Ухвала суду № 114869643, 13.11.2023, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 553/899/23

Провадження №2/548/495/23

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

13.11.2023 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Коновод О.В.,

за участю секретаря судового засідання Манжос Т.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол заяву про самовідвід судді Коновод О.В по цивільній справі № 553/899/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Полтаваенергозбут» та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В:

До Ленінського районного суду м. Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Полтаваенергозбут» та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

21.04.2023 ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Парахіної Є.В. відкрито провадження у даній справі.

19.07.2023 ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави передано за підсудністю дану справу до Хорольського районного суду Полтавської області.

Згідно протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 11.08.2023 дану справу передано для розгляду судді Миркушіній Н.С.

Ухвалою Хорольського районного суду від 04.09.2023 задоволено заяву про самовідвід судді Миркушіної Н.С. по даній справі та передано її до канцелярії суду для здійснення авторозподілу.

Згідно протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 05.09.2023 дану справу передано для розгляду судді Старокожку В.П.

Ухвалою судді від 08.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 23.10.2023.

23.10.2023 року ухвалою Хорольського районного суду задоволено заяву про відвід судді Старокожко В.П. по даній справі та передано її до канцелярії суду для здійснення авторозподілу.

Ухвалою судді від 24.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 13.11.2023.

В підготовчому судовому засіданні головуючий по справі суддя Коновод О.В. заявив про самовідвід від розгляду справи в підготовчій частині судового засідання у зв`язку з тим, що в Хорольському районному суді працює невістка позивача ОСОБА_1 , дружина її сина, ОСОБА_2 ., що може викликати сумнів сторін в об`єктивності та неупередженості судді, а тому ця обставина вимагає від судді заявити самовідвід.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд вважає заяву судді Коновод О.В. про самовідвід обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) , якщо є обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Частиною 3 ст. 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Статтею 40 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (п. 9 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Судом встановлено, що в Хорольському районному суді Полтавської області на посаді секретаря судових засідань рахується невістка позивача ОСОБА_1 , дружина її сина, ОСОБА_2 .

На даний час невістка позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 тісно спілкується із працівниками суду, підтримує службові стосунки із головучим по справі. Вказана обставина може викликати сумніви у неупередженності та об`єктивності судді Коновод О.В., тому заява про відвід судді Коновода О.В. як така, що відповідає вимогам ст. 36 ЦПК України, підлягає задоволенню.

Приймаючи таке рішення, суд також враховує, що зазначені в заяві про відвід обставини можуть вплинути на громадську думку щодо результату розгляду справи, що може висвітлити суд в необ`єктивному ракурсі.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Наявність безсторонності визначається в тому числі і забезпеченням умов, за яких були б неможливі сумніви у неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України від 09 листопада 2006 року), зокрема, має бути створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що суд не є безстороннім.

Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіра до незалежності судової влади буде підірвано.

Крім того, відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

В пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Враховуючи наведене, для уникнення будь-яких сумнівів у позивача та сторонніх спостерігачів щодо зацікавленості та неупередженості головуючого по справі, з врахуванням морально-етичних міркувань, з метою дотримання та реалізації учасниками процесу їх процесуальних прав, а також з метою дотримання балансу інтересів між будь-якими несприятливими наслідками для сторін, та виконання приписів ст. 36 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити заявлений головуючим у справі самовідвід, при цьому справу слід передати в канцелярію суду для перерозподілу відповідно дост. 33 ЦПК України.

Керуючись п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. ст. 34, 36, 39, 40, 260, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід судді Коновода Олександра Володимировича по цивільній справі № 553/899/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Полтаваенергозбут» та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,-задовольнити.

Відвести суддю Коновода Олександра Володимировича від розгляду справи № 553/899/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Полтаваенергозбут» та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

Цивільну справу № 548/899/23 ( провадження № 2/548/495/23) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Полтаваенергозбут» та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу- передати до канцелярії суду для визначення головуючого по справі автоматизованою системою документообігу Хорольського районного суду Полтавської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : О.В. Коновод