Рішення № 114845945, 13.11.2023, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2175/23

Номер провадження 2/570/758/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 року

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті вособі:

судді Красовського О.О.

з участю: секретаря судових засідань Гречки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (впорядку спрощеногопозовного провадження)цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЧАЙ ГРОШІ" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтуванняпозовних вимогпредставник позивачазазначає,що міжТзОВ «КАЧАЙГРОШІ» та відповідачкою був укладений договір кредитної лінії № 00-6539604 від 17 січня 2023 року. Позичальниці були надані грошові кошти, встановлений термін їх повернення. Однак відповідачка не виконує покладені на неї зобов`язання, не повертає отримані грошові кошти у визначений договором строк. Через це утворилася заборгованість, яка до цього часу не погашена. Тому представник позивача звернувся до суду, просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідачки наявну заборгованість; стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу.

Ухвалою від 05 травня 2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представником позивача було подане клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено.

Представником позивача було подане клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке судом задоволено.

Відповідачка 16 травня 2023 року подала суду відзив, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що позов є безпідставним, надуманим та необґрунтованим. Зазначає, що про наявність договору №00-6539694 від 17.01.2023 року їй стало відомо тільки з позовної заяви. Кредитний договір або договір позики з позивачем не укладала, про що свідчить відсутність її персонального або електронного цифрового підпису на долученому договорі. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи кредитний договір створено у порядку, визначеному Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та що його підписано електронним підписом уповноваженої на те особи (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Наголошує, що не укладала договір позики/кредиту, які долучає представник позивача в якості копій до позовної заяви; позивачем не доведено підписання цього договору нею та не додано доказів перерахування коштів на рахунок відповідачки. Оскільки факт укладення договору позичальником не доведено кредитором, вважає це істотною підставою для відмови в задоволенні позову.

26 травня 2023 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив. Вказує, що сторона позивача не погоджується з доводами відповідачки. Договір між позивачем та відповідачкою було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру. Відповідачка підписала договір кредитної лінії №00-6539604 від 17.01.2023 о 09:36:16 на суму 3 700 грн., в режимі он-лайн. На її банківську картку були перераховані кошти за договором, що підтверджується інформацією, отриманою а АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про те, що на рахунок ОСОБА_1 17.01.2023 року були перераховані грошові кошти в сумі 3 700 грн. Вказують, що відповідачка навмисне намагається ввести суд в оману та уникнути від виконання зобов`язань взятих на себе за договором. Позов вважають доведеним та просять його задоволити повністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Згідно поданої заяви просить справу розглядати без їх участі. Позов підтримує, просить його задоволити. Зважаючи на подану заяву про розгляд справи без участі представника позивача суд не проводив судове засідання у режимі відеоконференції.

Відповідачка до суду жодного разу не з`явилася. Справа 13.11.2023 року призначена до слухання восьмий раз. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідачка є належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду даної цивільної справи.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь сторін у справі не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи та доведеність їх доказами, які оцінені судом кожен зокрема та всі разом у сукупності, прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між ТзОВ «КАЧАЙГРОШІ» та відповідачкою був укладений договір кредитної лінії № 00-6539604 від 17 січня 2023 року, підписаний електронним підписом останньої, відповідно до якого позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 1.1. договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до пункту1.2 договору сума кредитного ліміту складає 3 7000 гривень.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про фінансові послуги та

державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі, в тому числі, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Договір між позивачем та відповідачкою було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі ІТС), внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до пункту 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс- коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

У відповідності до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до пункту 2.12. розділу 2 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ», по продукту «Кредитна лінія» затверджених наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» №31-10/2022 від 31.10.2022 (надалі Правила), Одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує Заявник/Позичальник від Товариства на сторінці в особистому кабінеті, на електронну пошту або на номер мобільного телефону, вказаний ним під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, та яким підписує (приєднує) своє електронне повідомлення, що погоджує Електронний документ;

Відповідно до п. 4.1.4. розділу 4 Правил, договір укладається Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, в результаті чого відповідно до положень п. 1, 5, 7 ч. 11 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» у сторін договору виникають цивільні права та обов`язки. Договір укладається відповідно до вимог п. 6 ч. 11 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір про видачу кредиту в електронній формі, та його підписання сторонами накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі згідно статті 5 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, Позичальниця (відповідачка) через особистий кабінет на веб-сайті Кредитодавця подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе шляхом використання калькулятора на сайті Кредитодавця, ознайомилася з паспортом кредиту і офертою та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання кнопки «Я хочу підписати кредитний договір», після чого було сформовано одноразовий ідентифікатор, який було відправлено на телефон позичальниці і введено нею в окреме поле для підтвердження підписання договору. Позичальниця мала змогу ознайомитися послідовно з паспортом кредиту (додається) та офертою, які містять всі істотні умови, передбачені законодавством та погоджені сторонами договору. Договір містить персональні дані позичальниці, зокрема прізвище ім`я по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса реєстрації, паспортні дані, контактний номер телефону. Таким чином, без використання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу на сайт кредитодавця та вибору строку і суми кредиту, договір між позичальницею та кридитодавцем не був би укладений. Позичальниця здійснила чіткий алгоритм дій для проходження всіх етапів отримання кредиту і акцептувала надану кредитодавцем оферту.

Отже, укладення договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позичальниці та було вчинено чітку сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту за допомогою ІТС. Позичальниця ознайомилася з умовами паспорту кредиту та офертою, після чого виявила намір вступити з кредитодавцем у договірні відносини на умовах, визначених самим позичальником. Підписанням оферти одноразовим ідентифікатором позичальниця засвідчила, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти. При укладанні договору позичальниця мала обсяг цивільної дієздатності та її волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі. Позичальниця на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому прийняла надані кредитодавцем грошові кошти.

Вищезазначений порядок укладення електронного договору узгоджується також з практикою Верховного суду (постанови Верховного суду від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 09.09.2020 року у справі №732/670/19).

Отже, твердження відповідачки про те, що вона не підписувала договір, не відповідає дійсності.

Також при розгляді справи було підтверджено, що на банківську картку відповідачки 17.01.2023 року були перераховані грошові кошти в сумі 3700 грн. (відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 10.10.2023 року № 20.1.0.0.0./7-231009/38583).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконала, у передбачений в договорах строк кошти (суми позики) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основними зобов`язаннями. Таким чином, заборгованість відповідачки за договором є доведеною, а тому вимога позивача у цій частині підлягає задоволенню.

Згідно із положеннями ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі 310/11534/13-ц, від 04.червня 2013 року по справі 916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі 127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі 536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі 522/1528/15-ц.

Таким чином, позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За змістом ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За частиною першою, третьою статті 59 Основного Закону України кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Реалізуючи своє право на отримання професійної правничої допомоги, 04 січня 2023 року між адвокатом Козеновою Рузанною Робертівною та позивачем було укладено договір про надання правової допомоги. На виконання взятих на себе зобов`язань адвокатом було забезпечено правовий супровід вказаної справи при розгляді її Рівненським районним судом Рівненської області. При наданні правової допомоги адвокатом вжито заходів щодо професійної підготовки до розгляду справи, забезпечено ґрунтовне вивчення чинного законодавства, якими врегульовуються спірні правовідносини сторін, проаналізовано практику застосування такого законодавства та практику Верховного Суду з приводу уже вирішення подібних спорів. Повнота та належність виконання зобов`язань за договором про надання правової допомоги підтверджується складеним та підписаним сторонами актом прийняття-передачі виконаних робіт (від 27 квітня 2023 року), за змістом якого сторони визначили вид наданої правової допомоги, детальний її опис та обсяг, а також засвідчили відсутність у сторін договору будь-яких заперечень та зауважень з приводу його виконання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Вартість правової допомоги та порядок її оплати сторонами передбачено в розділі 3 укладеного договору, за змістом якого сторонами погоджено визначення фіксованого розміру вартості правової допомоги, зокрема за надання правової допомоги Клієнту у суді першої інстанції сторонами узгоджено фіксовану вартість гонорару у розмірі 8 000 грн.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Саме такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19.

В матеріалах справи наявна квитанція (а.с. 17), згідно якої позивач сплатив адвокату 8000 грн. за надану правничу допомогу.

На виконання вимог ЦПК України представником позивача були подані: копія договору про надання юридичної (правової) допомоги від 04 січня 2023 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 27 квітня 2023 року, квитанція №27/04 від 27 квітня 2023 року.

Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Відповідно до змісту частин першої та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного наявні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача як судового збору (який був сплачений у сумі 2684 грн., платіжна інструкція від 27.04.2023 року № 381), так і витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЧАЙ ГРОШІ"до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» заборгованість за договором кредитної лінії №00-6539604 від 17.01.2023 року у сумі 5 698 грн. 00 коп.; судові витрати (сплата судового збору) - 2 684 грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу - 8 000 грн. 00 коп., а всього 16 382 (шістнадцять тисяч триста вісімдесят дві гривні) 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» (код ЄДРПОУ 41697872, адреса: 03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, буд. 86, корп. "И").

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 ).

Суддя Красовський О.О.