Рішення № 11487014, 16.06.2010, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №2-349/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року смт.Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Сергійко В.В.

при секретарі: Тишкевич К.Б.

з участю позивачки: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Черняхові справу за позовом ОСОБА_1 до ДП ДАК «Хліб України» Черняхівський комбінат хлібопродуктів про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2010 року до суду надійшов зазначений позов в якому позивачка вказала, що з 01.12.2006 року працювала на посаді начальника відділу кадрів. 12.09.2007 року звільнена з посади за угодою сторін. На день звільнення підприємство заборгувало їй 1926 грн. 25 коп. При звільнені з роботи нарахована їй заробітна плата не була виплачена з мотивів відсутності коштів. Після звільнення ця заборгованість не погашалася і їй не виплачена по даний час, незважаючи на неодноразові усні звернення позивачки. Позивачка вважає дії ДП ДАК «Хліб України» Черняхівський КХП незаконними. Крім того, вказує, що з вини відповідача їй завдано моральної шкоди, яка виразилась у моральних переживаннях, порушенні нормальних життєвих звязків, через неможливість продовження повноцінного життя у звязку з відсутністю коштів.

На підставі викладеного, позивачка просила стягнути з ДП ДАК «Хліб України» Черняхівський комбінат хлібопродуктів на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 1926 грн. 25 коп., а також стягнути компенсацію за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених в позовній заяві, просила його задовольнити. Відповідачу судом направлялися копія позовної заяви, доданих до неї документів, розяснювалося право подати заперечення проти позову або свої докази. Незважаючи на це, його представник не зявився до суду на судовий розгляд.

Відповідно до абз.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до статті 224 ЦПК України допускається лише у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з'явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними або такі особи залишили залу судового засідання до його закінчення і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Аналізуючи положення ст.224 ЦПК України у взаємозвязку з положеннями ч.9 ст.130 ЦПК, ч.4 ст.169 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що неявка відповідача саме на стадію судового розгляду є підставою для постановлення заочного судового рішення, а тому постановив ухвалу про проведення такого розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити виходячи із наступного.

Відповідно до ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю і право на своєчасне одержання винагороди за неї. Частиною 3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95ВР зі змінами та доповненнями на час розгляду справи визначено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобовязань щодо оплати праці. Статтею 24 цього ж закону визначено строки виплати заробітної плати, яка виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і що своєчасність та обсяги її виплати не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів і їх черговості. Аналогічні положення містить ст.115 КЗпП України. Стаття 110 КЗпП України, крім того, зобовязує власника підприємства регулярно повідомляти працівника про розміри його заробітної плати.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум належних працівникові при звільненні власник або уповноважений ним орган мають виплатити у вказаний вище строк не оспорювану суму.

З поданої позивачкою позовної заяви (а.с.1-2) та копії трудової книжки (а.с.3-4) вбачається, що у відповідача вона працювала з 01.12.2006 по 12.09.2007, а тому розрахунок мав бути проведений 12.09.2007 року. Відповідно довідки ДП ДАК «Хліб України» Черняхівський комбінат хлібопродуктів заборгованість по заробітній платі перед нею станом на 16.03.2010 року становила 1926 грн. 25 коп. (а.с.7).

Таким чином суд знаходить підстави для стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 1926 грн. 25коп.

Стаття 117 КЗпП України встановлює відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні і вказує, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, встановлені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Згідно п.20 розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у Постанові №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року, у становивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ст.47 КЗпП України та п.п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, власник чи уповноважений ним орган зобовязаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з унесенням запису про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника чи уповноваженого ним органу працівник має право звернутися до суду. При винесенні судом рішення на користь працівника йому виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення (день видачі трудової книжки) видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, установленому п.п.2.6.,2.10. Інструкції.

Наявна в справі копія трудової книжки свідчить про те, що до неї вносився лише один запис про звільнення позивачки, а це означає, що в день звільнення вона була на робочому місці (а.с.4). З наведеного випливає, що розрахунок мав бути з нею проведений в день звільнення. Суд вважає обовязок відповідача довести факт невиходу на роботу позивачки в день звільнення.

Крім того, суд погоджується, що протиправними діями відповідача позивачці завдано і моральної шкоди, оскільки невиплата заробітної плати очевидно погіршила її матеріальне становище, і стягує цю шкоду з відповідача в розмірі 1000 грн., оскільки вона знайшла підтвердження під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд стягує з відповідача на користь позивачки заборгованість з заробітної плати, моральну шкоду та середній заробіток за час затримки розрахунку по день постановлення рішення.

Визначаючи суму компенсації за затримку розрахунку при звільнені, суд виходить з таких розрахунків: сума середньоденної заробітної плати судом визначається за останні два повних місяці роботи позивачки.

Як вбачається із довідки ДП ДАК «Хліб України» Черняхівський КХП про заробітну плату позивачки (а.с.9), загальна сума її зарплати за цей період становила 2948,04 грн. (1112,62+1835,42). Середньоденну зарплату суд визначає відповідно до « Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №100 від 08.02.1995 року , діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи робочі дні на число відпрацьованих робочих днів: квітень 2007 року 20, травень 2007 року 19, разом 39 робочих днів. Середньоденна зарплата складає: 2948,04/39=75,59 грн. При визначенні кількості робочих днів суд враховує положення ст.73 КЗпП України та листи Мінпраці та соціальної політики про норми тривалості робочого часу.

Кількість робочих днів за час затримки розрахунку (з 13.09.2007 по 16.06.2010) з урахуванням святкових та неробочих днів визначених ст.73 КЗпП України, листів Мінпраці та соціальної політики, зазначених вище, складає 703. Виходячи з середньоденної зарплати, сума середнього заробітку за вказаний період, яка підлягала б до стягнення з відповідача, складає 75,59х703= 53139,77 грн.

В звязку із задоволенням позову суд стягує з відповідача судові витрати в розмірі 559,16 грн. (1%х(53139,77 +1926,25)+8,50)=550,66+8,50=559,16) та витрати з інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 27, 60, 88, 212-216, 293, 295 ЦПК України, ст.ст.231, 233, 238 КЗпП України, вищенаведеними нормами законодавства, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з відповідача ДП Черняхівський комбінат хлібопродуктів ДАК «Хліб України», 12301, смт.Черняхів, вул.Індустріальна, 42, р/р 2600511045, код ЄДРПОУ 00953094, МФО 311528 в Райффайзен банк «Аваль» на користь ОСОБА_1, прож. АДРЕСА_1, такі кошти:

- 1926 грн. 25 коп. заборгованості по заробітній платі;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 53139 грн. 77 коп. ;

- завдану моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір в розмірі 559 грн. 16 коп. на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок 31211259700604, отримувач УДК у Черняхівському районі, код 2206244, МФО 811039, банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, на користь ТУ ДСА України в Житомирській області.

Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням протягом 5-ти днів із дня його проголошення.

Рішення може бути переглянуте Черняхівським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Черняхівського райсуду протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

При відсутності заяви та апеляції рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: (підпис) В.В. Сергійко

Копія вірно:

Суддя:

Суд не має даних про суму нарахованої позивачці зарплати у липні 2007 року, однак вважає за можливе самостійно розрахувати її виходячи з наявних у справі матеріалів.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що з аробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. При цьому ст.2 названого закону визначено, що основна заробітна плата встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Статтею 30 закону визначено, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Аналогічні норми закріплені у ст.ст.94, 95, 97 КЗпП України.

Статтею 57 КЗпП України визначено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Тобто наведеними нормами законодавства чітко визначено, що заробітна плата виплачується працівникові за виконану ним роботу, однак облік робочого часу зобовязаний забезпечити відповідач.

Відповідно до Наказу Міністерства статистики України від 09.10.95 р. N 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку» табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (форми N п-12 та форма N п-13) застосовується для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці.

Відповідно до ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад пять днів. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

За відсутності даних про облік робочого часу в силу відсутності табелів обліку робочого часу на що посилався відповідач у відповідних актах (а.с.22-24) представлену до суду копію трудової книжки позивачки суд вважає достатньою для того, щоб вважати доведеним той факт, що позивачка працювала з 01.07.2007 року по 20.07.2007 року у відповідні робочі дні. Працівник в даному випадку не повинен доводити ці обставини, оскільки на ньому не лежить обовязок обліковувати свій робочий час.

Оскільки відповідачем не подано до суду довідку про нараховану заробітну плату позивачці за період з 01.07.2007 року по 20.07.2007 суд нараховує та стягує зарплату за цей період виходячи з кількості робочих днів, що припадає на цей період та розміру середньоденного заробітку позивачки за цей час.

Крім того, суд погоджується, що протиправними діями відповідача позивачці завдано і моральної шкоди, оскільки невиплата заробітної плати очевидно погіршила її матеріальне становище, змусила змінювати звичний спосіб життя, шукати засобів для існування, і стягує цю шкоду з відповідача в розмірі 1000 грн., оскільки вона знайшла підтвердження під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд стягує з відповідача на користь позивачки заборгованість з заробітної плати, вихідну допомогу при припиненні трудового договору, моральну шкоду та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення.

Для стягнення вихідної допомоги при припиненні трудового договору, заробітної плати за період з 01.07.2007 року по 20.07.2007 року, компенсації за затримку розрахунку при звільнені, суд розраховує середньоденну та середньомісячну заробітні плати за останні два повних місяці роботи позивачки.

Як вбачається із довідки ДП ДАК «Хліб України» Черняхівський КХП про заробітну плату позивачки (а.с.33), загальна сума її зарплати за цей період становила 1098,35 грн. (550,00+548,35). Середньоденну зарплату та середньомісячну зарплату суд визначає відповідно до абз.1 п.8 « Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №100 від 08.02.1995 року , діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи робочі дні на число відпрацьованих робочих днів: травень 2007 року 19, червень 2007 року 20, разом 39 робочих дні. Середньоденна зарплата складає: 1098,35/39=28,16 грн.

Середньомісячна зарплата судом визначається згідно абз.2-3 цього ж Порядку шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (39/2=19,5). При визначенні кількості робочих днів суд враховує положення ст.73 КЗпП України та листи Мінпраці та соціальної політики про норми тривалості робочого часу на відповідні роки. Середньомісячна зарплата складає 19,5х28,16 грн. = 549,12 грн. Саме цю суму суд стягує, як вихідну допомогу при припиненні трудового договору із заявлених 700 грн.

Кількість робочих днів за час затримки розрахунку (з 21.07.2007 року по 02.04.2010 року) з урахуванням святкових та неробочих днів визначених ст.73 КЗпП України, листів Мінпраці та соціальної політики про норми тривалості робочого часу складає 683. Виходячи з середньоденної зарплати, сума середнього заробітку за вказаний період, яка підлягає до стягнення з відповідача, складає 28,16 грн. х 683 = 19 тис. 233,28 грн.

Кількість робочих днів за період з 01.01.2007 року по 20.07.2007 року складає 13, сума зарплати, що підлягає до стягнення з відповідача за цей період складає 28,16 грн. х 13 = 366,08 грн. Всього до стягнення з відповідача підлягає заборгованість із заробітної плати в розмірі 1647,76 грн. (1281,68+366,08), однак суд стягує з відповідача 1553 грн., оскільки позивачкою до стягнення заявлено саме цю суму, а суд не вправі вийти за межі позовних вимог.

В звязку із задоволенням позову суд стягує з відповідача судові витрати в розмірі 213,65 грн. (1%х(19233,28 +549,12+1553)+8,50)=221,85) та витрати з інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 27, 60, 88, 212-216, 293, 295 ЦПК України, ст.ст.231, 233, 238 КЗпП України, вищенаведеними нормами законодавства, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ДП Черняхівський комбінат хлібопродуктів ДАК «Хліб України», 12301, смт.Черняхів, вул.Індустріальна, 42, р/р 2600511045, код ЄДРПОУ 00953094, МФО 311528 в Райффайзен банк «Аваль» на користь ОСОБА_3, прож. АДРЕСА_2 такі кошти:

- 1553 (одну тисячу пятсот пятдесят три) грн. заборгованості по заробітній платі;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 19 тис. 233 (девятнадцять тисяч двісті тридцять три) грн. 28 коп.;

- 549 (пятсот сорок девять) грн. вихідної допомоги при припиненні трудового договору;

- завдану моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір в розмірі 221 грн. 85 коп. на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок 31211259700604, отримувач УДК у Черняхівському районі, код 2206244, МФО 811039, банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, на користь ТУ ДСА України в Житомирській області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги через Черняхівський районний суд протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий суддя: (підпис) Б.С.Моніч

Копія: вірно

Суддя: