Рішення № 114886655, 13.11.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22629/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 30 серпня 2023 року надійшов позов ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області від 17.07.2023 року № ПШ020179 про накладення адміністративно-господарського штрафу на ОСОБА_1 у сумі 17 000,00 грн.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач вважає, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.07.2023 року № ПШ020179 року безпідставно прийнята відносно позивача, оскільки ОСОБА_1 на момент проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу, не був автомобільним перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому позивач не повинен і не може нести відповідальність за результати діяльності іншої особи.

Позиція відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті обґрунтовується наступним

Відповідач зазначив, що 22.05.2023 року посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 року № 422, було зупинено транспортний засіб марки МАN/ВЕNАLU ДНЗ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , власником зазначених транспортних засобів на момент проведення перевірки був позивач. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: відсутня особиста картка водія у слоті цифрового тахографа, відсутня роздруківка даних роботи та відпочинку водія за 22.05.2023 року.

Водій транспортного засобу від надання пояснень відмовився. На підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом начальником відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 020179 від 17.07.2023 року, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, позовну заяву прийнято до розгляду. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

18 вересня 2023 року від відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕП/37224/23).

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області відзив на позов до суду не подав.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 13 листопада 2023 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

22.05.2023 року посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 року № 422, було зупинено транспортний засіб марки МАN/ВЕNАLU ДНЗ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , власником зазначеного транспортних засобу на момент проведення перевірки був позивач.

Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутня особиста картка водія у слоті цифрового тахографа, відсутня роздруківка даних роботи та відпочинку водія за 22.05.2023 року.

За результатами перевірки складено акт №337371 від 22.05.2023 року, в якому

зафіксовано порушення, відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлено картку водія обліку режиму праці та відпочинку до цифрового тахографа, роздруківка даних робочого часу водія з цифрового тахографа.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу, реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником транспортного засобу зазначено ОСОБА_1 .

Згідно відомостей товарно-транспортної накладної №ВА-00000342 від 19 травня 2023 року в графі автомобільний перевізник зазначено ТОВ «ТрадексАгрі», код ЄДРПОУ 41022167.

Так, 19.06.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області до ТОВ «ТрадексАгрі» було направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно акту від 22.05.2023 року № 337371.

27.06.2023 року на адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області надійшли письмові пояснення від ТОВ «ТрадексАгрі» за № 59, які додані відповідачем до відзиву.

Згідно зазначених пояснень, ТОВ «ТрадексАгрі» зазначило, що не є автомобільним перевізником за актом від 22.05.2023 року № 337371, оскільки не здійснювало даного перевезення, крім того, у ТОВ «ТрадексАгрі» відсутні будь-які господарські відносини з замовником та вантажоодержувачем вантажу ПСП «Перемога», а також у ТОВ «ТрадексАгрі» відсутні будь-які господарські відносини з вантажовідправником - ТОВ «Волиця-Агро». ТОВ «ТрадексАгрі» також зазначило, що водій транспортного засобу, що здійснював перевезення під час перевірки, не є найманим працівником ТОВ «ТрадексАгрі», та надали відповідні підтверджуючі документи.

Крім того, у ТТН від 19.05.2023 року № ВА-00000342 відсутні печатка та підпис ТОВ «ТрадексАгрі», тобто ТОВ «ТрадексАгрі» не є автомобільним перевізником за зазначеним актом.

Також, ТОВ «ТрадексАгрі» зазначило, що автомобільним перевізником за актом від 22.05.2023 року № 337371 є власник транспортного засобу - ОСОБА_1 .

В подальшому, матеріали за актом від 22.05.2023 року № 337371 були передані до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, задля запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт власника транспортного засобу - ОСОБА_1 .

За наявними в матеріалах справи документами, на адресу позивача 29.06.2023 року направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт № 48317/33/24-23 за актом від 22.05.2023 року № 337371. Розгляд справи було призначено 17.07.2023 року, а згідно відомостей, наявних в матеріалах справи, зазначене запрошення (рекомендований лист) було отримано наручно 15.07.2023 року, тобто позивач був поінформований завчасно про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не з`явився, жодних клопотань чи заперечень до розгляду справи не надав.

Також, позивачем не було надано документів, які б підтверджували передачу транспортного засобу в належне користування іншій особі.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №ПШ020179 за порушення, передбачене абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48) - у розмірі 17 000,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.07.2023 року № ПШ020179, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон України від 05 квітня 2001 року №2344-III).

Відповідно до статті 6 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, які здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення №103).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 16 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.

Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.

Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (пункт 21 Порядку №1567).

Відповідно до статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Згідно з положеннями статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Як встановлено судом, 22.05.2023 року посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 року № 422, було зупинено транспортний засіб марки МАN/ВЕNАLU ДНЗ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , власником якого на момент проведення перевірки був позивач.

Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутня особиста картка водія у слоті цифрового тахографа, відсутня роздруківка даних роботи та відпочинку водія за 22.05.2023 року.

Зазначене порушення знайшло своє відображення в акті від 22.05.2023 року № 337371. Водій транспортного засобу від надання пояснень відмовився.

Згідно з статтею 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385) встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з пунктами 3.3, 3.6 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до пункту 1.3, 6.1, 6.3 Положення Про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року № 340, вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повного масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно відомостей товарно-транспортної накладної від 19.05.2023 року № ВА-

00000342, наявної в матеріалах справи, загальна вага транспортного засобу склала 40 220 кг, а також за результатом проведеної перевірки було встановлено, що транспортний засіб позивача був обладнаний цифровим тахографом. Отже, водій транспортного засобу зобов`язаний використовувати картки водія.

Згідно з пунктом 7.1 Положення № 340, перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Пунктом 7.2 Положення № 340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи положення вказаних норм, тахокарти, а також картки водія або роздруківки даних роботи цифрового тахографа, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом індивідуальна контрольна книжка водія, є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються пасажирські і вантажні перевезення автомобільним транспортом, що відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ, входять до переліку обов`язкових документів при здійсненні внутрішніх перевезень.

За відсутності документів, зокрема, в даному випадку, картки водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Не пред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Оскільки вантажний автомобіль марки МАМ, державний номерний знак НОМЕР_1 , був обладнаний цифровим тахографом, то водій зобов`язаний, відповідно до пункту 3.3 розділу III Інструкції № 385, використовувати особисту картку водія.

Обставинами справи встановлено, що водієм не використовувалася особиста картка водія, що призвело до відсутності у нього роздруківки даних роботи цифрового тахографа, що встановлено та стверджено актом від 22.05.2023 року №337371.

При цьому, як було зазначено вище, пунктом 3.3. Інструкції № 385 передбачено, що у разі використання цифрового тахографа, водій транспортного засобу повинен не тільки мати, але й використовувати особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

Ці документи фактично підпадають під перелік інших документів, передбачених законодавством, які відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинен мати водій для здійснення внутрішніх перевезень, і пред`являти їх особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо встановлення належного автомобільного перевізника, суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин він не був автомобільним перевізником, оскільки автомобіль та напівпричіп перебували у користуванні у іншої особи, а саме: водія транспортного засобу - ОСОБА_3 .

Позивач у позовній заяві посилається на те, що він не є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, на підтвердження чого посилається на наявну в матеріалах справи товарно-транспортну накладну від 19.05.2023 року № ВА-00000342.

Так, дійсно, як встановлено судом згідно відомостей товарно-транспортної накладної №ВА-00000342 від 19 травня 2023 року в графі автомобільний перевізник зазначено ТОВ «ТрадексАгрі», код ЄДРПОУ 41022167.

При цьому, судом встановлено, що 19.06.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області до ТОВ «ТрадексАгрі» було направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно акту від 22.05.2023 року № 337371.

27.06.2023 року на адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області надійшли письмові пояснення від ТОВ «ТрадексАгрі» за № 59, які додані відповідачем до відзиву.

Згідно зазначених пояснень, ТОВ «ТрадексАгрі» зазначило, що не є автомобільним перевізником за актом від 22.05.2023 року № 337371, оскільки не здійснювало даного перевезення, крім того, у ТОВ «ТрадексАгрі» відсутні будь-які господарські відносини з замовником та вантажоодержувачем вантажу ПСП «Перемога», а також у ТОВ «ТрадексАгрі» відсутні будь-які господарські відносини з вантажовідправником - ТОВ «Волиця-Агро». ТОВ «ТрадексАгрі» також зазначило, що водій транспортного засобу, що здійснював перевезення під час перевірки, не є найманим працівником ТОВ «ТрадексАгрі», та надали відповідні підтверджуючі документи.

Крім того, суд зазначає, що у ТТН від 19.05.2023 року № ВА-00000342 відсутні печатка та підпис ТОВ «ТрадексАгрі», тобто ТОВ «ТрадексАгрі» не є автомобільним перевізником за зазначеним актом.

Також, ТОВ «ТрадексАгрі» зазначило, що автомобільним перевізником за актом від 22.05.2023 року № 337371 є власник транспортного засобу - ОСОБА_1 .

Як встановлено судом вище, в подальшому, матеріали за актом від 22.05.2023 року № 337371 були передані до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, задля запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт власника транспортного засобу - ОСОБА_1 .

За наявними в матеріалах справи документами, на адресу позивача 29.06.2023 року направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт № 48317/33/24-23 за актом від 22.05.2023 року № 337371. Розгляд справи було призначено 17.07.2023 року, а згідно відомостей, наявних в матеріалах справи, зазначене запрошення (рекомендований лист) було отримано наручно 15.07.2023 року, тобто позивач був поінформований завчасно про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не з`явився, жодних клопотань чи заперечень до розгляду справи не надав.

Також, позивачем не було надано документів, які б підтверджували передачу транспортного засобу в належне користування іншій особі.

Слід зауважити, що дійсно, наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 було затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила).

Відповідно до пункту 11.1 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Під час руху основним документом, який надає відомості про автомобільного перевізника і про перевезення вантажу, є товарно-транспортна накладна, яка використовується для внутрішніх перевезень в межах України.

Проте, суд погоджується з доводами відповідача, що в даному випадку на адресу Відділу державного нагляду (контролю) в Рівненській області надійшли письмові пояснення та відповідні документальні підтвердження від ТОВ «ТрадексАгрі», що виключило можливість вважати автомобільним перевізником ТОВ «ТрадексАгрі».

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

Відповідно до частини 11 статті 34 Закону України Про дорожній рух власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.

Згідно з абзацом 1 пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (далі - Порядок № 1388) власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев`яноста днів.

Водночас абзацом 2 пункту 7 Порядку № 1388 передбачено, що експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених

органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Дію абзацом 2 пункту 7 зазначеного Порядку на час діє на території України воєнного стану не зупинено.

Тобто, незважаючи на продовження користувачам транспортних засобів терміну реєстрації за ними транспортних засобів до дев`яноста днів після припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, відсутність такої реєстрації позбавляє права таких користувачів експлуатувати відповідний транспортний засіб.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III) встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Також суд зазначає, що під час проведення перевірки водій транспортного засобу не повідомляв інспекторів про наявність договору найму (оренди) транспортного засобу або іншого договору, що встановлює правові підстави для користування і (або) розпорядження транспортним засобом, а також не було надано жодних документів, для встановлення іншого перевізника.

Формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), та встановлено, що перевізником у даному випадку є позивач.

При цьому, як встановлено судом, в подальшому матеріали за актом від 22.05.2023 року № 337371 були передані до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, задля запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт власника транспортного засобу - ОСОБА_1 .

За наявними в матеріалах справи документами, на адресу позивача 29.06.2023 року направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт № 48317/33/24-23 за актом від 22.05.2023 року № 337371. Розгляд справи було призначено 17.07.2023 року, а згідно відомостей, наявних в матеріалах справи, зазначене запрошення (рекомендований лист) було отримано наручно 15.07.2023 року, тобто позивач був поінформований завчасно про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не з`явився, жодних клопотань чи заперечень до розгляду справи не надав.

Також, позивачем не було надано документів, які б підтверджували передачу транспортного засобу в належне користування іншій особі.

Крім того, та обставина, що згідно інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань певна особа не є фізичною особою-підприємцем, не позбавляє її можливості надавати послуги з перевезення вантажів.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що доводи позивача про те, що він не є автомобільним перевізником, не відповідають дійсності та спростовуються, наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, суд вважає, що посадові особи Укртрансбезпеки обґрунтовано склали матеріали перевірки відносно позивача, як автомобільного перевізника вантажу.

З урахуванням досліджених судом письмових доказів у справі, встановлених фактичних обставин цієї справи та відповідних їм правовідносин, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області від 17.07.2023 року № ПШ020179 про накладення адміністративно-господарського штрафу на ОСОБА_1 у сумі 17 000,00 грн. відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, оскільки прийнята на підставі, у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак не порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 90, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області (вул. Успенська, буд. 4, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 39816845).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя С.О. Cтефанов