Рішення № 114857823, 10.11.2023, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2545/23

Провадження № 2-а/601/39/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2023 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої Мочальської В.М.,

за участю секретаря Домінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

УСТАНОВИВ:

У вересні2023року представникпозивача ОСОБА_1 адвокат ГурникВ.О.звернувся ізпозовною заявоюдо Департаментупатрульної поліціїУкраїни про поновлення процесуального строку на звернення до суду, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача адвокат Гурник В.О. вказав, що позивач будь якого порушення 22.08.2023 о 13 годині 04 хвилин не допускав, притягнутий до адміністративної відповідальності за відсутності доказів, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2023 року позивачу відмовлено в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, адміністративний позов залишено без руху та надано термін для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

02 жовтня 2023 року вказані в ухвалі суду недоліки позивачем було усунуто.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2023 року прийнято адміністративний позов позивача до розгляду; справу призначено до судового розгляду.

Не погодившись із зазначеним позовом, Департамент патрульної поліції України подав відзив, покликається на те, що факт здійснення позивачем правопорушення підтверджується фотоматеріалами з місця події. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача адвокат Гурник В.О. подав відповідь на позов вказавши, що надані відповідачем фотоматеріали не є належними та допустимими доказами, оскільки з них не можна встановити точні дату, час та місце імовірного адміністративного правопорушення.

У судове засідання учасники справи не прибули, а тому відповідно до ст. 205, ч.4 ст.229 КАС України суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи та докази по справі, вважає, що позов слід задовольнити, з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що постановою від 30.08.2023 року серії ЕАТ № 7629354 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першоюстатті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення(даліКУпАП) та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

У постанові зазначено, що 22.08.2023 о 13:04:42 на вул. Почаївській, 33 у місті Радивилові позивач, керуючи автомобілем «PEUGEOT BOXER, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.15.9.е ПДР порушення зупинок ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Приписами частини другоїстатті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

ЗавданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно достатті 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зстаттею 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно достатті 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зістаттею 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Як видно зі змістуст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючисьзакономі правосвідомістю.

Згідно з ч.4ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст.283 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (ПІБ, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (ПІБ (за наявності) дата народження, місце проживання чи перебування); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно дост.40 Закону №580-VIII, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, зокрема, з метою забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Тобто положенняЗакону №580-VIIIнадають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Відповідно достатті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис підлягають зазначенню у постанові про адміністративне правопорушення.

Така правова оцінка наявних у справі доказів невинуватості позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення узгоджується із сталою практикою Верховного Суду в аналогічних спорах, викладеною, зокрема у постанові від 15.11.2018 року у справі № 524/7184/16-а.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Відповідно до закріпленого вст. 62 Конституції Українипринципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення(п.21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Так, в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фотозапис адмінправопорушення. З фото, наданих відповідачем, неможливо встановити час, місце зупинки транспортного засобу, яку імовірно здійснив ОСОБА_1 .

При цьому, графа постанови: «до постанови додаються …» інспектором не заповнена, що свідчить про відсутність будь-яких доказів, отриманих в порядку, визначеному чинним законодавством України щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

З оглядуна зазначене,суд відкидаєдоводи представникавідповідача нате,що факт здійснення позивачем правопорушення підтверджується фотоматеріалами з місця події.

Отже, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірної постанови наданими суду доказами у своїй сукупності, які не дають ствердно вказати на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП, а тому з урахуванням встановленого, суд вважає, що оскаржувана постанова відповідача є неправомірною, яку належить скасувати, тим самим задовольнивши позовні вимоги.

На підставі вищенаведеного та керуючисьстаттями 72, 77, 118-119, 122, 243 -244, 246,286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Постанову серії ЕАТ № 7629354 від 30.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122КУпАП - скасувати, а провадження в справі - закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції України в користь ОСОБА_1 536,80 гривень судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного судупротягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Гурник Віктор Олександрович, місцезнаходження: вул. Б.Харчука, 2»а», м. Кременець Тернопільської області.

Відповідач: Департамент патрульної поліції України, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2023 року.

Головуючий В. М. Мочальська