Рішення № 114885316, 14.11.2023, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2162/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія цивільну справу

за позовною заявою

ОСОБА_3

до

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про

встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернулась до Кілійського районногосуду Одеської області зпозовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Кілійської міськоїради Ізмаїльськогорайону Одеськоїобласті про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування поданої позовної заяви та уточненої позовної заяви від 24.03.2023 року позивач зазначає, що згідно свідоцтва про право на спадщину по закону, виданого 1984 року ОСОБА_4 успадкував від ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Кілійського бюро технічної інвентаризації від 03.04.1984 року за ОСОБА_4 зареєстрований на праві приватної власності житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Згідно виписки з рішення № 48 від 20.03.1997 року ОСОБА_4 було передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 769 кв. м.

ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , актовий запис № 298 від 04.10.1958 року.

Рішенням народного суду Кілійського району Одеської області від 27.02.1976 року по справі № 2-123/1976 шлюб, зареєстрований 05.11.1957 року в Кілійському рай бюро ЗАГС Одеської області між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 28.02.2020 року, батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кілія Одеської області.

Після смерті батька, позивач засобами поштового зв`язку, 13.08.2020 року відправила на адресу Теплодарської міської державної нотаріальної контори заяву, згідно якої повідомила, що вона, як дочка та спадкоємець першої черги, приймає спадщину, яка залишилася після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

26.11.2020 року за вих. № 606/02-14 за адресою місця проживання позивача надійшов лист роз`яснення, згідно якого позивачу повідомлено, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, видача свідоцтво про право на спадщину неможливо, у зв`язку з чим було рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, складеного ФОП ОСОБА_7 18.01.2023 року, встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 складається з: літ. «А» - житлового будинку (житловою площею 53, 9 кв. м., загальною площею 85, 5 кв. м.), літ. «Б» - літньої кухні, літ. «В» - кухні, літ. «Г» - літньої кухні, літ. «Д» - сараю, літ. «Е» - сараю, літ. «Ж» - сараю, літ. «З» - вбиральні; літ. «И» - гаражу; літ. «К» - сараю, № 1-8 надвірних споруд.

Відсутність у позивача можливості оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав.

У зв`язку з зазначеним позивач просить суд:

-встановити факт належності житлового будинку в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

-визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А» - житлового будинку (житловою площею 53, 9 кв. м., загальною площею 85, 5 кв. м.), літ. «Б» - літньої кухні, літ. «В» - кухні, літ. «Г» - літньої кухні, літ. «Д» - сараю, літ. «Е» - сараю, літ. «Ж» - сараю, літ. «З» - вбиральні; літ. «И» - гаражу; літ. «К» - сараю, № 1-8 надвірних споруд, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання по справі.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 24.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті з викликом учасників справи.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з`явилась, позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти задоволення позову.

Представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги визнав у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 зареєстрованого 05.11.1957 року та виданого повторно 04.09.2020 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрували шлюб 05.11.1957 року, про що було зроблено відповідний актовий запис № 170 від 05.11.1957 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_9 », /а. с. 69/.

Рішенням народного суду Кілійського району Одеської області від 27.02.1976 року по справі № 2-123/1976 шлюб, зареєстрований 05.11.1957 року в Кілійському рай бюро ЗАГС Одеської області між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано, /а.с.18/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , зареєстрованого 04.10.1958 року та виданого повторно 14.08.1984 року м. Кілія, рай. відділ ЗАГС Одеської області встановлено, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , актовий запис № 298 від 04.10.1958 року, /а. с. 73/.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00026295575 від 07.05.2020 року встановлено, що 22.08.1981 року ОСОБА_10 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області , про що було складено відповідний актовий запис № 131 від 22.08.1981 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_11 », /а.с.74/.

Згідно свідоцтва про право на спадщину по закону, виданого 16.03.1984 року посвідченого нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 2/782 встановлено, що ОСОБА_4 успадкував від ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловий будинок по АДРЕСА_1 , /а.с.25/.

Відповідно до довідки виданої Кілійським бюро технічної інвентаризації від 03.04.1984 року встановлено, що за ОСОБА_4 зареєстрований на праві приватної власності житловий будинок по АДРЕСА_1 та записано в реєстрову-кадастрову книгу під № 513-а кн.. 10 стор. 47, /а.с.26/.

Згідно Витягу з рішення № 48 від 20.03.1997 року виданого виконавчим комітетом Кілійської міської Ради народних депутатів встановлено, що ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 769 кв. м, /а.с.27/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 28.02.2020 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 117 від 28.02.2020 року, /а. с. 4/.

Згідно заяви № 352к від 31.07.2020 року поданої ОСОБА_2 до Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області встановлено, що заявник приймає спадщину, яка залишилась після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , /а.с.67/.

Згідно заяви № 353к від 31.07.2020 року поданої ОСОБА_1 до Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області встановлено, що заявник усвідомлюючи природу цього правочину та значення своїх дій, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно, за відсутності будь-якого примусу як фізичного так і психологічного, володіючи українською мовою в достатньому обсязі для розуміння змісту заяви, відмовився від спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , /а.с.70/.

Згідно заяви від 13.08.2020 року поданої ОСОБА_3 до Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області, яка надійшла 15.09.2020 року за вх.. № 404к встановлено, що заявник приймає спадщину, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , /а.с.67/.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, складеного ФОП ОСОБА_7 18.01.2023 року, встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 складається з: літ. «А» - житлового будинку (житловою площею 53, 9 кв. м., загальною площею 85, 5 кв. м.), літ. «Б» - літньої кухні, літ. «В» - кухні, літ. «Г» - літньої кухні, літ. «Д» - сараю, літ. «Е» - сараю, літ. «Ж» - сараю, літ. «З» - вбиральні; літ. «И» - гаражу; літ. «К» - сараю, № 1-8 надвірних споруд, /а. с. 36-41/.

Відповідно до листа-роз`яснення № 606/02-14 від 26.11.2020 року наданого державним нотаріусом Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області встановлено, що ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та рекомендовано звернутись до суду для вирішення цього питання, /а.с.82/.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 № 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 315 ЦПК України,суд розглядаєсправи провстановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Зважаючи навстановлені здосліджених доказівобставини справи,суд приходитьдо висновкупро обґрунтованістьвимоги позивача,щодо встановлення факту належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно дост.1261ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов задоволенню.

Керуючись ст. ст.10, 12, 81,207,259, 263-265,315, 354 ЦПК, ст. ст.16,1217, 1218, 1223, 1261 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Полежаєвої Раїси Стахіївни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Кілійської міськоїради Ізмаїльськогорайону Одеськоїобласті про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт належності житлового будинку в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А» - житлового будинку (житловою площею 53, 9 кв. м., загальною площею 85, 5 кв. м.), літ. «Б» - літньої кухні, літ. «В» - кухні, літ. «Г» - літньої кухні, літ. «Д» - сараю, літ. «Е» - сараю, літ. «Ж» - сараю, літ. «З» - вбиральні; літ. «И» - гаражу; літ. «К» - сараю, № 1-8 надвірних споруд, в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан