Ухвала суду № 114899998, 13.11.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 листопада 2023 року м. Київ № 320/39089/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., дослідивши матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального

міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправними та скасування постанов від 16.10.2019 ВП №60333927

та ВП №60334105, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.10.2019 по ВП №60333927 про стягнення виконавчого збору у розмірі 2116,78 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.10.2019 по ВП №60334105 про стягнення виконавчого збору у розмірі 157 972,10 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалено вирішити питання щодо строку звернення до суду після отримання матеріалів виконавчих проваджень №60333927 та №60334105.

09.11.2023 відповідачем до суду подано копії матеріалів виконавчих проваджень №60333927 та №60334105.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 161 Кодексу адміністративного судочинства Украині, з огляду на таке.

Статтею 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey № 22277/93).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що саме строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності, остаточності та захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка б могла виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 09.01.2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (п.137), рішення від 22.10.1996 року у справі "Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства" (п. 51).

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам якщо позовну заяву подано або не буде приведено у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України при зверненні до суду або у встановлений судом строк. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Так, пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Судом встановлено з матеріалів справи, що представник позивача адвокат Молодіна Т.В. 14.12.2021 звернулась із запитом №14/12-21 до державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Поляцко Анні Володимирівни, в якому просила, зокрема, закрити:

- ВП 60333927, що було винесено в окреме виконавче провадження у зв`язку з поверненням ОСОБА_2 (спадкоємця ОСОБА_3 ) 16.10.2019 виконавчого листа №755/914/14-ц, що виданий 06.03.2015 Дніпровським районним судом м. Києва;

- ВП 60334105, що було винесено в окреме виконавче провадження у зв`язку з поверненням 16.10.2019 виконавчого листа №755/914/14-ц, що виданий 06.03.2015 Дніпровським районним судом м. Києва.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна відповідь від 22.12.2021 на вказаний запит, в якому повідомлено наступне:

На виконанні у відділі перебувають виконавчі провадження:

- №60333927 з примусового виконання постанови №46839670 від 16.10.2019 виданої Печерським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави суму у розмірі 21116,78 грн (16.10.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено сторонам для відома та виконання);

- №60334105 з примусового виконання постанови №46839590 від 16.10.2019 виданої Печерським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави суму у розмірі 154972,10 грн (16.10.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено сторонам для відома та виконання).

Позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідь від 22.12.2021 на запит представник позивача отримала власноручно 24.12.2021, про що розписалась на примірнику відповідача, оригінал якого зберігається в матеріалах виконавчого провадження.

24.12.2021 представник позивача адвокат Молодіна Т.В. повторно звернулась із запитом №24/12-21 до державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Поляцко Анні Володимирівни, в якому просила, зокрема, закрити:

- ВП 60333927, що було винесено в окреме виконавче провадження у зв`язку з поверненням ОСОБА_2 (спадкоємця ОСОБА_3 ) 16.10.2019 виконавчого листа №755/914/14-ц, що виданий 06.03.2015 Дніпровським районним судом м. Києва;

- ВП 60334105, що було винесено в окреме виконавче провадження у зв`язку з поверненням 16.10.2019 виконавчого листа №755/914/14-ц, що виданий 06.03.2015 Дніпровським районним судом м. Києва.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідь на запит №24/12-21 від 24.12.2021 позивач та її представник не отримували.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач дізналася 24.12.2021 про відкриття виконавчих проваджень №60333927 та №60334105 з листа-відповіді від 22.12.2021.

Отже, слід дійти висновку, що останнім днем строку звернення до суду 03.01.2022.

Водночас, з позовною заявою до суду позивач звернулася лише 26.10.2023, тобто, з порушенням десятиденного строку звернення до суду, визначеного процесуальним законом для цієї категорії справ.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем при поданні позову не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.

Таким чином, враховуючи приписи частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд пропонує позивачу подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

У зв`язку з цим, у порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Пунктом 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .

2. Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жук Р.В.