Постанова № 11480525, 22.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2010 р. № 2а-4547/10/1370

Львівський міський центр зайнятості

до ОСОБА_1

пропро стягнення коштів ,

в с т а н о в и в :

Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Ухвалою від 28 травня 2010 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснила, що при перевірці зясовано, що відповідач на момент реєстрації у фонді працювала по договору підряду, укладеного нею з ПП 2Полікомсервіс»та отримувала за цим договором дохід. В силу ст..2 Закону України «Про зайнятість населення», будучи зайнятою особою, не могла підпадати під категорію безробітної, отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення. За час перебування на обліку відповідач отримала матеріальне забезпечення допомогу по безробіттю за період з 25.12.2008 року по 20.05.2009 року в сумі 2435,50 грн., що підлягає стягненню з неї відповідно до п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечила.

Постанова в повному обсязі складена 27 вересня 2010 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення», від 01 березня 1991 року № 803 - ХІІ з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Заявою від 18.12.2008 року відповідач просить надати статус безробітної, при цьому зазначивши, що на час подання вказаної заяви не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльності не займається, пенсію не отримує, права на пенсію за віком не має, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

01.09.2008 року між відповідачем, як виконавцем, та ПП «Полікомсервіс», замовником, укладено договір підряду, який в силу п.4 договору діє до 31.12.2008 року.

В матеріалах справи також наявні копії актів про виконання робіт, укладені при виконанні вказаного договору, з яких вбачається, що договір сторонами виконувався до 22.12.2008 року.

Одержання доходу відповідачем в грудні 2008 року також підтверджується довідкою податкового органу від 30.07.2010 року №20221/10/28-011/91.

За час перебування на обліку у Львівському міському центрі зайнятості відповідач отримала матеріальне забезпечення, а саме допомогу по безробіттю з 25.12.2008 року по 20.05.2009 року в розмірі 2435,50 грн.

Пунктом 5 ч.2 ст.12 Закону України від 2 березня 2000 року №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон № 1533 ІІІ) установлено, що виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

28.04.2010 року Львівським міським центром зайнятості було прийнято наказ № 151, яким зобовязано вжити заходів передбачені чинним законодавством щодо повернення незаконно отриманих коштів в сумі 2435,50 грн., у звязку з неподанням нею відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю під час перебування на обліку в центрі зайнятості.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст.36 Закону № 1533-ІІІ встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

04.05.2010 року відповідачем отримано претензію № 2738/14 про відшкодування коштів у розмірі 2435,50 грн.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, та питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості про стягнення з відповідача виплачених коштів в сумі 2435,50 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог частини 2,4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись статтями 70, 71, 94, 160, 161, 162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (адреса:АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 25555035, адреса: м. Львів, вул. Кн. Ольги, 122) 2435 (дві тисячі чотириста тридцять пять) гривень 50 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України:

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна