Ухвала суду № 114881200, 13.11.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41133/23

Провадження № 1-кс/761/26791/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підозрюваного ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України лейтенант Бюро економічної безпеки ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000001415 від 18.10.2022, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави,

встановив:

В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України лейтенант Бюро економічної безпеки ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000001415 від 18.10.2022, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, працюючого головою правління ПРАТ «Полтавський ГЗК» (код 00191282), запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 847069 (вісімсот сорока семи тисяч шістдесяти дев`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що складає 2273535543, 14 гривень.

Клопотання мотивоване тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000001415 від 18.10.2022, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, за фактами умисного заниження службовими особами суб`єкта господарської діяльності у період 2018-2021 років податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах, а також, службового підроблення.

31 жовтня 2023 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, працюючому головою правління ПрАТ «Полтавський ГЗК» (код 00191282), повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_9 , будучи службовою особою ПРАТ «Полтавський ГЗК», виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції по організації керівництва та ведення фінансово-господарської діяльності товариства, підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Так, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, а саме: керівником (головою правління) ПРАТ «Полтавський ГЗК», діючи за попередньою змовою з головними бухгалтерами ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , умисно ухилилися від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, за період 01.01.2018 по 31.12.2021 на загальну суму 2273535543,14 грн., спричинивши своїми діями ненадходження до бюджету коштів на вказану суму, яка в п`ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні умисних протиправних діянь, що виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Крім того, ОСОБА_9 , у період з січня 2018 по грудень 2021, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, тобто будучи службовою особою, діючи умисно, корисливо, з метою ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) за попередньою змовою з головними бухгалтерами ПРАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , видав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме податкові декларації з рентної плати з додатками, з завідомо неправдивими відомостями щодо об`єкту оподаткування.

Вказані у податкових деклараціях, виданих керівником ПРАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_9 за попередньою змовою з головними бухгалтерам ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , завідомо неправдиві відомості щодо податкових зобов`язань з рентних платежів ПРАТ «Полтавський ГЗК» за період з 01.01.2018 по 31.12.2021 були прийняті та враховані ГУ ДПС у Полтавськiй областi у встановленому податковим законодавством порядку.

Таким чином, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи наведені обставини та положення процесуального законодавства, детектив дійшов висновку про наявність кількох ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, сторона обвинувачення вважає, що розмір застави ОСОБА_9 , необхідно встановити у розмірі не менше ніж розмір шкоди, що становило 2273535543,14 грн., тобто 847069 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2273533196,00 грн. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останньої ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.

Від сторони захисту до суду надійшли письмові заперечення, в яких захисник просив відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі посилаючись на необґрунтованість підозри в даному кримінальному провадженні, відсутність складу інкримінованих кримінальних правопорушень. Також, послались, що відсутня аргументація наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Вважає, що розмір застави запропонований детективом є непомірним та необґрунтованим.

Прокурор в судовому засіданні, підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведених та просив задовольнити його. При визначені розміру застави просив врахувати розмір завданих збитків та наявність інших кримінальних проваджень щодо підозрюваного, врахувати соціальні зв`язки підозрюваного.

Підозрюваний та його захисники, в судовому засіданні, заперечували щодо задоволення клопотання в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 надала покази, про те, що працює на одному підприємстві з підозрюваним , з 2015 по 2021 займала посаду начальника відділу, про наказ (про первину переробку) було відомо, виданий головним бухгалтером; у обов`язки свідка входив правильний розрахунок. Наказ 2016 р. ініціював головний бухгалтер з технічними спеціалістами. На питання чи відомо свідкові щодо зміни податкового кодексу у період з 2016 по 2021? Відповіла, що не відомо, та зміни відбулись у 2022 році. ОСОБА_9 ніяких вказівок щодо оплати податків за надра не надавав. Чи накладав електронний підпис ОСОБА_9 на деклараціях орендної декларації, невідомо. Підпорядковувалась головному бухгалтеру. Працювала на не технічній спеціальності, тому етапи первинної переробки не відомі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надав покази про те, що працював заступником голови правління з технічних питань. На даний момент на пенсії. На питання щодо ролі ОСОБА_9 в розробці наказу, відповів, що він не є фахівцем в галузі збагачення, він не залучався. Ніяких вказівок ОСОБА_9 свідкові не надавав. Приймав участь в збагаченні мінералів, мінерали при переробці змінюються і якість і кількість. Технологічна схема виробництва одна. На питання чи можна порахувати вартість переробленої руди, не може надати відповідь. У наглядову раду входять працівники, які раніше працювали на підприємстві.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 надав покази, про те, що працює на підприємстві. В період з 2015 по 2021 року працював на посаді головного збагачувальника. Дослідження переробленої руди було запропоновано головним бухгалтером, ОСОБА_9 не брав ніякої участі у даних дослідженнях.

Вивчивши клопотання, додатки до нього, заслухавши прокурора, детектива, захисників та підозрюваного, свідків, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою для застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів, про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як вбачається із матеріалів клопотання, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000001415 від 18.10.2022, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, за фактами умисного заниження службовими особами суб`єкта господарської діяльності у період 2018-2021 років податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах, а також, службового підроблення.

31 жовтня 2023 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, працюючому головою правління ПрАТ «Полтавський ГЗК» (код 00191282), повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_9 підозрюється у тому, що будучи службовою особою, а саме: керівником (головою правління) ПРАТ «Полтавський ГЗК», діючи за попередньою змовою з головними бухгалтерами ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , умисно ухилилися від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, за період 01.01.2018 по 31.12.2021 на загальну суму 2273535543,14 грн., спричинивши своїми діями ненадходження до бюджету коштів на вказану суму, яка в п`ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, ОСОБА_9 підозрюється у тому, що у період з січня 2018 по грудень 2021, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, тобто будучи службовою особою, діючи умисно, корисливо, з метою ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) за попередньою змовою з головними бухгалтерами ПРАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , видав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме податкові декларації з рентної плати з додатками, з завідомо неправдивими відомостями щодо об`єкту оподаткування.

Аналізуючи надані слідчому судді для вивчення копії матеріалів кримінального провадження на обґрунтування підозри повідомленої ОСОБА_9 в обсязі долученому до клопотання, а саме дані, які містяться в процесуальних документах та протоколах слідчих дій, слідчий суддя вважає, що у даному випадку можна дійти висновку про причетність, останньої до вчинення протиправних дій, відповідальність за які, передбачена законом про кримінальну відповідальність, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а тому слідчий суддя не бачить у висновках прокурора про обґрунтованість підозри, чогось очевидно довільного чи необґрунтованого, що виправдовує продовження досудового розслідування та застосування заходів забезпечення.

Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

А тому, беручи до уваги наведе вище, слідчий суддя вважає, що характер інкримінованих діянь їх тяжкість, а також завдані збитки виправдовує необхідність здійснення подальшого розслідування даного кримінального провадження та застосування заходів забезпечення.

При цьому доводи захисту про необґрунтованість підозри не заслуговують на увагу, з огляду, на те, що слідчий суддя на цій стадії не оцінює докази, як це має робити суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Між тим, відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховується вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_9 , відсутні підтверджені відомості про наявність тяжких хронічних захворювань, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, наявність у підозрюваного ОСОБА_9 постійного місця роботи, майновий стан підозрюваного ОСОБА_9 , наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, розмір майнової шкоди, яка становить 2273535543,14 грн., а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Суд, враховуючи можливість настання ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; підозрюваний ОСОБА_9 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; підозрюваний ОСОБА_9 може незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; підозрюваний ОСОБА_9 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному ОСОБА_9 заставу у розмірі 847069 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2273533196,00 грн., посилаючись на вагомість доказів причетності ОСОБА_9 до вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_9 , що складає 2273535543,14 грн., недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. На думку прокурора саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_9 має бути більшим за розмір, встановлений п. 3 ч. 4 ст. 182 КПК України.

При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_9 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава в розмірі 847069 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, виходячи із суми завданих збитків, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 298062 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становить 799 998 408,00 грн. (2684х298062=799 998 408,00 грн.), не є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_9 та разом з покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу, виходжу з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України на які послався детектив у клопотанні, та прокурор під час судового засідання.

З`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_9 на які послався прокурор під час судового засідання, слідчий суддя враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність, яких має оцінюватись у сукупністю з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено ризик можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_9 пов`язаною з ухиленням від явок до органу досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, незаконного впливу свідків у цьому кримінальному провадженні; знищення документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Ризик передбачений п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. А тому, при застосуванні до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу не можна буде запобігти ризику її впливу на потерпілих та свідків, тощо, з метою зміни ними своїх показань наданих слідчому під час досудового розслідування.

Цілком ймовірним на переконання слідчого судді є ризик - знищення документів та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування триває, не встановлені всі обставини вчинення кримінального правопорушення, що не виключає можливості вчинення аналогічних дій.

Отже, беручи до уваги обставини кримінального провадження, сімейний та майновий стан підозрюваного, інші дані про його особу, а також те, що внаслідок вчинення інкримінованого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України було завдано матеріальних збитків на загальну суму 2273535543,14 гривень, та на даний час невстановлені всі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що у сукупності слідчим суддею визнається, як виключні випадки, які викликають необхідність визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_9 , який зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у випадку внесення застави, що перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, на думку слідчого судді, в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 298062 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 799998408,00 грн., з метою гарантування виконання підозрюваним ОСОБА_9 покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом та запобігання існуючим ризикам.

Слідчий суддя враховує той факт, що підозрюваний ОСОБА_9 офіційне місце роботи, та має робочу необхідність пересуватись за межі населеного пункту де проживає, а тому відсутні підстави для покладення обов`язків в частині: не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_9 , зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а тому, клопотання в цій частині є необґрунтованим, та не підлягає задоволенню.

Крім того, слідчий суддя враховує, ОСОБА_9 , та інший підозрюваний у цьому кримінальному провадженні, свідки, тощо, щодо яких сторона обвинувачення просить накласти обов`язок заборони спілкуватись, працюють на одному підприємстві, та заборона їх спілкування може призвести до зупинення діяльності даного підприємства, а тому, слідчий суддя вважає необхідним в цій частині, покласти на підозрюваного ОСОБА_9 обов`язок не спілкуватися з даними особами з приводу обставин кримінального провадження №42022000000001415 від 18.10.2022.

Також, у разі внесення застави, для запобігання встановлених судом ризикам, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 309 КПК України,

ухвалив:

Клопотання детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України лейтенанта Бюро економічної безпеки ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, працюючого головою правління ПРАТ «Полтавський ГЗК» (код 00191282), запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 298 062 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 799 998 408 (сімсот дев`яносто дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста вісім) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №761/41133/23, внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрюваний який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору ОСОБА_3 . Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не спілкуватися з приводу обставин кримінального провадження №42022000000001415 від 18.10.2022, із підозрюваним ОСОБА_11 , зі свідками у кримінальному провадженні та з іншими особами - членами Правління та Наглядової ради ПрАТ «Полтавський ГЗК», у тому числі з наступними особами: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28, ОСОБА_27 ;

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Попередити підозрюваного ОСОБА_9 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 11 січня 2024 року.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: