст. 183 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 331КПК України, суд,
постановив:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 06 січня 2024 року, включно.
Визначити розмір застави у розмірі 40 /сорока/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107360 /сто сім тисяч триста шістдесят/ гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12022120000000061 від 01.04.2022.
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави звільнити з-під варти, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_7 виконувати наступні обов`язки:
- прибувати за викликом до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у даному кримінальному проваджені;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Копії ухвали направити до ДУ Кропивницький СІ для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_11
Судове рішення № 114923802, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 08.11.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 405/1261/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: