Рішення № 114836255, 10.11.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року м. Кропивницький Справа №340/3184/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області,

відповідача-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

про визнання протиправними дій.

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області встановити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 24.01.2023 р. звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про перерахунок пенсії перехід з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VІІІ. Листом ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 09.02.2023 р. №1100-0201-8/6182 позивачу направлено копію рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Згідно з рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 24.01.2023 р. «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, з посиланням на ст.25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ відповідно до якої «посади працівників державної податкової інспекції (які мають спеціальні звання) даною статтею не передбачені. Позивач вважає, що рішення відповідача не відповідає нормам чинного законодавства та порушує її конституційні права. Позивач вказує, що з 1979 року по 1990 рік вона працювала в державній установі на посадах державного службовця, а в період з 1990 року по 2022 роки працювала в системі податкових органів на різних посадах з присвоєнням спеціальних звань (рангів) податкової служби та рангів державного службовця. Питання віднесення до категорії державних службовців працівників податкової служби та їх пенсійного забезпечення регламентувалося Законом України «Про державну службу», а в подальшому Податковим кодексом України. Позивач вказує, що Верховний Суд України у постанові від 08.10.2013 р. у справі №21-275а13 зазначив, що аналіз положень статті 37 Закону №3723-ХІІ, Закону №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Аналогічний підхід застосування наведених норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 р. у справі №586/965/16-а, від 18.03.2021 р. у справі №500/5183/17.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.52).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.63).

22.06.2023 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.66).

Представником відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано відзив на позовну заяву відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.69-71). Представник відповідача вказує, що позивач 24.01.2023 р. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про переведення з пенсії за віком , призначеної відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII. Заява про переведення пенсії з виду на вид розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення від 21.01.2023 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії листом. Представник відповідача вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не порушувало права та інтереси позивача, не опрацьовувало документи для призначення пенсії позивачу та не приймало спірного рішення. Також представник відповідача вказує, що позивач з 24.07.2021 р. перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058. Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну служу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.10 і 12 цього розділу. Окрім того, представник відповідача вказує про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивачці з урахуванням довідок №02-вих-449, №02-вих-450 від 04.04.2023 р. відсутні.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 р. залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до участі у справі №340/3184/23 як співвідповідача (а.с.129).

Представником відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними. Представник відповідача вказує, що позивачка звернулася до уповноваженого органу Пенсійного фонду України із заявою щодо перерахунку пенсії перехід пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до положень Закону України «Про державну службу». Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивачки буде здійснюватися відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Представник відповідача наголошує на тому, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог. Визначених частиною першою статті 37 Закону №3723, пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Положеннями ст.25 Закону №3723 були визначені категорії посад державних службовців робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до положень цього закону. Посади працівників митниці даною статтею не передбачені. За наслідками розгляду наданого пакету документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, було встановлено, що позивачка не має стажу на посадах віднесених до категорії державної служби, що не дає права на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу».

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 24.07.2021 р. призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.96).

24.01.2023 р. ОСОБА_1 подано заяву №958 про перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.98).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.01.2023 р. «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 », яким відмовлено ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» (а.с.21). Рішення мотивоване тим, що Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу». Відповідно до пунктів 10 і 12 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до ст.25 Закону №3723 визначені категорії посад державних службовців. Посади працівників державної податкової інспекції (які мають спеціальні звання) даною статтею не передбачені. Враховуючи викладене, право на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» №889 ОСОБА_1 не має, оскільки відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорії державних службовців.

Листом від 09.02.2023 р. 1100-0201-8/6182 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області направило ОСОБА_1 копію рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Прийнятого на підставі заяви від 24.01.2023 р. №958, яка розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (а.с.20).

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII (далі за текстом Закон №889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 визначено, що Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

З огляду на ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ (далі за текстом Закон №3723), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Із аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 після 01.05.2016 р. є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону 889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Судом встановлено, що підставою для відмови у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є відсутність стажу роботи на посадах, віднесених до категорії державних службовців, оскільки ст.25 Закону №3723 не передбачено посади працівників державної податкової інспекції, які мають спеціальні звання.

Частиною 2 статті 1 Закону №889 встановлено, що державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до ч.5 ст.3 Закону №889 окремі особливості проходження державної служби в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх територіальних органах визначаються Митним кодексом України та Податковим кодексом України.

Пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Відповідно до п.342.5 ст.342 Податкового кодексу України посадові особи, які вперше зараховуються на службу до контролюючих органів і раніше не перебували на державній службі, складають присягу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Згідно з п.342.6 ст.342 Податкового кодексу України Правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, Законом України «Про державну службу» та іншими законами.

У розумінні пп.4.1.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з п.8 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Частинами 1, 2 статті 1 Закону №3723 визначено, що державна служба в Україні це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Частиною 2 статті 25 Закону №3723 установлено такі категорії посад державних службовців: перша категорія посади перших заступників міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України, їх перших заступників, голів та членів державних колегіальних органів, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступників керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, інші прирівняні до них посади; друга категорія посади керівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України, структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, заступників міністрів, заступників інших керівників центральних органів виконавчої влади, першого заступника Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, перших заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади; третя категорія посади заступників керівників структурних підрозділів, завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, інші прирівняні до них посади; четверта категорія посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади; п`ята категорія посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, заступників голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій, інші прирівняні до них посади; шоста категорія посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади; сьома категорія посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів, інші прирівняні до них посади.

Згідно з ч.3 ст.25 Закону №3723 віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 р. №680 затверджено співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями та іншими спеціальними званнями, у тому числі між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників органів державної податкової служби.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. №306 затверджено співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями, у тому числі між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників посадових осіб органів доходів і зборів; між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб податкових органів.

Суд враховує, що Верховний Суд України у постанові від 08.10.2013 р. у справі №21-275а13 сформулював правовий висновок відповідно до якого, аналіз положень статті 37 Закону №3723-XII, Закону №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.01.2023 р. «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 » винесено необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим є передчасним висновок про відсутність у ОСОБА_1 стажу роботи на посадах державної служби та, як наслідок, відсутність права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Під час розгляду справи судом встановлено, що порушення прав позивача відбулося саме внаслідок прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення, яким відмовлено у ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком на пенсію за віком Згідно із Законом України «Про державну службу», а тому, з огляду на ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту прав ОСОБА_1 , підлягає визнанню протиправним та скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.01.2023 р. «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 ».

Разом з тим, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, оскільки рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у які не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.

Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області безпідставно, внаслідок помилкового тлумачення норм чинного законодавства, встановлено відсутність у позивача стажу державної служби, внаслідок чого зроблено передчасний висновок щодо відсутності у ОСОБА_1 права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 січня 2023 року №958 про перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Згідно з ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 073,60 грн (а.с.49), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким прийнято протиправне рішення.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24 січня 2023 року «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 ».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, м. Слов`янськ, Донецька область, пл. Собрна, 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 24 січня 2023 року №958 про перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість грн 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, м. Слов`янськ, Донецька область, пл. Собрна, 3).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду 10 листопада 2023 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ