Рішення № 114900216, 10.11.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2023 Справа №607/18383/23

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря с/з Медвідь О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що з винесеною постановою не погоджується, її притягнуто до адміністративної відповідальності ніби за те, що вона керувала транспортним засобом без паска безпеки, тобто була не пристебнута під час керування, однак вважає, шо нічого не порушила, оскільки не здійснювала рух транспортного засобу та не була водієм, також це була темна пора доби. Працівники поліції надумано склали дану постанову, оскільки не могли бачити осіб, які перебували в автомобілі під час стоянки. Вона повідомила поліцейським, що таких дій не вчиняла та попросила поліцейського показати доказ вчинення правопорушення, оскільки нічого не порушувала. Однак на всі доводи інспектор ніяким чином не реагував, відверто ігнорував всі її права та виніс відносно неї постанову.

Вважає складення вказаної постанови та накладення адміністративного стягнення безпідставним, оскільки вказане адміністративне правопорушення не вчиняла.

Водночас одним з основних доказів про законність притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 121 КУпАП України є відеофіксація правопорушення. Однак постанова не містить інформації про докази вчинення правопорушення, не містить показів свідків. Відповідач не надав жодних законних доказів порушення її вини, що суперечить ст. 251 КУПАП, яка чітко визначає, що «доказами в справі про адміністративне правопорушення є: «...показання свідків, потерпілих, технічних приладів. що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...».

Відтак, вважає, що її безпідставно притягнуто до відповідальності, а тому, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 618145 від 14.09.023 у виді штрафу в розмірі 510,00 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Представник відповідача подала відзив на позов, в якому вказала, що 14.09.2023 о 21 год 25 хв позивач, керуючи транспортним засобом, Мерседес, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Чортків по вул. Копичинецька, Тернопільської області, не була пристебнута ременем пасивної безпеки, чим порушила п. 2.3.в ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. На позивача була винесено постанову серії БАД № 618145 від 14.09.2023 за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на позивача штраф в розмірі 510 грн.

Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП роз`яснено на поставлено підпис ОСОБА_1 .

Факт здійсненого позивачем правопорушення підтверджується відеом з нагрудної боді-камери працівника поліції (відеофайл додається до відзиву).

Під час подання заяви позивачем не було надано жодних доказів того, що в неї наявні фізіологічні особливості, які унеможливлюють користування ременем леки.

Позивачем не надано будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факт, викладений в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

На відео, які долучені до відзиву вбачається, що позивач ОСОБА_1 не була пристебнута ременем пасивної безпеки. Отже, поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискредиційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження, зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було.

Аргументи позивача щодо незаконності постанови про накладення адміністративного стягнення зводяться до того, що постанова не містить інформації про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис фіксації правопорушення. У свою чергу, аргументи відповідача, що викладені у відзиві та наведені у поясненнях під час розгляду справи по суті, ґрунтуються на вимогах Закону України «Про національну поліцію», Правил дорожнього руху, Кодексу Україн про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліційськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезепечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Аналізуючи відомості, що викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення, постанова поліцейського виконана на стандартному бланку, форма якого затверджена відповідною Інструкцією. Постанова за змістом відповідає приписам статті 283 КУпАП та фактичними ними, встановленими поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, яким керував позивач. У постанові зазначено прізвище, ім?я та по батькові та посаду поліцейського, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої роглядається справа, а саме прізвище, ім?я та по батькові, дата народження, місце проживання; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення та прийняте у справі рішення.

У постанові зазначено відомості про транспортний засіб, яким керував позивач, розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

Постанова насправді не містить відомості про технічні засоби, якими здійснено деозаписи, але це не впливає на достовірність опису обставин вчинення міністративних правопорушень. Проте в пункті 7 оскаржуваної постанови вказано: до постанови додаються відео з реєстратора.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення поліцейським було роз?яснено позивачеві його права, як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП.

Долучений до матеріалів справи в якості доказу диск з відеозаписом обставин події, який був виготовлений у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення для розгляду справи, та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів. Таким чином, записані на оптичний диск-носії інформації електронні файли у вигляді відеозаписів є оригіналом ( відображенням) електронного документу, а тому не потребують засвідчення ЕЦП. Водночас звертає увагу, що не зазначення технічного приладу, за допомогою якого здійснювалось відеофіксація правопорушення не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.

Позивач у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про справи без її участі, позовну заяву підтримує та просить її задовольнити, з підстав та обґрунтувань зазначених у ній.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак просив справу слухати у його відсутності.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, через неявку всіх учасників справи.

При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд,встановив,що поліцейськимЧортківського РВП ГУНП уТернопільській областіОліярником Я.Г.складено постановупро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїБАД №618145від 14.09.2023, відповідно до якої, 14.09.2023 о 21 год 25 хв, в м. Чортків по вул. Копичинецька, Тернопільської області, ОСОБА_1 , керувала автомобілем «Mercedes-Benz320», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій під час руху не пристебнута ременем безпеки, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

На підставі вищевказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 6 ст.55КонституціїУкраїни закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII(далі - Закон № 3353-XII), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону № 3353-XIIвстановлюють Правила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила дорожнього руху).

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів Українивід 10 жовтня 2001 року № 1306 передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.3(в)Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів Українивід 10 жовтня 2001 року № 1306 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язанийна автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Так, з оглянутого відеозапису, який міститься в матеріалах справи, не вбачається, що транспортний засіб марки «Mercedes-Benz320», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух автомобільною дорогою, оскільки він на відеозаписі знаходиться на узбіччі в нерухомому стані. Також з відеозапису не вбачається, що працівниками поліції було винесено спірну постанову відносно позивача.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Положеннями статті 283 КУпАП закріплено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положеньстаттей 73-76 КАС Українидокази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 Розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Тобто відеофіксування правопорушення повинно відбуватися з моменту його виявлення і до його завершення. При цьому, переривати відеофіксування процесу розгляду справи не можна, оскільки це є підставою вважати відео- та фото- докази, як неналежні.

Як встановлено матеріалами справи, на підтвердження події адміністративного правопорушення, відповідачем надано відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який є неповним, не безперервним, що унеможливлює встановити обставини справи.

На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано процес розгляду справи, зокрема роз`яснення суті правопорушення, роз`яснення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, отримання пояснень водія, винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Водночас оскаржувана постанова не містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис.

Верховний Суд неодноразово наголошував на імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зокрема у постанові від 05 березня 2020 року у справі № 607/7987/17 Верховний Суд вказує, що приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності ж в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства статті 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Також, суд зауважує про процесуальний обов`язок відповідача, передбачений частиною 2 статті 71 КАС України, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд зауважив, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17, від 30 травня2018 року у справі № 337/3389/16, від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.

При цьому, будь-яких інших доказів, які б спростовували твердження позивача про те, що правил дорожнього руху вона не порушувала, та доводили факт вчинення позивачем вказаного у спірній постанові правопорушення, представником відповідача суду не надано.

Сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.

Відповідно до ст.159КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, відсутність в оскаржуваній постанові посилання на технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, суд дійшов висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому, підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Згідно частини 1 статті 139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За даних обставин, слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, статтями 9, 121, 251, 252, 280, 283, 289, 293 КУпАП, керуючись статтями 2, 5, 9, 71, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 143, 159, 241-246, 250, 255, 268-272,286, 295, 297 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 618145 від 14 вересня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП провадженням закрити.

Стягнути зГоловного управлінняНаціональної поліціїв Тернопільськійобласті за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

відповідач Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 40108720, місцезнаходження вул. Валова, 11, м. Тернопіль.

Рішення суду складено та підписано 10 листопада 2023 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко