Ухвала суду № 114867050, 13.11.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи за підсудністю

13 листопада 2023 року м. Київ 320/40676/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та

комунальних послуг

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владиславом Андрійовичем від 15.06.2023 у виконавчому провадженні №71047758 про накладення штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З`ясовуючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.

Параграф 1 глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях справ.

Зокрема, у відповідності до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

В той же час, частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Зважаючи на вказані вище приписи, відповідним судом для розгляду даної категорії справи законом визначено саме суд, який видав виконавчий документ, а тому до спірних правовідносин в частині вирішення питання щодо підсудності не можуть бути застосовані загальні правил територіальної підсудності, зазначені у статтях 25, 26 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг оскаржує постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.06.2023 у виконавчому провадженні №71047758 про накладення штрафу.

Суд зазначає, що з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що виконавче провадження № 71047758 було відкрито на підставі виконавчого листа №520/2905/21, виданого Харківським окружним адміністративним судом від 13.01.2023.

Вказані обставини унеможливлюють розгляд даної адміністративної справи Київським окружним адміністративним судом, оскільки виконавчий лист №520/2905/21, виданий Харківським окружним адміністративним судом, а не Київським окружним адміністративним судом. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є стороною виконавчого провадження № 71047758 з примусового виконання цього виконавчого листа, зокрема, боржником, та останнім оскаржується постанова посадової особи органу державної виконавчої служби про накладення штрафу, тобто, незважаючи на те, що дана адміністративна справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, але саме тим окружним адміністративним судом, який видав виконавчий документ.

Також суд також звертає увагу й на те, що статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, пунктом 2 частини 1, передбачений порядок передачі адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

При цьому суд зазначає про неможливість застосування у даному випадку правил територіальної юрисдикції, оскільки спір виник з приводу рішень та дій (бездіяльності) державного виконавця та, на переконання суду, положення статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» є пріоритетними для застосування.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №826/9930/17 та від 11 липня 2018 року в справі № 813/2871/17, у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №826/1312/17, від 03 липня 2019 року у справі №826/1313/17.

З аналізу наведених вище норм та встановлених обставин слідує, що адміністративна справа №320/40676/23 не належить до юрисдикції (підсудності) Київського окружного адміністративного суду, а підсудна іншому адміністративному суду, а саме Харківському окружному адміністративному суду, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для її передачі за належною юрисдикцією.

Відповідно до частини 6 та 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Керуючись статтями 29, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Адміністративну справу № 320/40676/23 за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, - передати за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду .

2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Панова Г. В.