Рішення № 114806160, 21.09.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4040/23

Провадження № 2-о/204/107/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначивши заінтересованою особою Правобережне управління соціального захисту населення ДМР (а. с. 2-5, 75-79).

В обґрунтуваннясвоїх вимог,з урахуваннямуточнень від30березня 2023року,вказала,що з28жовтня 2017року вона проживала разом з ОСОБА_4 , як дружина та чоловік, однак шлюб вони не реєстрували, бо вважали, що в цьому не має потреби. Стверджує, що вони мешкали однією сім`єю як чоловік та дружина, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет та займалися благоустроєм будинку, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту. Крім того, зазначає, що всі свята проводили в колі рідних та друзів, тобто фактично виконували всі права та обов`язки подружжя. ОСОБА_4 спілкувався з її батьками та родичами. Більш того, під час їх спільного проживання, у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що за життя ОСОБА_4 купував продуктихарчування,ліки,предмети побуту,одяг,тобто,повністю матеріальнозабезпечував їхсім`ю.Допомога,яку віннадавав,була постійнимі основнимджерелом дляїх існування.Стверджує,що з моменту їх спільного проживання з ОСОБА_4 , як чоловіка та жінки, вона перебувала на його утриманні, оскільки його заробіток був значно вище за її. Більш того, коли у грудні 2018 року вона народила дитину й до листопада 2019 року знаходилась у відпустці по догляду за нею, то вона була на повному його утриманні, оскільки своїх доходів не мала, однак навіть після виходу з відпустки по догляду за дитиною на роботу, вона все одно перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_4 , оскільки її дохід був значно меншим, натомість його заробітна плата була постійним та основним джерелом засобів існування для неї та їх дитини. Інших доходів вона не мала та не має, а відтак заробітна плата її чоловіка ОСОБА_4 , слугувала для неї основним і постійним джерелом засобів до існування. Стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік ОСОБА_4 загинув у бою в районі ведення бойових дiй, дiлянка мiсцевостi мiж с. Житлiвка та м. Кремiнна Кремінського району Луганської області, внаслідок смертельного поранення несумісного з життям. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 10 березня 2022 року № 45 причина смерті ОСОБА_4 - набряк головного мозку, малокров`я внутрішніх органів, внутрішньочеревна кровотеча, осколкове поранення черевної порожнини. Після загибелі свого чоловіка вона, самостійно виховує малолітнього сина. Тому, 04 грудня 2022 року вона звернулася до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою про встановлення її статусу - члена сім`ї загиблого, для можливості отримання соціального захисту, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Однак, 13 грудня 2022 року від Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради вона отримала лист-відмову № 8/2-358, зокрема з тих підстав, що її шлюб із загиблим не був зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства та станом на момент звернення до Управління не встановлено факту їх проживання однією сім`єю, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися з цією заявою до суду для встановлення факту того, що вона з ОСОБА_4 спільно проживали однією сім`єю як жінка та чоловік та, вона перебувала на його утриманні.

Ухвалою суду від 24 березня 2023 року заяву залишено без руху, заявниці надано термін на усунення недоліків (а. с. 73).

Недоліки, зазначені в ухвалі суду від 24 березня 2023 року, заявницею усунуто (а. с. 75-84).

Ухвалою суду від 31 березня 2023 року по справі відкрито окреме провадження та призначено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 02 травня 2023 року (а. с. 85), яка надіслана учасникам справи 31 березня 2023 року за вихідним № 9087/23-вих/2-о/204/107/23 (а. с. 86).

Протокольною ухвалою суду від 17 серпня 2023 року, у справі залучено заінтересованих осіб, батьків померлого ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зобов`язано заявницю надати заяву у новій редакції відповідно до кількості учасників справи (а. с. 165-166).

15 вересня 2023 року, на виконання вимог протокольної ухвали суду від 17 серпня 2023 року, заявницею надано суду позовну у новій редакції (а. с. 170-174) із підтвердженням її надіслання заінтересованим особам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 183-184).

Заявниця та її представниця адвокатка Литвин О.В., в судове засідання не з`явилися, остання надала заву про розгляд справи за їх відсутності (а. с. 188 та на звороті).

Представниця заінтересованої особи Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради Демська Г., у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності (а. с. 163), в якій проти задоволення заяви не заперечувала.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, через адвокатку заявниці Литвин О.В., передав заяву про розгляд справи за його відсутності (а. с. 179 та на звороті), в якій проти задоволення заяви не заперечував. Додатково вказав, що дійсно у період часу з 28 жовтня 2017 року та по 09 березня 2022 року заявниця мешкала з його сином ОСОБА_4 однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу та, в якій у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також вказав на те, що після смерті сина ОСОБА_4 , він з дружиною отримав всі передбачені законом виплати.

ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, через адвокатку заявниці ОСОБА_6 , передала заяву про розгляд справи за її відсутності (а. с. 176 та на звороті), в якій проти задоволення заяви не заперечувала. Крім того вказала на те, що дійсно у період часу з 28 жовтня 2017 року та по 09 березня 2022 року заявниця мешкала з її сином ОСОБА_4 , однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу та, в якій у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також повідомила суд про те, що після смерті її сина ОСОБА_4 вона з чоловіком отримала всі передбачені законом виплати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 28 листопада 2003 року заявниця зареєстрована в кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується копією її паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 (а. с. 10).

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 (а. с. 15) вбачається, що останній народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьком є ОСОБА_4 , а матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Пенсійного фонду України за формою ОК-5 (а. .с 14 та на звороті) заявниця: у 2017 році отримала дохід у сумі 8247 гривень 87 копійок за три робочих місяці (червень-серпень); у 2018 році 7331 гривня 11 копійок за два робочі місяці (червень та липень); у 2019 році 54845 гривень 14 копійок, з яких 13115 гривень 14 копійок за основним місцем роботи за два робочих місяці (листопад та грудень), а решта виплати управління соціального захисту; у 2020 році 118217 гривень 50 копійок, з яких 60433 гривні 50 копійок за основним місцем роботи, а решта виплати управління соціального захисту; за 2021 рік 151435 гривень 12 копійок, з яких 71870 гривень 97 копійок за основним місцем роботи, а решта виплати управління соціального захисту; у 2022 році 147623 гривні 82 копійки за три робочі місяці (червень-вересень).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а. с. 50).

З копії Акту № 4-2022 розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався 09 березня 2022 року о 13 год. 30 хв., за формою Нвс-5 (а. с. 23-26), з-поміж іншого вбачається, що згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 10 березня 2022 року № 45, що видано Лиманським відділенням судово-медичної експертизи Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи, причиною смерті сержанта ОСОБА_7 стало осколкове ураження черевної порожнини.

Відповідно до копії витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень та травм у колишнього військовослужбовця № 12 від 17 травня 2022 року (а. с. 27 на звороті), поранення старшого сержанта ОСОБА_4 , 1996 року народження, яке призвело до смерті: «Набряк головного мозку. Малокров`я внутрішніх органів. Внутрішньочеревна кровотеча. Осколкове поранення черевної порожнини», пов`язане із захистом Батьківщини.

З грошового атестату військової частини НОМЕР_4 (а. с. 58 на звороті) вбачається, що сержант ОСОБА_4 у період часу з 01 по 31 березня 2022 року був задоволений грошовим забезпеченням у розмірі 127657 гривень 15 копійок.

З архівних відомостей в/ч НОМЕР_4 щодо грошового забезпечення ОСОБА_4 (а. с. 59-61) вбачається, що: у 2022 році, зокрема за січень березень, йому було нараховано усього 187933 гривні 92 копійки; у 2021 році усього 302192 гривні 65 копійок (за весь рік); у 2020 році, зокрема, за жовтень-грудень, йому було нараховано усього 64532 гривні 73 копійки.

Як вбачається з довідки Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради № 5 від 09 серпня 2022 року (а. с. 17), ОСОБА_5 , згідно з п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відноситься до членів сім`ї загиблого військовослужбовця та має право користуватися пільгами згідно статті 15 цього Закону.

04 грудня 2022 року заявниця звернулася до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою про встановлення їй статусу члена сім`ї загиблого (а. с. 32).

Відповідно до відповіді Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 13 грудня 2022 року № 8/2-358, останнім заявниці відмовлено в наданні статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни, зокрема з тих підстав, що шлюб заявниці та загиблого ОСОБА_4 не було зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства та станом на дату звернення до Управління не встановлено факту їхнього проживання однією сім`єю, без реєстрації шлюбу (а. с. 33 та на звороті).

Відповідно довимог ч.1ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Приписами п.5ч.2ст. 293ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18.

Однак, як вбачається з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,встановлення фактуперебування особина утриманніпомерлого маєзначення дляодержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Нормами ч. 2 ст.3СК Українивизначено,що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.36СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них прав та обов`язків.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верхового Суду у справі № 522/12709/18 від 25 квітня 2022 року.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19 (провадження № 61-3071св21).

З оглядуна вищевикладене,з урахуваннямтого,що заявницяз 28жовтня 2017року постійномешкала разомз ОСОБА_4 до самоїйого смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ,вела ізним спільнегосподарство,виховувала зним спільногосина ОСОБА_5 ,що підтверджуєтьсядопустимими,достатніми тадостовірними доказами,в томучислі визнаєтьсята підтверджуєтьсябатьками загиблого,суд доходитьвисновку,що вимогизаявниці ізвстановлення фактуїї сумісногопроживання із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з 28 жовтня 2017 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають задоволенню.

Що стосується доводів заявниці з приводу її перебування на утримані чоловіка ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

Приписами ч. 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до сімейзагиблих (померлих)ветеранів війниналежать: 1) сім`ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цьогоЗакону,які загинули(пропалибезвісти)або померливнаслідок поранення,контузії чикаліцтва,одержаних підчас захистуБатьківщини абовиконання іншихобов`язків військовоїслужби (службовихобов`язків),а такожвнаслідок захворювання,пов`язаного зперебуванням нафронті абоодержаного вперіод проходженнявійськової служби(утому числіна територіїінших держав)під часвоєнних дійта конфліктів; сім`ївійськовослужбовців,осіб начальницькогоі рядовогоскладу,які призивалисяна зборивійськовозобов`язаних Міністерстваоборони,органів внутрішніхсправ ідержавної безпекиколишнього СоюзуРСР ізагинули (померли)під часвиконання завданьпо охоронігромадського порядкупри надзвичайнихситуаціях,пов`язаних зантигромадськими проявами; сім`їзагиблих підчас Другоїсвітової війниосіб ізчисла особовогоскладу групсамозахисту об`єктовихта аварійнихкоманд місцевоїпротиповітряної оборони,а такожсім`ї загиблихвнаслідок бойовихдій працівниківгоспіталів,лікарень таінших медичнихзакладів; сім`їосіб,які загинулиабо померливнаслідок поранень,каліцтва,контузії чиінших ушкодженьздоров`я,одержаних підчас участіу РеволюціїГідності,а такожсім`ї осіб,яким посмертноприсвоєно званняГерой Україниза громадянськумужність,патріотизм,героїчне відстоюванняконституційних засаддемократії,прав ісвобод людини,самовіддане служінняУкраїнському народові,виявлені підчас РеволюціїГідності. При цьому, визначено, що дія абзацу четвертого цього пункту не поширюється на сім`ї працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з подіями Революції Гідності.

Так, вказаною нормою, до членівсімей загиблих(померлих)ветеранів війни,зазначених уцій статті,належать: батьки; одинз подружжя,який неодружився вдруге,незалежно відтого,виплачується йомупенсія чині; діти,які немають (іне мали)своїх сімей; діти,які маютьсвої сім`ї,але сталиособами зінвалідністю додосягнення повноліття; діти,обоє збатьків якихзагинули абопропали безвісти; утриманцізагиблого (померлого),яким узв`язку зцим виплачуєтьсяпенсія; 2) дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин(чоловіків)померлих осібз інвалідністювнаслідок війни,учасників бойовихдій,партизанів,підпільників іучасників війни,нагороджених орденамиі медалямиколишнього СоюзуРСР засамовіддану працюі бездоганнувійськову службу,визнаних зажиття особамиз інвалідністю,чинність цієїстатті поширюєтьсянезалежно відчасу смертіособи зінвалідністю; 3)дружина (чоловік),які неодружилися вдруге,батьки,неповнолітні дітипомерлих учасниківбойових дій,партизанів,підпільників,військовослужбовців таучасників війни,які проходилислужбу увійськових підрозділах,частинах,штабах іустановах,що входилидо складудіючої арміїв періодДругої світовоївійни тавійни 1938-1939років зімперіалістичною Японією,нагороджених забойові діїдержавними нагородамита орденамиі медалямиколишнього СоюзуРСР (крімювілейних); 4) діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про статусветеранів війни,гарантії їхсоціального захисту»,сім`ям загиблих(померлих)ветеранів війни,Захисників таЗахисниць України надаютьсятакі пільги: 1)безплатне одержанняліків,лікарських засобів,імунобіологічних препаратівта виробівмедичного призначенняза рецептамилікарів; 2)безплатне першочерговезубопротезування (завинятком протезуванняз дорогоціннихметалів);3)безоплатне забезпеченнясанаторно-курортнимлікуванням абоодержання компенсаціївартості самостійногосанаторно-курортноголікування.Порядок наданняпутівок,розмір тапорядок виплатикомпенсації вартостісамостійного санаторно-курортноголікування визначаютьсяКабінетом МіністрівУкраїни; 4)50-процентназнижка платиза користуванняжитлом (квартирнаплата)в межахнорм,передбачених чиннимзаконодавством (21кв.метр загальноїплощі житлана кожнуособу,яка постійнопроживає ужитловому приміщенні(будинку)і маєправо назнижку плати,та додатково10,5кв.метра насім`ю); 5)50-процентназнижка платиза користуваннякомунальними послугами(газом,електроенергією таіншими послугами)та скрапленимбалонним газомдля побутовихпотреб вмежах середніхнорм споживання. Площажитла,на якунадається знижка,при розрахункахплати заопалення становить21кв.метр опалювальноїплощі накожну особу,яка постійнопроживає ужитловому приміщенні(будинку)і маєправо назнижку плати,та додатково10,5кв.метра насім`ю. Длясімей,що складаютьсялише знепрацездатних осіб,надається 50-процентназнижка закористування газомдля опалюванняжитла наподвійний розмірнормативної опалювальноїплощі (42кв.метри накожну особу,яка маєправо назнижку плати,та 21кв.метр насім`ю); 6)50-процентназнижка вартостіпалива,в томучислі рідкого,в межахнорм,встановлених дляпродажу населенню,для осіб,які проживаютьу будинках,що немають центральногоопалення; 8)позачерговий безплатнийкапітальний ремонтвласних жилихбудинків іпершочерговий поточнийремонт жилихбудинків іквартир; 9)користування привиході напенсію (незалежновід часувиходу напенсію)чи змінімісця роботиполіклініками тагоспіталями,до якихвони булиприкріплені запопереднім місцемроботи; 10)щорічне медичнеобстеження ідиспансеризація іззалученням необхіднихспеціалістів; 11)першочергове обслуговуванняв лікувально-профілактичнихзакладах,аптеках тапершочергова госпіталізація; 12)виплата допомогипо тимчасовійнепрацездатності врозмірі 100процентів середньоїзаробітної платинезалежно відстажу роботи; 13)використання черговоїщорічної відпусткиу зручнийдля нихчас;одержання додатковоївідпустки беззбереження заробітноїплати строкомдо двохтижнів нарік; 14)переважне правона залишенняна роботіпри скороченнічисельності чиштату працівниківу зв`язкуіз змінамив організаціївиробництва іпраці тана працевлаштуванняв разіліквідації підприємства,установи,організації; 15)позачергове забезпеченняжилою площеюосіб,які потребуютьполіпшення житловихумов,у томучислі зарахунок жилоїплощі,що передаєтьсяміністерствами,іншими центральнимиорганами виконавчоївлади,підприємствами таорганізаціями урозпорядження місцевихрад тадержавних адміністрацій.Особи,зазначені вцій статті,забезпечуються жилоюплощею протягомдвох роківз днявзяття наквартирний облік. Органивиконавчої влади,виконавчі комітетимісцевих радзобов`язаніподавати допомогуособам зінвалідністю внаслідоквійни ісім`ямзагиблих військовослужбовціву будівництвііндивідуальних жилихбудинків.Земельні ділянкидля індивідуальногожитлового будівництва,садівництва ігородництва відводятьсязазначеним особаму першочерговомупорядку; 16)одержання позикина будівництво,реконструкцію абокапітальний ремонтжилих будинківі подвірнихбудівель,приєднання їхдо інженернихмереж,комунікацій,а такожпозики набудівництво абопридбання дачнихбудинків іблагоустрій садовихділянок зпогашенням їїпротягом 10років починаючиз п`ятогороку післязакінчення будівництва.Зазначені позикинадаються впорядку,який визначаєтьсяКабінетом МіністрівУкраїни; 17)першочергове правона вступдо житлово-будівельних(житлових)кооперативів,кооперативів побудівництву таексплуатації колективнихгаражів,до садівницькихтовариств,на придбанняматеріалів дляіндивідуального будівництваі садовихбудинків,технічне обслуговуваннята забезпеченнястоянками транспортнихзасобів; 19)зі сплатиподатків,зборів,мита таінших платежівдо бюджетувідповідно доподаткового тамитного законодавства; 20)позачергове користуваннявсіма послугамизв`язкута позачерговевстановлення напільгових умовахквартирних телефонів(оплатау розмірі20процентів відтарифів вартостіосновних та50процентів -додаткових робіт).Абонементна платаза користуваннятелефоном встановлюєтьсяу розмірі50процентів відзатверджених тарифів. Порядоккористування послугамизв`язкута оплатиза встановленняквартирних телефоніввизначається КабінетомМіністрів України; 21)першочергове обслуговуванняпідприємствами,установами таорганізаціями службипобуту,громадського харчування,житлово-комунальногогосподарства,міжміського транспорту; 22)позачергове обслуговуваннязакладами таустановами,що надаютьсоціальні послугиз догляду.У разінеможливості здійсненнятакого обслуговуваннязакладами соціальногозахисту населеннявідшкодовуються витрати,пов`язаніз доглядомза ветераномвійни,в порядкуі розмірах,що визначаютьсяКабінетом МіністрівУкраїни; 23) вступ поза конкурсом до державних та комунальних закладів вищої та фахової передвищої освіти на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються сім`ям загиблих (померлих) ветеранів війни, сім`ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім`ї осіб, які не мають права на знижку плати.

Членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10, статті 10-1 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Щороку до Дня Незалежності України членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10, статті 10-1 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Пільга щодо вступу до закладів вищої та фахової передвищої освіти, передбачена пунктом 23 цієї статті, надається зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону дітям учасників бойових дій на території інших держав, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав, а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на території інших держав під час цих дій та конфліктів.

Членам сімей осіб, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) члена сім`ї у розмірі, визначеному підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв`язку із загибеллю (смертю) члена сім`ї одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначенняі виплатиодноразової грошовоїдопомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти, забезпечують безкоштовним харчуванням дітей, на яких поширюється чинність цього Закону.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що дійсно ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_4 , оскільки основним і постійним джерелом засобів до існування для заявниці була допомога з боку особи, яка надавала їй утримання, тобто її чоловіка ОСОБА_4 .

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для надання їй статусу члена сім`ї загиблого та, в подальшому отримання пільг передбачених ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.

Відповідно до архівних відомостей в/ч НОМЕР_4 щодо грошового забезпечення ОСОБА_4 (а. с. 59-61) вбачається, що: у 2022 році, зокрема за січень березень, йому було нараховано усього 187933 гривні 92 копійки; у 2021 році усього 302192 гривні 65 копійок (за весь рік); у 2020 році, зокрема, за жовтень-грудень, йому було нараховано усього 64532 гривні 73 копійки.

Натомість, з довідки Пенсійного фонду України за формою ОК-5 (а. .с 14 та на звороті) заявниці вбачається, що: у 2017 році вона отримала дохід у сумі 8247 гривень 87 копійок за три робочих місяці (червень-серпень); у 2018 році 7331 гривня 11 копійок за два робочі місяці (червень та липень); у 2019 році 54845 гривень 14 копійок, з яких 13115 гривень 14 копійок за основним місцем роботи за два робочих місяці (листопад та грудень), а решта виплати управління соціального захисту; у 2020 році 118217 гривень 50 копійок, з яких 60433 гривні 50 копійок за основним місцем роботи, а решта виплати управління соціального захисту; за 2021 рік 151435 гривень 12 копійок, з яких 71870 гривень 97 копійок за основним місцем роботи, а решта виплати управління соціального захисту; у 2022 році 147623 гривні 82 копійки за три робочі місяці (червень-вересень).

Таким чином, судом встановлено, що дійсно ОСОБА_4 отримував дохід у значно більшому розмірі ніж дружина, оскільки його дохід суттєво перевищував доходи заявниці, що свідчить про те, що дохід чоловіка становив більшу частину доходу їх сім`ї, з якого він забезпечував себе та свою дружину із дитину. Відтак, дохід ОСОБА_4 був для заявниці постійним і основним джерелом засобів до існування.

З огляду на зазначене, встановивши, що допомога, яка надавалась померлим чоловіком своїй дружині ОСОБА_1 , була для неї хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, доведеність таких обставин обсягом наявних доказів, суд доходить висновку, що вимоги заявниці щодо встановлення факту її перебування на утриманні свого чоловіка підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене,суд дійшоввисновку прообґрунтованість заяви ОСОБА_1 ,оскільки обставини,на яківона посилаєтьсяв своїйзаяві,знайшли своєпідтвердження вматеріалах справи,наданими доказамидостовірно підтверджується,що заявницясумісно проживалазі ОСОБА_4 та перебувалана йогоутриманні,через щосуд вважаєза можливевстановити факт сумісного проживання з 28 жовтня 2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та перебування на утриманні свого чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до вимог ч. 7 ст.294ЦПК України тап.51Постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати в цивільних справах», судові витрати у цій справі відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 293, 315, 319, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ), заінтересована особа Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (49068, м. Дніпро, вул. Трудова, буд. 1-а; ЄДРПОУ 42788513), про встановлення фактів, що мають юридичне значення, задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт сумісного проживання однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 28 жовтня 2017 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утриманні свого чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 28 жовтня 2017 року до дня його смерті 09 березня 2022 року

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна