Рішення № 11489031, 04.10.2010, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

№ 2-10953/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ)

04 жовтня 2010 року Іллічівський райсуд м.Маріуполя у складі судді Кашицької С.А., при секретарі Усенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1 зареєстрованого в АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»: 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, б.50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 (для погашення заборгованості), рахунок № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) заборгованість за кредитним договором у розмірі 32871,10 грн. , витрати по оплаті судового збору у розмірі 328,71 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

№ 2-10953/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 року Іллічівський райсуд м.Маріуполя у складі судді Кашицької С.А., при секретарі Усенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВИРІШИВ:

У листопаді 2009 року ПАТ комерційний банк “ПриватБанк” звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 31.03.2007 року між ЗАТ комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, на підставі якого банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 6696 грн. строком до 30 грудня 2009 року зі сплатою 1% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов. Крім того, на підставі п. 5.3 Договору, згідно якого у разі порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову, яка на момент звернення до суду складає 1541,48 грн. Однак ОСОБА_2 умови договору не виконує та добровільно кредит не погашає, в результаті чого заборгованість за кредитом станом на 01.09.2009 року складає 6696 грн., відсотки за користування кредитом 13188,42 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 3696,10 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 7249,10 грн., фіксована частина штрафу 500 грн., процентна складова штрафу 1541,48 грн. Позивач просив стягнути з відповідача суму боргу за кредитним договором в сумі 6696 грн., відсотки за користування кредитом 13188,42 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 3696,10 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 7249,10 грн., фіксована частина штрафу 500 грн., процентна складова штрафу 1541,48 грн., а всього стягнути 32871,10 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та судовий збір в розмірі 328,71 грн.

Представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що відповідач ОСОБА_2 отримав кредит та не сплачував грошові кошти на його повернення. За отримані ОСОБА_2 кредитні кошти було придбано мопед, який знаходиться у користуванні відповідача та є предметом застави за кредитним договором. Кредитний договір від 31 березня 2007 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 був укладений у письмовій формі шляхом надання ОСОБА_2 письмової заяви, згідно з якою відповідач приєднався та погодився з тим, що його заява разом із запропонованими банком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, складає між ним та банком кредитно-заставний договір. В договорі вказані усі суттєві умови кредиту, сума кредиту 6696 грн., строк його повернення 31 березня 2009 року, плата за кредитом за відсотками 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, сплата щомісячної винагороди у розмірі 160,70 грн., а також обовязок ОСОБА_2 сплачувати на погашення заборгованості щомісячно 476,43 грн. Згідно до положень ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обовязок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (банківське обслуговування, тощо). При цьому згідно з положеннями ст.ст.47, 49 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, комерційні банки самостійно встановлюють умови надання кредитів. Згідно положень ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. А згідно ст.207 ч.1 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. На підставі вказаних норм закону, банком були затверджені стандартні форми умови надання споживчого кредиту фізичним особам, підписані Головою правління ПриватБанку, скріплені печаткою банку, до яких приєднався ОСОБА_2 шляхом надання письмової заяви 31 березня 2007 року на отримання кредиту на умовах, які були затверджені банком і доведені до його відома, про що свідчить його підпис за словами “Своїм підписом я підтверджую факт про надану мені повну інформацію про умови кредитування в ПриватБанку...”, а також, що він надав згоду, “що ця заява разом із запропонованими ПриватБанком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам складає кредитно-заставний договір”. Тобто кредитно-заставний договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Таким чином, вимоги про письмову форму договору, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_2 та зобовязання про надання ОСОБА_2 кредиту, були виконані банком в повному обсязі. Умова договору, що максимальний розмір вимоги, яка забезпечується предметом застави складає 11434,32 грн. стосується тільки вартості предмета застави згідно з положеннями ст.ст. 1, 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”. На підставі викладеного, просила стягнути з відповідача суму боргу за кредитним договором в сумі 6696 грн., відсотки за користування кредитом 13188,42 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 3696,10 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 7249,10 грн., фіксована частина штрафу 500 грн., процентна складова штрафу 1541,48 грн., а всього стягнути 32871,10 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та судовий збір в розмірі 328,71 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, та пояснив, що вимоги позивача щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором від 31 березня 2007 року у розмірі 32871,10 грн. є незаконними, оскільки позивач не надав до позову належного доказу наявності заборгованості ОСОБА_2 перед банком, а саме кредитного договору. Відповідачем банку була надана анкета-заява від 31 березня 2007 року. З анкетою заявою та умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ОСОБА_2 був повністю ознайомлений. Однак, вважає, що ПриватБанком були порушені, встановлені законодавством вимоги щодо форми та умов укладення кредитного договору, оскільки кредитний договір повинен містити назву документу, детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача, підписи сторін. Один з оригіналів кредитного договору передається споживачеві. Анкета заява від 31 березня 2007 року не може бути кредитним договором, оскільки підписана тільки ОСОБА_2, не містить назву “кредитний договір”, не містить підпису уповноваженої особи та печатки. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та пояснила, що ОСОБА_2 від ПриватБанку грошові кошти в розмірі 6696 грн. як приватний підприємець, на які придбав мопед, яким користується і в теперішній час, але кредит не повертав. Вважає, що вимоги банку є незаконними, оскільки між сторонами не був укладений кредитний договір, умови надання кредиту не були предявлені для ознайомлення, в звязку з чим, ОСОБА_2 не знав яку суму за кредит слід повертати та на яких умовах.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 31.03.2007 року між ЗАТ комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, на підставі якого банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 6696 грн. строком до 30 грудня 2009 року зі сплатою 1% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується заявою позичальника № RRX12440096 від 31 березня 2007 року, підписаною ОСОБА_2 та умовами надання споживчого кредиту фізичним особам з підписом Голови правління банку та печаткою установи. За отримані ОСОБА_2 кредитні кошти було придбано мопед, який знаходиться у користуванні відповідача та є предметом застави за кредитним договором.

Кредитний договір від 31 березня 2007 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 був укладений у письмовій формі шляхом надання ОСОБА_2 письмової заяви, згідно з якою відповідач приєднався та погодився з тим, що його заява разом із запропонованими банком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, складає між ним та банком кредитно-заставний договір.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Згідно п. 5.3 Договору, згідно якого у разі порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову, яка на момент звернення до суду складає 1541,48 грн.

Борг за кредитним договором складає 32871,10 грн.: основний борг за кредитом в сумі 6696 грн. + відсотки за користування кредитом 13188,42 грн. + заборгованість по комісії за користування кредитом 3696,10 грн. + пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 7249,10 грн. + фіксована частина штрафу 500 грн. + процентна складова штрафу 1541,48 грн. та підлягає стягненню з боржника відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, згідно яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно до положень ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обовязок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (банківське обслуговування, тощо).

Відповідно до положень ст.ст.47, 49 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, комерційні банки самостійно встановлюють умови надання кредитів.

Згідно положень ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

А згідно ст.207 ч.1 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. На підставі вказаних норм закону, банком були затверджені стандартні форми умови надання споживчого кредиту фізичним особам, підписані Головою правління ПриватБанку, скріплені печаткою банку, до яких приєднався ОСОБА_2 шляхом надання письмової заяви 31 березня 2007 року на отримання кредиту на умовах, які були затверджені банком і доведені до його відома, про що свідчить його підпис за словами “Своїм підписом я підтверджую факт про надану мені повну інформацію про умови кредитування в ПриватБанку...”, а також, що він надав згоду, “що ця заява разом із запропонованими ПриватБанком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам складає кредитно-заставний договір”. Тобто кредитно-заставний договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

Таким чином, вимоги про письмову форму договору, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_2 та зобовязання про надання ОСОБА_2 кредиту, були виконані банком в повному обсязі.

Умова договору, що максимальний розмір вимоги, яка забезпечується предметом застави складає 11434,32 грн. стосується тільки вартості предмета застави згідно з положеннями ст.ст. 1, 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконував умови кредитного договору, у звязку з чим заборгованість за договором станом на 01 вересня 2009 року складає основний борг за кредитом в сумі 6696 грн. + відсотки за користування кредитом 13188,42 грн. + заборгованість по комісії за користування кредитом 3696,10 грн. + пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 7249,10 грн. + фіксована частина штрафу 500 грн. + процентна складова штрафу 1541,48 грн.

Приймаючи до уваги, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 527, 530, 536, 549, 550, 551, 610, 611, 612, 623, 633, 634, 1050, 1054 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1 зареєстрованого в АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»: 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, б.50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 (для погашення заборгованості), рахунок № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) заборгованість за кредитним договором у розмірі 32871,10 грн. , витрати по оплаті судового збору у розмірі 328,71 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: