Ухвала суду № 114809942, 10.11.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1650/23

Справа № 226/1650/23

Кримінальне провадження № 1-кс/226/155/2023

У Х В А Л А

10 листопада 2023 року слідчий суддя Димитровського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новогродівка, Донецької області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВнП№ 2Покровського РУПГУНП вДонецькій області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ст. 307 ч. 3 КК України.

20.09.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

21.09.2023 слідчою СВ ВнП № 2 Покровського РУП ГУНП у Донецькій області ОСОБА_7 , ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення відповідальність за яке, передбачена ч. 3 ст. 307 КК України, а саме незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується: протоколом огляду місця події від 20.09.2023, в ході якого у ОСОБА_5 виявлено та вилучено 5 пакетиків з кристалоподібною речовиною, зовні схожою на наркотичну, в ході проведення якого ОСОБА_5 показав, що за попередньою змовою з невстановленою особою, займався збутом особливо небезпечної психотропної речовини PVP на території м. Мирнограду Донецької області; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/105-23/3655-НЗПРАП від 21.09.2023, відповідно до якої підтверджено, що вилучена у ОСОБА_5 речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною PVP вагою 2,980 кг; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а саме, які були присутні в якості понятих під час проведення огляду місця події 20.09.2023, які підтвердили законність проведеної слідчої дії, її хід та результати; іншими доказами, які у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_5 вказаного злочину.

21.11.2023 закінчується двомісячний строк досудового розслідування, однак завершити досудове слідство у вказаний строк не вбачається за можливе, внаслідок складності провадження, а також наявності процесуальних дій, завершення яких потребує додаткового часу.

У зв`язку з цим, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено керівником Покровської окружної прокуратури Донецької області до трьох місяців, тобто по 21.12.2023.

Ухвалою слідчого судді Димитровського міського суду Донецької області від 22 вересня 2023 року клопотання старшої слідчої СВ ВП № 2 Покровського РУП Головного управління Національної поліції у Донецькій області майора поліції ОСОБА_10 задоволено та застосовано до ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на 60 діб по 18.11.2023 року включно.

Разом з тим, на думку сторони обвинувачення, строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно продовжити, оскільки ризики заявлені під час обрання відносно нього запобіжного заходу, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 307 ч. 3 КК України, за вчинення якого передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років, який він вчинив в період іспитового строку, оскільки 22.05.2023 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська вже був засуджений за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, з іспитовим строком на 1 рік.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 здійснив свідоме придбання та зберігання психотропної речовини у особливо великому розмірі, що об`єктивно перевищує потреби особи у вживанні зазначених речовин. Крім того, встановлено, що відповідно до пройденого ОСОБА_5 тесту на стан наркотичного або іншого сп`яніння, якій він пройшов після вилучення у нього психотропних речовин загальною вагою 2,980 кг, останній не перебуває у стані будь-якого сп`яніння, що чітко свідчить про його намір саме збуту цих психотропних речовин, що виключає його самостійне вживання, виходячи в тому числі і з об`єму вилученої речовини, яка складає 2,980 кг.

Також на незаконний збут вказує і той факт, що особливо небезпечну психотропну речовину він повинен був передати ОСОБА_11 та її особливо великий розмір, що підтверджується висновком відповідної експертизи. Всі ці обставини вказують на наявність в діях особи умислу на збут особливо небезпечної психотропної речовини. Також необхідно зазначити суспільно небезпеку діянь підозрюваного, яка полягає у створенні загрози заподіяння шкоди здоров`ю невизначеного кола осіб. Всі ці факти, дають підстави вважати, що переховування від органів слідства та суду для підозрюваного буде менш небезпечним, аніж процедура виконання покарання, оскільки у разі визнання судом його винуватим, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 9 до 12 років, що підозрюваний цілком розуміє.

Крім того, ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше вже судимий, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем свого мешкання. Всі ці обставини у сукупності з його «родом діяльності» чітко його характеризує як особу, яка не має і не бажає завести ці соціальні зв`язки, як особу, яка має на меті виключно легку наживу та безкарність своїх дій. Тому слідство чітко та ґрунтовно доходить до висновку про те, що розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого злочину, останній не те що може, а буде переховуватись від органу досудового розслідування та (або) суду з метою уникнення від покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов`язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання.

У свою чергу, хоча ОСОБА_5 і мешкає за місцем мешкання зі своїми батьками, однак слідство вважає, що батьки не є тим стримуючим фактором, який зможе попередити ризик його втечі.

Не можна залишати і поза увагою факт того, що на теперішній час у країні йде війна з агресором РФ, запроваджено воєнний стан, безпосередні бойові дії проходять у тому числі на території Донецької області, у тому числі в ряді міст проходить вимушена евакуація, населення системно мігрує до інших областей та міст України або інших країн. Цей факт, у тому числі в сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваному, безумовно може спіткати останнього до можливості легкого переховування від слідства та суду, скориставшись певною дезорієнтацією населення.

Можливі посилання сторони захисту на той факт, що у ОСОБА_5 після вилучення психотропних речовин не було спроб втечі від слідства будуть в цій конкретній ситуації безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка забезпечена виключно його затриманням в порядку ст. 208 КПК України на місці вчинення злочину.

Відповідно до п. 36 рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду.

Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Також дана позиція сторони обвинувачення цілком узгоджується з висновками ЄСПЛ, оскільки згідно ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду та слідства.

Враховуючи викладене, слідство ґрунтовно вважає, що ОСОБА_5 , з метою уникнення від покарання, яке йому загрожує у разі визнання його вини, може здійснити спроби переховатися від суду, тобто цілком доведеним є ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При проведенні огляду місця події від 20.09.2023, під час якого у ОСОБА_5 було вилучено з автомобіля «DACIA LOGAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 особливо небезпечну психотропну речовину PVP вагою 2,980 кг, слідством запрошено понятих, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . У присутності цих понятих слідчим у встановленому законом порядку вилучено вказані психотропні речовини та ОСОБА_5 добровільно дав чіткі пояснення про обставини вчиненого ним злочину, який пов`язаний із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням та збутом цих психотропних речовин.

Ці поняті допитані у цьому провадженні у якості свідків, при цьому їх повні анкетні дані та адреси проживання (які є місцевими мешканцями) достовірно відомі ОСОБА_5 , оскільки поняті представлялись під час проведення огляду, у тому числі ОСОБА_5 ознайомлювався зі складеним протоколом.

Тому слідство вважає, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вчинити спроби впливу на цих свідків будь-яким способом (вмовляння, підкуп, погрози, тощо) для дачі останніми саме у суді (виходячи із положень ст. 23 КПК України про безпосередність допиту свідків судом) завідомо неправдивих показів та спаплюження ходу та результатів проведеного огляду місця події, а також пояснень, які на ньому давав ОСОБА_5 .

Вважає, що вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 , може здійснити незаконний вплив на свідків, тобто наявний та доведений є ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Виходячи з обставин справи та характеристики підозрюваного, який офіційно не працює та не має будь-якого легального джерела доходу, можна дійти до цілком логічного висновку про те, що ОСОБА_5 заробляв собі на життя виключно шляхом незаконного збуту наркотичних та психотропних речовин, це було його єдиним джерелом доходу та саме «легке» збагачення стало пріоритетом у ОСОБА_5 перед офіційним працевлаштуванням. Висновком цього є те, що ОСОБА_5 без його тримання під вартою і далі продовжить свою злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних та психотропних речовин, у тому числі і шляхом вчинення особливо тяжких злочинів вказаної категорії, або вчинить інші умисні корисливі злочини, у тому числі тяжкі та особливо тяжкі, оскільки як показали обставини цієї справи, ОСОБА_5 не цурається вчинення особливо тяжкого злочину, для нього це є виключно заробітком.

Все вище перелічене підтверджується і тим фактом, що ОСОБА_5 вже засуджений у поточному році за злочин, пов`язаний з незаконним обігом наркотичних речовин, а саме 22.05.2023 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, з іспитовим строком на 1 рік. Це ще раз підтверджує той факт, що підозрюваний схильний до вчинення злочинів і без його утримання продовжить свою злочинну діяльність.

Враховуючи викладене, існує реальний ризик, що ОСОБА_5 може здійснити й інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, тобто наявний реальний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність отримати висновок судової комп`ютерно-технічної експертизи з Дніпровського НДЕКЦ МВС та молекулярно-генетичної експертизи із Запорізького НДЕКЦ МВС та отримати інформацію відповідно до ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ до документів у таких установах як ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна», AT «УНІВЕРСАЛБАНК».

Обставинами, що перешкоджали вчинити ці процесуальні дії раніше є об`єктивні чинники, зумовлені тим, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, збільшення кількості військових злочинів. Дніпропетровське НДЕКЦ МВС та Запорізьке НДЕКЦ МВС мають великий обсяг роботи, через який не можуть закінчити проведення експертиз у вказаний строк. Також тимчасовий доступ до інформації, що містить охоронювану законом таємницю, здійснюється у таких установах як: ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна», AT «УНІВЕРСАЛБАНК», які розташовані у м. Київ, виконують великий обсяг роботи та надають перевагу у першу чергу видачі інформації стосовно військових злочинів.

Результати даних процесуальних дій мають суттєве значення для судового розгляду, оскільки надають можливість встановити обставини, які відповідно до вимог ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків та реальність вчинення ним нових злочинів у своїй сукупності є ґрунтовними підставами для продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити дотримання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому, посилаючись на вимоги ст.ст. 40, 131, 132, 176, 178, 179, 183, 184, 194 КПК України, просить слідчого суддю продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, а саме до 21.12.2023.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та копії долучених до нього матеріалів, якими слідчий і прокурор обґрунтовують доводи клопотання, підозрюваного, який пояснив, що втягнутий у злочинну діяльність обманним шляхом і ніякого відношення до збуту психотропних речовин не має та захисника, який просив визначити розмір застави та пояснив, що за допомогою ОСОБА_5 розкрито інший злочин у незаконному збуті психотропних речовин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідно до кримінального провадження № 12023052490000191, 20.09.2023 до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань, внесені відомості щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, в рамках якого подано клопотання.

21.09.2023 ОСОБА_5 під особистий розпис повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення відповідальність за яке, передбачена ч. 3 ст. 307 КК України, а саме незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.

Підозра у вчиненні ОСОБА_5 наведеного злочину ґрунтується на протоколах огляду місця події, допитів свідків, висновком судової експертизи психотропних речовин, що є достатнім для вирішення питання про продовження запобіжного заходу.

З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 на теперішній час підозрюється у скоєнні в період іспитового строку особливо тяжкого умисного злочину за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, не одружений, не має неповнолітніх дітей.

Отже, обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 особливо тяжкого кримінального правопорушення, відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, все це вказує на соціально-небезпечну поведінку підозрюваного та у своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, про які йде мова у клопотанні слідчого, про обґрунтованість його доводів щодо продовження підозрюваному запобіжного заходу в виді тримання під вартою та про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки підозрюваного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Постановою керівника Покровської окружної прокуратури від 09.11.2023, строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню продовжений по 21.12.2023 включно.

Враховуючи те, що у справі призначені судова комп`ютерно-технічна експертиза та молекулярно-генетична експертиза та відповідно до ухвал слідчого судді надано тимчасовий доступ до документів у таких установах як ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна», AT «УНІВЕРСАЛБАНК», виконання яких вимагають тривалого строку, слідчий суддя вважає можливим продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою.

Підстав для визначення розміру застави, беручи до уваги ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та введений на території України воєнний стан у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, а злочин, в якому обвинувачується обвинувачений має підвищену суспільну небезпеку, немає. Крім цього, відповідно до розпорядження КМУ № 679-р від 02.08.2022, проводиться обов`язкова евакуація населення Донецької області в інші регіони України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчогоСВ ВнП №2Покровського РУПГоловного управлінняНаціональної поліціїу Донецькійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 3 КК України, строк тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» по 21.12.2023 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1