Ухвала суду № 114867229, 13.11.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 листопада 2023 року м. Київ Справа № 640/19468/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у письмовому провадженні заяви представника позивача Ушакової Т.Є. про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київської області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київської області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд :

- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від громадянства Російської Федерації;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти від ОСОБА_1 декларацію про відмову від громадянства Російської Федерації.

Вказана справа отримана від Окружного адміністративного суду м. Києва відповідно до положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ.

05.06.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу прийнято до провадження та визначено розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала надіслана сторонам по справі належним чином.

14.06.2023, 28.06.2023, 04.09.2023 представником позивача Ушаковою Т.Є. подано до суду заяви із проханням розглядати справу у судовому засіданні з викликом сторін враховуючи необхідність детального дослідження фактичних обставин по справі, значення справи для позивача.

Суд розглядає отримані заяви від представника позивача поза процесуальними строками враховуючи оголошений в країні воєнний стан, Закон України №2825-ІХ, відповідно навантаження судді, перебування у відрядженні, відпустці та зазначає слідуюче.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Отже визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов`язковою умовою процесуального законодавства та на визначення такої форми впливає характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо.

За ч. 1 та ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності та за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України вбачається, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що позивач та/або представник не навели достатніх обґрунтувань значення даної справи для позивача, необхідності саме в дані справі призначити таку до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи викладене, характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі, який на позицію суду є незначної складності, що у сукупності не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, подані заяви представника позивача суд лишає без задоволення.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч. 2 ст. 241 КАС України).

Керуючись статтями 4, 12, 241, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити представнику позивача Ушаковій Т.Є. в поданих до суду заявах 14.06.2023, 28.06.2023, 04.09.2023 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

2. Ухвалу суду надіслати сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Войтович І.І.