Рішення № 11491759, 13.09.2010, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-7069/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Добропілля 13 вересня 2010 р.

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Канурної О.Д.

при секретарі Черкасової О.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Жорової Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Добропільської міської ради про стягнення одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоровю,

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту Добропільської міської ради про стягнення одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоровю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог зазначив, що він перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту Добропільської міської ради як особа, маюча статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, визнаний інвалідом 3-ї групи, внаслідок захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Управлінням праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради йому 11.03.2010р. нарахована одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 189,60 грн., відповідно до розмірів встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується відповідною довідкою відповідача.

У зв'язку з тим, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент здійснення виплати, вважає, що він має право на отримання одноразової компенсації у слідуючому розмірі: на час виплати допомоги розмір мінімальної заробітної плати встановлений відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. №1646-У1 - 869,00 грн., тобто відповідач повинен був нарахувати йому суму у розмірі, що становить 869,00 грн. х 30 = 26070,00 грн.

Відповідач у добровільному порядку не бажає нарахувати та виплатити одноразову допомогу йому у встановленому законодавством розмірі.

Просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на його користь одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоровю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 26070,00 грн.

Представник відповідача юрист-спеціаліст 1 категорії Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Жорова Н.А., діюча на підставі доручення, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала і суду пояснила, що виплата одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами III внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується в розмірі 189 грн. 60 коп., який встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в Порядку затвердженим Наказом МНС України від 31 грудня 1996 № 28 „Про виплату одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям за втрату годувальника"

Зазначене не суперечить Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки статтею 62 вищевказаного Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Вказані норми також не суперечать Конституції України, оскільки статтею 113 Конституції України встановлено, що вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет міністрів України, що у межах своєї компетенції видає Постанови й розпорядження, які є обов'язковими для виконання (ст. 117 Конституції України)

Відповідно до п.З ст 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту населення. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок державного бюджету (ст.63 Закону).

Статтею 95 Конституції визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ст. 116 Основного Закону, розроблення проекту закону про Державний бюджет України віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Законами України про Державний бюджет встановлено, що розпорядники коштів державного бюджету мають право брати зобов'язання видатків або платежів державного бюджету тільки в межах відповідних бюджетних асигнувань, встановлених їм на фінансовий рік у порядку, визначеному Міністерством фінансів України та Бюджетним кодексом України. Відповідач, як розпорядник коштів самого нижчого рівня, не має повноважень змінювати розмір виплат.

Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" (ст.71) надано право Кабінету Міністрів України у 2009-2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників коштів державного бюджету виключно за наявності затверджених в установленому порядку паспортів бюджетних програм.

Паспорт бюджетної програми на 2010 рік затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України передбачає виплату одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами 3 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірах встановлених постановою КМУ від 20 квітня 2007 року № 649 „Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тому всі виплати, передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі виплати одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачуються у розмірах, встановлених вказаною постановою Кабінету Міністрів України.

Просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1.є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, внаслідок чого йому призначена 1 категорія, встановлена 3 група інвалідності, встановлено 40% втрати працездатності, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії ААБ НОМЕР_1 та довідкою МСЕК № 039932 від 28.01.2010 року (а.с. 6-7).

Як вибачається із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Це право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року в редакції Закону України № 2001-ХІІ від 19 грудня 1991 року, зі змінами та доповненнями, передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України «Про встановлення прожикового мінімуму та мінімальної заробітної плати» в березні 2010 року мінімальна заробітна плата складала 869 грн.

23 березня 2010 року позивач звернувся з заявою до УПтСЗН Добропільської міської ради про перерахунок разової грошової допомоги (а.с. 8).

30 березня 2010 року УПтСЗН Добропільської міської ради в задоволенні заяви відмовив (а.с. 9-10).

Відповідач повинен був сплатити позивачу 869 х 30 = 26070 грн.00 коп., фактично відповідно до довідки УПтСЗН Добропільської міської ради « 01/1649-11 від 01.09.2010 року сплачено позивачу 189,60 грн. відповідно до ПКМУ від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.17). Різниця між встановленою вищевказаним законом компенсацією і фактично виплаченою сумою становить:

26070 грн. 189,60 грн. = 25880,40 грн., яка підлягає стягненню з відповідача..

При вирішенні спору, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики та рішень Європейського Суду з прав людини, та керується положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, який регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з урахуванням сплаченої суми.

На підставі викладеного, ст.ст. 19,22,49,51 Конституції України, ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, ЦПК України, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради (р/р 35217042001528 банк: ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25954002) на користь ОСОБА_1 недоплачену одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоровю особі, яка стала інвалідом внаслідок аварії на ЧАЕС. в ромірі 25880,40 грн. (двадцять пять тисяч вісімсот вісімдесят грн. 40 коп.).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Складено одноособово в одному примiрнику в нарадчiй кiмнатi.

Головуючий: суддя О.Д. Канурна