Рішення № 114870253, 13.11.2023, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/2338/23

Номер провадження 2-о/235/49/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Кузнєцової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Нагорної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті, -

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду пред`явлено вказану заяву, позивач просить встановити факт смерті його рідної бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті - м. Маріуполь Донецької області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 78 років, причина смерті - набряк головного мозку та легенів, ішемічна хвороба серця.

Заявлені вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла в м. Маріуполі, Донецької області. Проте даний факт підтверджений документами, які складені без урахування вимог чинного законодавства України, а саме довідку про причину смерті було видано медичною установою, що знаходиться на тимчасово окупованій території у Донецькій області. На даний час заявник не має можливості скористатися своїм конституційним правом зареєструвати смерть та отримати свідоцтво про смерть у інший, ніж як у судовий спосіб. Ці обставини зумовили потребу в зверненні заявника до суду.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, в заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності.

Представник заінтересованої особи Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Маріуполь Донецької області, громадянин України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання (ВПО): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (відомості підтверджено копією паспорта, копією картки платника податків, копією Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (підтверджено копією свідоцтва про народження).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (підтверджено копією свідоцтва про народження).

23.03.1993 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 . Після укладення шлюбу ОСОБА_6 присвоєно прізвище ОСОБА_8 (підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу).

Отже, заявник ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Маріуполь Донецької області, громадянка України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 (відомості підтверджено копією паспорта, копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру).

Згідно медичного свідоцтва та довідки про причину смерті № 502, виданої 06.02.2023 року установою, яка знаходиться на непідконтрольній території, має назву: «Маріупольське відділення Республіканського бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров`я донецької народної республіки», - ОСОБА_2 померла - ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 78 років у м. Маріуполі, причина смерті - набряк головного мозку та легенів, ішемічна хвороба серця.

Крім того, 13.02.2023 року видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , згідно копії цього документу, його видано: «Міським відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції Міністерства юстиції донецької народної республіки».

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (із змінами відповідно Наказу 224 від 17 серпня 2023 року), м. Маріуполь Донецької області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 05.03.2022 року.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 77 та ст. 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Надаючи оцінку допустимості наданих заявником доказів, а саме документів, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, суд керується ч. 2 ст.19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, в практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів». Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» приділено значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою вказаного рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою].

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 15.04.2016 року, за змістом якої документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України, суд як виняток приймає до уваги дані про смерть (дату, місце), які зазначені у вищенаведених документах, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дослідженими у справі доказами доведено факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполі Донецької області, відтак, оскільки встановлення відповідного факту необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть встановленої законом України форми та реалізації наслідків, передбачених законодавством, заява підлягає задоволенню.

Відповідно до роз`яснень п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 15 від 25.05.98) рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. ст. 293, 315-319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Маріуполь Донецької області, громадянка України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 78 років у м. Маріуполі Донецької області, причина смерті - набряк головного мозку та легенів, ішемічна хвороба серця.

Рішення суду підлягає негайному виконанню та його оскарження не зупиняє виконання рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Маріуполь Донецької області, громадянин України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання (ВПО): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- заінтересована особа: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 44463266, юридична адреса: Донецьк область, м. Покровськ, вул. Торгівельна, 11.

Суддя А.С. Кузнєцова