Постанова № 11480255, 15.09.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2010 року Справа № 2а-2222/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагун А.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом прокурора Олександрівського району Кіровоградської області, діючого в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Олександрівського району Кіровоградської області (далі прокурор), діючи в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області, звернувся в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1)., в якому просить стягнути з відповідача фінансові санкції в сумі 510 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідач в порушення ст. 39, абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт”, експлуатував легковий автомобіль ВАЗ-2101, д/н НОМЕР_1, об лаштований як так без наявності ліцензійної картки, за що постановою №016414 від 24.12.2009 року застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн. Примірник постанови відповідач отримав, фінансові санкції не сплатив.

Прокурор та відповідач у судове засідання повторно не зявились, про дату час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

З огляду на повторну неявку в судове засідання всіх учасників процесу, зважаючи на те, що у справі відсутні потреби у заслуховуванні свідка чи експерта, зі згоди представника позивача, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України. суд вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України, частиною 2 статті 60 КАС України передбачено, що прокурор забезпечує представництво інтересів держави в суді у випадках передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів державиє наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора до суду з даним позовом стало завдання шкоди економічним інтересам держави, що виявилось у порушенні законодавства про автомобільний транспорт та недоотриманні коштів державним бюджетом.

Виходячи із змісту п.1 ст.3, ч.2 ст.4 КАС України предметом адміністративної юрисдикції є публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 6 Закону України „Про автомобільний транспорт” передбачено, що загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України, в складі якого діє центральний орган виконавчої влади у галузі автомобільного транспорту Міністерство транспорту та звязку України.Згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України „Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті” №1190 від 08.09.2004 року Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), що діє у складі Міністерства транспорту і звязку України і йому підпорядковується. Головавтотрансінспекція здійснює державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт.Головавтотрансінспекція, відповідно до п.8 зазначеної постанови, для виконання покладених на неї завдань може утворювати територіальні органи Згідно п.1 наказу Міністерства транспорту та звязку України „Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" №888 від 14.12.2005 року, територіальні органи Головавтотрансінспекції в областях є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, в тому числі і територіальне управління Головавтотрансінспекції в Кіровоградській області. Згідно п.4 вказаного наказу основними завданнями територіальних управлінь є здійснення державного контролю за дотриманням субєктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

Отже, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті уповноважена законом здійснювати контролюючі владно-управлінські функції у сфері публічно-правових відносин і в спорі виступає як субєкт владних повноважень, а тому суд вважає прийнятним даний позов до розгляду в адміністративному суді.

Судом з акту перевірки від 24.11.2009 року встановлено, що в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 39 Закону України „Про автомобільний транспорт”, близько 14:20 год 24.11.2009 року державними інспекторами на автомобільній дорозі Київ-Знамянка, на 244 км. біля смт. Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області виявлено експлуатування на підставі довіреності ОСОБА_1 легкового автомобілю ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1, облаштованого як таксі без наявності ліцензійної картки, чим порушив. Відповідач у письмових поясненнях свою вину визнав (а.с. 7, 11).

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт” передбачено, що за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки накладається штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 1 вказаного Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно, автомобільним перевізником є, а особа, яка організовує і здійснює перевезення пасажирів чи вантажів.

Позивач повідомлявся про розгляд справи на 24 грудня 2009 року, однак на розгляд справи не зявився, у звязку із чим, справа була розглянута без його участі (а. с. 8). За результатами розгляду справи начальником територіального управління Головної державної інспекції винесено постанову №016414 від 24.12.2009 року, якою за вказане порушення на відповідача накладено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 8).

Примірник постанови №016414 від 24.12.2009 року відповідач отримав, у встановленому законом порядку її не оскаржував, фінансові санкції не сплатив (а.с.9, 12).

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд приходить до висновку, що рішення про накладення на ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій в загальному розмірі 510 грн., є законними і обґрунтованими. Штрафні санкцій останнім до Державного бюджету України не сплачені, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який зареєстрований по АДРЕСА_1, до Державного бюджету України на р\р №31117106700041 в УДК в Олександрівському районі, ГУДК у Кіровоградській області, код одержувача 23896915, код бюджетної класифікації 21081100, МФО 823016, фінансові санкції в сумі 510 грн. (пятсот десять гривень).

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, впродовж десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А. В. Сагун