Постанова № 11482259, 31.08.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-2738/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ватаманюка Р.В.; секретаря судового засідання Петлюка Ю.В.;

за участю: представника позивача Григорчука В.В. (довіреність від 31.08.2010р.) ;

представників відповідача: Чмоли І.І. (довіреність від 4.12.09р. №41630/10-012); Кілару Ю.Г. (довіреність від 29.01.2010р. №563/9/10-012);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Термекс»доДержавної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправними дій посадових осіб і скасування рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31.08.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду 5.08.2010 р. адміністративному позові товариство з обмеженою відповідальністю «Термекс»(далі - позивач) просило суд визнати дії посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - відповідач) з проведення за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №947/24/12/23/32652485 від 23.03.2010 року незаконним та скасувати рішення ДПІ в м Чернівці про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003270234 від 31.03.20010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 31 березня 2010р. відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо ТОВ «Термекс». В даному рішенні ДПІ № 0003270234 зазначено, що штрафні санкції накладені за нібито порушення ТОВ «Термекс»ст. 3 п. 1, 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 6.07.1995р. (далі Закон № 265/95-ВР) внаслідок чого на підставі п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР до ТОВ «Термекс»застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу.

Дане рішення ДПІ в м. Чернівці винесено на підставі акта перевірки №947/24/12/23/32652485 від 23.03.2010р., складеного державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової інспекції у м. Чернівці.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, винесено цілком безпідставно, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, викладені обставини не відповідають дійсності. (а.с. 3-6).

Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом 17.08.2010 року подав суду заперечення з таких підстав.

Як свідчать обставини справи, перевіркою столу замовлень, що належить ТзОВ «Термекс» за адресою: вул. Головна, 246, м. Чернівці, встановлено, що стіл замовлень працював, споживачі обслуговувались, при реалізації електроводонагрівача на суму 1600 грн. розрахункову операцію проведено без застосування реєстратора розрахункових операцій, розрахунковий документ не видавався. Електронагрівач реалізував менеджер ОСОБА_5.

За результатами розгляду акту перевірки ДПІ у м. Чернівці прийнято рішення №0003270234 від 31.03.2010р. в сумі 8 000 грн., а саме: 8000 грн. (1600,00 х5)- відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Перевірка проводилася на наступних підставах, у відповідності до ст. 15 Закону №265/95, контроль за додержанням суб'єкта підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог і цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно зі ч. 1 ст. 16 Закону № 265/95-ВР, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

У відповідності до ч. 4 ст. 16 Закону №265/95 ДПА України був прийнятий наказ №355 від 27.05.2008 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведень перевірок платників податків».

Зокрема, в п. 3.2 вищезазначених рекомендацій зазначено, що перевірки щодо контроль за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявність свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менш: двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

В даному випадку, планова перевірка столу замовлень, що належить ТзОВ «Термекс»за адресою: вул. Головна, 246, м. Чернівці проведена на підставі Графіку перевірок СПД, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг працівниками ДПІ у м. Чернівці та направлень на перевірку.

Жоден Закон України не передбачає обов'язку органу державної податкової служби попереджати суб'єкта господарювання про проведення перевірки за дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. (а.с. 30-31).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача позов не визнали посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

31 березня 2010р. Державною податковою інспекцією у м. Чернівці винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо ТОВ «Термекс». В даному рішенні ДПІ № 0003270234 зазначено, що штрафні санкції накладені за нібито порушення ТОВ «Термекс»ст. 3 п. 1, 2 Закону № 265/95-ВР внаслідок чого на підставі п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР до ТОВ «Термекс»застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу. (а.с. 7).

Дане рішення ДПІ в м. Чернівці винесено на підставі акта перевірки № 947/24/12/23/32652485 від 23.03.2010р., складеного державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової інспекції у м. Чернівці.

Перевіркою столу замовлень, що належить ТзОВ «Термекс»за адресою: вул. Головна, 246, м. Чернівці, встановлено, що стіл замовлень працював, споживачі обслуговувались, при реалізації електроводонагрівача на суму 1600 грн. розрахункову операцію проведено без застосування реєстратора розрахункових операцій, розрахунковий документ не видавався. Електронагрівач реалізував менеджер ОСОБА_5. (а.с. 8-11)

Згідно посадової інструкції менеджера оптової торгівлі та посередництві у торгівлі він не має права продавати товар, а лише надавати консультації щодо характеристик водонагрівачів та їх візуальної демонстрації. (а.с. 13-15).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону № 265/95-ВР від 06.07.1995 року ДПА України був прийнятим наказ №355 від 27.05.2008р. «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків».

Зокрема в п. 3.1 ст. 3 додатку № 1 вищевказаного наказу ДПА України, зазначено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством на підставі рішення керівника органу державної податкової служби. Пунктом 3.2 статті 3 цього наказу передбачено, що перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо па перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу - ДПС.

Згідно статті 16 Закону № 265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до ч. 3 статті 16 Закону № 265/95-ВР планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченим законодавством України.

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509 (далі Закон № 509) передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, стаття 11-1 Закону № 509 хоча і містить частину 7 (позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів. визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду), однак не визначає підстави і порядок проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Статтею 11-2 Закону № 509 «Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок»врегульовано порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових перевірок. Зокрема нормою даного Закону визначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення.

Підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом № 265/95 та п 3.1. п.3.2 додатку №1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 року № 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» та проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби.

Виходячи з пояснень сторін, досліджених доказів, встановлених на підставі них фактів, відповідних правовідносин та системного аналізу норм права, що регламентують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, є правомірними і відповідають вимогам ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, та тютюнових виробів», тобто вчиненні у спосіб та в межах компетенції передбаченої законом.

Посилання позивача на те, що відповідачем не направлено письмове попередження про направлення на проведення відповідної перевірки, судом до уваги не взяти, як таке що не базується на вимогах закону. Оскільки жодним нормативним актом не передбачено такий обовязок відповідача. А таке твердження суперечить меті проведення даної категорії перевірок.

Перевіряючи правомірність прийнятого рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно ст. 3 п. 1, 2 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати собі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Судом встановлено, що згідно посадової інструкції менеджера оптової торгівлі та посередництві у торгівлі він немає права продавати товар, а лише надавати консультації щодо характеристик водонагрівачів та їх візуальної демонстрації, а для приймання замовлень та здійснення оплати за проданий товар належить до функцій Пункту прийому замовлень на продаж електроводонагрівачів ТОВ «Термекс»відповідно до отриманих дозволів.

Суд погоджується з твердження позивача, що виражена працівниками ДПІ м. Чернівці усна пропозиція щодо купівлі електроводонагрівача може трактуватись, як «проведення розрахункової операції, яка потребує застосування реєстратора розрахункових операцій».

Крім, того перед пропозицією купівлі електроводонагрівача працівниками ДПІ м. Чернівці не встановлено повноважень особи до якої вони звернулись з пропозицією щодо купівлі електроводонагрівача. Бажання на наглядну демонстрацію замовленого електроводонагрівача не можна вважати, як проведення розрахункової операції, так як товар не реалізовувався, а оплата за нього не отримувалась внаслідок того, що інспектори ДПІ з таким проханням звернулись до не уповноваженої особи.

Таким чином виходячи з встановлених обставин, системного аналізу норм Законів що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається позивач доведені частково і позов підлягає задоволенню частково.

А саме підлягають замовленню вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування фінансових (штрафних санкцій) за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщоадміністративний позовзадоволено частково, судові витрати, здійсненіпозивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, авідповідачу- відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому слід стягнути на користь позивача частину судових витрат частину половину судового збору в сумі 1.70 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 128, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ м. Чернівці про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003270234 від 31.03.20010 року щодо ТОВ «Термекс».

3.В задоволенні адміністративного позову в іншій частині (щодо визнання протиправними дій посадових осіб з проведення перевірки та складання акту) - відмовити.

4.Стягнути з державного бюджету на користь ТОВ «Термекс»судові витрати в розмірі 1.70 грн.

5.Постановити в адміністративній справі окрему ухвалу.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено в повному обсязі 6 вересня 2010 року.

Суддя Р.В. Ватаманюк