Єдиний державний реєстр судових рішень
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Вступна та резолютивна частини
20.09.2010 р. Справа № 2а-2105/09/1470
м. Миколаїв
12:50
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства «Інвестстрой плюс»
(вул. Потьомкінська, 116-а, м. Миколаїв, 54030)
до відповідача Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва
(вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв) за участю представників: від позивача: Кириличенко О.А.
від відповідача: Науменко О.О.
прокурор: Панич Т.В. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: 1. В задоволенні позову відмовити.
2. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
3. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя В.В. Біоносенко
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 вересня 2010 р. справа № 2а 2105/09/1470
м. Миколаїв
12:50
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства «Інвестстрой плюс»
(вул. Потьомкінська, 116-а, м. Миколаїв, 54030)
до відповідача Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва
(вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв) за участю представників: від позивача: Кириличенко О.А.
від відповідача: Науменко О.О.
прокурор: Панич Т.В. В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача про донарахування податку на прибуток на загальну суму 4466204 гривень та податку на додану вартість 2631425 гривень. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що зазначені рішення податковий орган прийняв не врахувавши велику кількість первинних документів, а тому вони є помилковими та підлягають скасуванню.
Відповідач свої заперечення обґрунтував тим, що під час проведення виїзної перевірки платника податків, документи, на які посилається позивач у судовому процесі, ревізорам не надавалися.
Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд, дійшов до таких висновків.
Приватне підприємство «Інвестстрой плюс»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 21.02.05.
З березня 2005 року, ПП «Інвестстрой плюс»знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.
Протягом 2006-2008 років ПП «Інвестстрой плюс»мало взаємовідносини з підприємством ТОВ «Фортекси», ТОВ «Інтерагро-ВВС»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, які постачали позивачу будівельні матеріали.
ПП «Інвестстрой плюс»віднесло до валових витрат у різні періоди за взаємовідносинами з ТОВ «Фортекси»1936120 гривень, а до податкового кредиту - 621618 гривень, за взаємовідносинами з ТОВ «Інтерагро-ВВС»2603323 гривень до валових витрат, а до податкового кредиту - 1754283 гривень, за взаємовідносинами з СПД ОСОБА_3 до податкового кредиту - 199331,8 гривень.
В період з 20.10.08 по 28.11.08 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва провела планову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої було оформлено актом №1640/23-600/33367984 від 08.12.08 (арк.спр.10).
Під час перевірки, податківці вимагали від ПП «Інвестстрой плюс»надати документальне підтвердження (накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення та ін.) зазначених валових витрат та сплати податку на додану вартість на користь ТОВ «Фортекси», ТОВ «Інтерагро-ВВС»та СПД ОСОБА_3, але позивач відмовився їх надати, пославшись на їх знищення внаслідок аварії водопроводу, яка відбулася під час проведення податкової перевірки (арк.спр.64-66).
За результатами перевірки 19.12.08 уповноваженою особою ДПІ було прийнято податкове-повідомлення рішення №0025792360 про донарахування підприємству недоїмки зі сплати податку на прибуток в сумі 2601710 гривень та штрафних санкцій на суму 1864494 гривень (арк.спр.62), а також недоїмки з податку на додану вартість на суму 1754283 гривень та штрафних санкцій на суму 877142 гривень (арк.спр.63).
Відповідно до п.п.7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Тобто, законодавство з обох податків чітко повязує право платника податків на зменшення податкового зобовязання шляхом врахування валових витрат чи податкового кредиту лише при наявності підтверджуючих документів.
За таких обставин суд погоджується з висновками податківців під час перевірки про нарахування недоїмки та штрафу з відповідних податків на суми не підтверджені належними документами.
Щодо тих обставин, що під час судового засідання позивачем надано підтверджуючі документи - первинні документи, які були поновлені підприємством вже після закінчення податкової перевірки, ухвалення спірних податкових повідомлень-рішень та розгляду скарг, судом також не приймаються до уваги, оскільки вони були відсутні на час перевірки.
Суд критично відноситься до пояснень позивача щодо того, що частина валових витрат, які по податковому обліку були віднесені на взаємовідносини з ТОВ «Інтерагро»взагалі необхідно враховувати на взаємовідносини з ТОВ «Зенит»та ТОВ «Укрпоставка ХХІ». Про взаємовідносини із зазначеними підприємствами ПП «Інвестстрой плюс»нічого не повідомляло податкову службу під час перевірки, зазначені документи податковими ревізорами не досліджувалися, стан цих підприємств не перевірявся. Суд не може їх враховувати для оцінки правомірності дій відповідача під час проведення планової виїзної перевірки, оскільки на момент перевірки зазначених документів у відповідача не було.
Окрім цього, судом враховано, що вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.04.10 директор ПП «Інвестстрой плюс»ОСОБА_4 засуджений за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, за фактом завдання шкоди державі внаслідок безпідставного віднесення до податкового кредиту суми по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерагро-ВВС»(арк.спр.276).
Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.
Судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
3. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя В.В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24.09.10
Суддя В.В. Біоносенко
Судове рішення № 11481723, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 20.09.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2105/09/1470. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: