Рішення № 114901311, 13.11.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23041/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 04 вересня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просить:

Визнати протиправним дії Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у листі від 23.08.2023 № 23670-22370/К-02/8-1500/23 у зарахуванні до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова з 01 вересня 1976 року по 24 червня 1981 року - це 2 роки 4 місяці і 26 днів та 2 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) з 08.04.1988 року по 07.04.1990 року, як це передбачено частиною 2 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та відмови у обчисленні та виплаті довічного грошового у тримання судді у відставці з 23 червня 2022 року виходячи з 84% суддівської винагороди..

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 зарахування до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова з 01 вересня 1976 року по 24 червня 1981 року це 2 роки 4 місяці і 26 днів та 2 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) з 08.04.1988 року по 07.04.1990 року, як це передбачено частиною 2 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області обчислити та виплатити ОСОБА_1 довічне грошове у тримання судді у відставці з 23 червня 2022 року виходячи з 84% суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.

Також у позовній заяві позивач просить звернути рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою від 12 вересня 2023 року після усунення недоліків у позовній заяві, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З відповіді Головного управління ПФУ в Одеській області на свій запит позивачка дізналась, що з 21.03.2023 їй призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону при страховому стажі 48 років 5 місяців (стаж враховано по 30.11.2022), в т.ч. суддівський стаж 32 роки, що становить 74% суддівської винагороди, в розмірі 99161,85 (134002,50 грн х 74%).

Позивач 09 серпня 2023 року звернулась до Відповідача із заявою про зарахування до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова з 01 вересня 1976 року по 24 червня 1981 року - це 2 роки 4 місяці і 26 днів та 2 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) з 08.04.1988 року по 07.04.1990 року, як це передбачено частиною 2 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та з проханням обчислити та виплатити довічне грошове у тримання судді у відставці з 23 червня 2022 року виходячи з 84% суддівської винагороди.

Проте, листом від 23.08.2023 № 23670-22370/К-02/8-1500/23 Головне управління ПФУ в Одеській області повідомило позивача, що позивач з 23.06.2013 отримувала пенсію за віком, та за заявою від 21.03.2023 та долученими документами з 21.03.2023 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виходячи з розрахунку 74% суддівської винагороди, стаж на посаді судді - 32 роки, що становить 74%, а тому відсутні правові підстави для зарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, періодів роботи на інших посадах та навчання.

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, з огляду на таке.

Так, позивач зазначила, що згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2023 року № 117/0/15-23 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку. Встановити, що право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло у ОСОБА_1 з наступного дня після досягнення нею шістдесяти п`яти років. Тобто з 23 червня 2022 року (дата досягнення 65 років - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

При цьому в мотивувальній частині вказаного рішення Вища рада правосуддя зазначила, що несвоєчасний розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення у відставку поза межами визначеного законом строку один місяць для такого розгляду, хоч і був пов`язаний з об`єктивними обставинами та не залежав від волевиявлення судді, зумовив зниження рівня гарантій незалежності судді.

Такі дії пов`язані з веденням воєнного стану в Україні.

Також, при розрахунку стажу роботи на посаді судді Головним управлінням не врахований стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) 2 роки з 08.04.1988 року по 07.04.1990 року, як це передбачено частиною 2 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII та правовою позицією, викладеною у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у праві № 9901/805/18.

Окрім того, згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (чинної до 01.01.2012) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", чинної на час призначення позивача на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Враховуючи викладене вище, позивач звертає увагу, що законодавством було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби.

Таким чином, до стажу роботи на посаді судді Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не зараховано половини строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова з 01 вересня 1976 року по 24 червня 1981 року - це 2 роки 4 місяці і 26 днів.

Враховуючи вищевказані норми права, позивач вважає, що має право та законні сподівання на нарахування та виплату довічного грошового утримання судді у відставці з 23 червня 2022 року та із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова з 01 вересня 1976 року по 24 червня 1981 року - це 2 роки 4 місяці і 26 днів та 2 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) з 08.04.1988 року по 07.04.1990 року, як це передбачено частиною 2 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з 84% суддівської винагороди.

До суду 26.09.2023 року (вхід. № ЕП/38515/23) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначив, що спеціальний закон містить вичерпаний перелік посад, які зараховуються до суддівського стажу для обрахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Також відповідно до ч. 2 ст. 137 Закону № 1402 до стажу на посаді судді зараховується стаж роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідач звертає увагу, що частиною 3 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058) визначено що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Позивачка з 23.06.2013 отримувала пенсію за віком призначену за нормами Закону № 1058. ОСОБА_1 21.03.2023 звернулася до Головного управління із заявою про переведення з пенсії за віком згідно з Закону № 1058 на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону № 1402 з урахуванням довідки суддівської винагороди Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 13.03.2023 № 5-498/23 вих. Згідно з наданих документів встановлено, що стаж на посаді судді становить 32 роки.

Представник відповідача зазначив, що позивачці з 21.03.2023 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до ст. 142 Закону № 1402 в розмірі 74 відсотки суддівської винагороди згідно наданої довідки. Розмір пенсії ОСОБА_1 становить 99161,85 грн (134002,50 грн х 74 %). Стаж на посаді судді визначено вірно та відповідає вимогам чинного законодавства.

Підстави для зарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періодів роботи на інших посадах та навчання, відсутні.

У свою чергу представник позивача подала до суду відповідь на відзив (вхід. № 32575/23 від 26.09.2023 року), відповідно до якої наполягала на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у Рішенні Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2023 року № 117/0/15-23 вказано, що до стажу роботи на посаді судді, що дає ОСОБА_1 право на відставку, підлягають зарахуванню два роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді та становить 34 роки 1 місяць 14 днів, та до таких тверджень є застосовною постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 у справі № 9901/805/18.

Також представник позивача звертає увагу, що Відповідачем у відзиві не наведено жодних спростувань з посиланням на норми матеріального права щодо правомірності своїх дій у незарахуванні для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання в Одеському державному університет і ім. І.І. Мечникова з 01 вересня і 976 року по 24 червня 1981 року - це 2 роки 4 місяці і 26 днів.

На виконання ухвали суду відповідачем надана копія матеріалів пенсійної справи позивача із супровідним листом вхід. № 32701/23 від 27.09.2023.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 .

Суд встановив, що позивач працювала на посаді судді Київського районного суду міста Одеси.

Рішенням Вищої Ради Правосуддя «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси у відставку» від 21.02.2023 року № 117/0/15-23 Вища рада правосуддя встановила, що 18 травня 2022 року надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Київського районного суду міста Одеси у відставку. 22 лютого 2022 рішеннями Вищої ради правосуддя припинено повноваження десяти її членів у зв`язку із чим Вища рада правосуддя стала неповноважною. Повноважний склад Вищої ради правосуддя відновлено 12 січня 2023 року.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 9 квітня 1990 року обрана народним суддею Київського районного народного суду та постановою Верховної Ради України від 13 липня 2000 року № 1893-ІІІ обрана суддею Київського районного суду м. Одеси безстроково. 23 червня 2022 року повноваження судді Київського районного суду м. Одеси припинені у зв`язку з досягненням нею шістдесяти п`яти років.

За результатами вивчення доданої до заяви копії трудової книжки встановлено, що станом на дату припинення повноважень судді ОСОБА_1 її стаж на посаді судді становить 32 роки 1 місяць 14 днів. Також до стажу роботи судді зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Частиною 1 ст. 8 Закону СРСР від 4 квітня 1989 року № 328-І «Про статус суддів в СРСР» (чинного на час обрання ОСОБА_1 народним суддею) встановлювалася вимога щодо стажу роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років для обрання народним суддею.

Таким чином, до стажу роботи на посаді судді, що дає ОСОБА_1 право на відставку підлягають зарахуванню два роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та надавав право для призначення на посаду судді.

З огляду на викладене загальний стаж роботи на посаді судді, що дає ОСОБА_1 право на відставку становить 34 роки 1 місяць 14 днів.

Також у рішенні Вищої ради правосуддя зазначено, що несвоєчасний розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення у відставку поза межами визначеного законом строку один місяць для такого розгляду, хоч і був пов`язаний з об`єктивними обставинами та не залежав від волевиявлення судді, зумовив зниження рівня гарантій незалежності судді.

З урахуванням викладеного, Вища рада правосуддя вирішила:

Звільнити ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Встановити, що право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло у ОСОБА_1 з наступного дня після досягнення шістдесяти п`яти років.

Відповідно до наданого Київським районним судом м. Одеси розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у відставці становить 35 років 09 місяців, із них: юрисконсульт завода ім. Калинина м. Одеси 2 роки 10 місяців 19 дні, народний суддя Київського районного народного суду 12 років 09 місяців 26 дні, суддя Київського районного суду м. Одеси 20 років 26 дні.

Суд встановив, що наказом голови Київського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2023 року № 3-ос відраховано зі штату Київського районного суду м. Одеси суддю Калашнікову О.І. з 21 лютого 2023 року, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Також Київським районним судом м. Одеси надано подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 20.03.2023 року № 216 та Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Одеській області видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці про те, що станом на 21 лютого 2023 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 134002,50 грн.

Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що позивач перебувала на пенсійному обліку Головного управління ПФУ в Одеській області та отримувала пенсію за віком з 23.06.2013 року, що підтверджено протоколом 1667 від 18.09.2013 року.

Суд встановив, що позивач звернулась до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою 2362 від 21.03.2023 року за призначенням/перерахунком пенсії, в якій просила здійснити перехід на пенсію за іншим Законом (щомісячне довічне грошове утримання).

Відповідно до розписки повідомлення до заяви додано: диплом про навчання, довідка про заробітну плату № 5-498/23 від 13.03.2023 року, довідка про прийняття на роботу, паспорт, свідоцтво про шлюб, трудова книжка, рішення Вищої ради правосуддя, подання про встановлення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 20.03.2023 року, наказ про відрахування.

Сторони не заперечують, що 21.03.2023 року Головним управлінням ПФУ в Одеській області призначено ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Одеській області, виходячи з розрахунку 74 % суддівської винагороди та розмір становить 99161,85 грн. (134002,50х74 %).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернулась до відповідача із заявою від 09 серпня 2023 року про зарахування до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова з 01 вересня 1976 року по 24 червня 1981 року - це 2 роки 4 місяці і 26 днів та 2 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) з 08.04.1988 року по 07.04.1990 року, як це передбачено частиною 2 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та з проханням обчислити та виплатити довічне грошове у тримання судді у відставці з 23 червня 2022 року виходячи з 84% суддівської винагороди.

Проте, листом від 23.08.2023 № 23670-22370/К-02/8-1500/23 Головне управління ПФУ в Одеській області повідомило позивача, що позивач з 23.06.2013 отримувала пенсію за віком, та за заявою від 21.03.2023 та долученими документами з 21.03.2023 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виходячи з розрахунку 74% суддівської винагороди, стаж на посаді судді - 32 роки, що становить 74%, а тому відсутні правові підстави для зарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, періодів роботи на інших посадах та навчання.

Суд встановив, що відповідно до рішення 951060847907 від 22.08.2023 року про перерахунок пенсії, ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії довічне грошове утримання у зв`язку з уточненням даним в ЕПС,01.09.2023 особливості особливі умови виплати пенсій працюючим; суддя у відставці (наказ про відрах. зі штату) 22.06.2022 по довічно. Стаж судді 32 роки 2 місяці 15 днів загальний процент розрахунку пенсії від заробітку 74 %.

Не погодившись із розрахунком стажу судді та, відповідно, визначного розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої).

Спірні у цій справі правовідносини регулюються, зокрема Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до ч.1 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі, у тому числі, Закон № 1402-VIII) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Згідно з ч.2 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до ч.1 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Так, суд встановив, що 21.03.2023 року Головним управлінням ПФУ в Одеській області призначено ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Одеській області, виходячи з розрахунку 32 роки суддівського стажу - 74 % суддівської винагороди та розмір становить 99161,85 грн. (134002,50х74 %).

Разом з цим відповідач не врахував положення абзацу 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання), та те, що відповідно до ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-УІІІ до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Частиною 1 ст. 8 Закону СРСР від 4 квітня 1989 року № 328-І «Про статус суддів в СРСР» (чинного на час обрання ОСОБА_1 народним суддею) встановлювалася вимога щодо стажу роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років для обрання народним суддею.

Таким чином, до стажу роботи на посаді судді, що дає ОСОБА_1 право на відставку підлягають зарахуванню два роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та надавало право для призначення на посаду судді.

Наведене право підтверджене рішенням Вищої ради правосуддя «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси у відставку» від 21.02.2023 року № 117/0/15-23, в якому зазначено, що загальний стаж роботи на посаді судді, що дає ОСОБА_1 право на відставку становить 34 роки 1 місяць 14 днів з урахуванням двох років стажу роботи за юридичною спеціальністю.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", чинної на час призначення позивача на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Враховуючи, що законодавством, яке діяло на час призначення позивача на посаду судді, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби, суд доходить висновку, що позивач має право на зарахування до стажу половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач навчалась в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова з 1976 року по 1981 рік.

Так, відповідно до диплому НОМЕР_3 , виданого ОСОБА_2 в тому, що вона в 1976 році поступила в Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова та у 1981 році завершила повний курс по спеціальності правознавство, присвоєна кваліфікацію юрист, рішення Державної екзаменаційної комісії від 24 червня 1981 року, суд дійшов висновку, що позивач навчалась у вищому юридичному навчальному закладі.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 від 28.07.1979 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прізвище позивачки після шлюбу ОСОБА_4 .

З урахуванням того, що положеннями абзацу 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачено, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно зменшено позивачу розмір стажу на посаді судді.

Також суд звертає увагу, що Верховним Судом вже висловлювалася позиція щодо обрахунку стажу судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, зокрема, у постановах від 9 листопада 2018 року справі №243/4794/17, від 11 грудня 2018 року у справі №522/5168/17, від 30 січня 2020 року у справі №592/3694/17, від 31.03.2021 року у справі № 235/7316/16-а.

Відповідно до ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

В зв`язку з цим, розмір щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи із стажу роботи на посаді судді повних 36 роки повинен становити 82 %, з яких: 50 % - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 32 % (16 років * 2 %) - за кожен рік на посаді судді понад 20 років.

Стосовно призначення щомісячного довічного грошового утримання позивачу з наступного дня досягнення нею 65-ти років, суд зазначає, що рішенням Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2023 року № 117/о/15-23 вирішено встановити, що право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло у ОСОБА_1 з наступного дня після досягнення шістдесяти п`яти років.

Таке рішення Вищої ради правосуддя вмотивовано тим, що несвоєчасний розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення у відставку поза межами визначеного законом строку один місяць для такого розгляду, хоч і був пов`язаний з об`єктивними обставинами та не залежав від волевиявлення судді і тим самим зумовив зниження рівня гарантій незалежності судді.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок), відповідно до п. 3 якого щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку або звільнення / припинення повноважень судді Конституційного Суду України (далі - звільнення судді з посади), якщо звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади.

Позивач звільнена з посади судді у відставку рішенням Вищої ради правосуддя 21 лютого 2023 року, разом з цим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання, яке виникло у ОСОБА_1 з наступного дня після досягнення шістдесяти п`яти років, тобто з 23 червня 2022 року.

Також матеріалами справи підтверджено, що позивач подала до пенсійного органу заяву про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 21 березня 2023 року, тобто без порушення тримісячного строку встановленого п. 3 Порядку.

За таких обставин, враховуючи, що рішенням Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2023 року № 117/о/15-23 вирішено встановити, що право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло у ОСОБА_1 з наступного дня після досягнення шістдесяти п`яти років, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині призначення довічного грошового утримання судді з наступного дня після досягнення 65 років є правомірним, що відповідає дотриманню рівня незалежності судді.

Посилання відповідача на положення частину 3 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058, відповідно до якої переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду, є помилковими, оскільки позивач не була переведена на інший вид пенсії передбачений Законом № 1058, а їй було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є частково правомірними та належать задоволенню шляхом:

Визнати протиправним дії Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у зарахуванні до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача половини строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова з 01 вересня 1976 року по 24 червня 1981 року та 2 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 зарахування до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова та 2 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 23 червня 2022 року виходячи із 36 повних років суддівського стажу в розмірі 82 % суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.

Разом з цим позовні вимоги не належать задоволенню в частині визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 % суддівської винагороди, оскільки суд встановив, що позивач має 32 роки 1 місяць 14 днів стажу на посаді судді, 2 роки стажу на роботі (професійної діяльності), яка надавало право на призначення на посаду судді відповідно до законодавства чинного на час обрання позивача народним суддею та 2 роки 4 місяці 26 днів навчання у вищому навчальному закладі, разом 36 років 7 місяців 10 днів, тобто повних 36 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.

Також у позовній заяві позивач просив звернути рішення до негайного виконання в межах одного місяця.

Розглянувши вказане клопотання, суд виходить з такого.

Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Однак, суд звертає увагу, що присуджений позивачу розмір щомісячного грошового утримання ще не нарахований, що виключає застосування вказаної норми кодексу до спірних правовідносин, а тому у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

У зв`язку із задоволенням позову частково, сплачений позивачем судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до частини задоволених позовних вимог в розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо відмови у зарахуванні до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) половини строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова з 01 вересня 1976 року по 24 червня 1981 року та 2 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) провести ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зарахування до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова та два повних роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 23 червня 2022 року виходячи із 36 повних років суддівського стажу в розмірі 82 % суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко