Рішення № 114799111, 08.11.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 листопада 2023 року Справа № 280/6071/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши в письмовому проваджені за правилами мспрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту -відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування при призначенні щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стажу роботи в органах прокуратури Запорізької області з 09.11.1998 по 17.07.2001, а саме 2 роки 8 місяців 9 днів, стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладу Запорізькому державному університеті з 01.09.1994по 30.06.1999, а саме 2 роки 5 місяців;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_2 до стажу судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не зарахований стаж роботи в органах прокуратури Запорізької області з 09.11.1998 по 17.07.2001, а саме2 роки 8 місяців 9 днів, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладу Запорізькому державному університеті з 01.09.1994 по 30.06.1999, а саме 2 роки 5 місяців, у зв`язку із чим здійснити з 03.11.2021 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 56 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що з 04 серпня 2003 року він призначений на посаду судді, а 19.10.2021 звільнений у відставку з посади судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя. Відповідачем призначено грошове утримання судді у відставці виходячи зі стажу - 18 років 1 місяць 29 днів роботи тільки на посаді судді, що є неправомірним, оскільки не враховано попередню роботу в органах прокуратури та половина навчання у вищому юридичному навчальному закладі до призначення суддею. Крім того, зазначив, що відповідно дост. 137 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402до стажу судді зараховується стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення на посаду судді. Всього, на думку позивача, його стаж судді становить 23 роки 3 місяці та 9 днів, що дає підстави для призначення щомісячного довічного утримання в розмірі 56 % від місячної суддівської винагороди працюючого судді. З таких підстав вважає, що такими діями та прийнятим рішенням відповідач порушив його законні права та інтереси, оскільки вони ґрунтуються на безпідставних мотивах і не відповідають критеріям правомірності, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Тому, позивач змушений звернутись до суду з позовною заявою про захист своїх прав.

Справі за цією позовною заявою присвоєно № 280/6071/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Сацькому Р.В.

Ухвалою суду від 04.08.2023 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідачем 22.08.2023 за вх. № 36691 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти вчинення уповноваженими особами відповідача протиправних дій, та зазначив, що позивачем пропущений строк звернення з позовом до суду, питання невірного розрахунку стажу. Крім цього, до «суддівського стажу» включається «стаж на посадах судді» та стаж (досвід) робота (професійна діяльність), вимога щодо якої визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (п. 2 ст.137 Закону № 1402-VIII) відповідно до положень п. 1 та п. 6ст. 69 Закону № 1402-VIII. Ст.69та13 Закону № 1402-VIIIне передбачено зарахування періоду робити помічником прокурора та половину періоду навчання у вищому навчальному закладі саме до стажу роботи на посаді судді. Страховий стаж позивача на посаді судді складає повних 18 років. Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача відповідно до чинних норм законодавства складає 50 % суддівської винагороди. Враховуючи вищевикладене, відсутні законні підстави для здійснення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 %. Вважає, що в діях відповідача не вбачається порушення законодавства, з таких підстав, адміністративний позов є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на це відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

27 жовтня 2023 року за вх. № 47853 позивач до суду надіслав заяву про долучення доказів, в якій просить суд долучити до матеріалів справи - 1) копію диплома спеціаліста № 119510, 2) копію додатка до диплома спеціаліста № НОМЕР_1 , 3) копію розрахунку стажу судді Ярошенка А.Г.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 5статті 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 4статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частини 4статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 виданий Комунарским РВ УМВС України в Запорізькій області 03.07.2021, копія якого міститься в матеріалах справи.

Указом Президента України «Про призначення суддів» № 802/2003 від 04.08.2003 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя, строком на п`ять років. Копія указу міститься в матеріалах справи.

Крім цього, Наказом № 81 голови Комунарського районного суду м. Запоріжжя «Про призначення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 вважався таким, що приступив до роботи на посаді судді з 22.08.2003. Копія наказу додана до матеріалів справи.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» № 1169-V від 19.03.2009, ОСОБА_1 обраний суддею Комунарського районного суду м. Запоріжжя безстроково, тому на підставі постанови Наказом голови Комунарського районного суду м. Запоріжжя № 37 від 15.04.2009 повноваження судді Ярошенка А.Г. продовжені на термін, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 126 Конституції України. Копії документів додано позивачем до матеріалів справи.

Рішенням Вищої Ради Правосуддя № 2085/0/15-21 від 19.10.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Комунарськоо районного суду м. Запоріжжя у зв`язку з поданням заяви про відставку» ОСОБА_1 звільнено у відставку. На підставі вказаного рішення Наказом голови Комунарського районного суду м. Запоріжжя № 5 о/с від 20.10.2021 суддю ОСОБА_1 відраховано зі складу Комунарського районного суду м. Запоріжжя, у зв`язку з поданням заяви про відставку. Останнім днем роботи вважати останній день щорічної оплачуваної відпустки 20.10.2021. Копії документів додано позивачем до матеріалів справи.

10.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою, якою просив здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці, виходячи з фактичного стажу 23 років 3 місяців 9 днів у розмірі 56 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та здійснити йому таку виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Копія заяви міститься в матеріалах справи.

Листом - відповіддю 7439-6438/Я-02/8-08000/23 від 12.05.2023 ОСОБА_1 відмовлено в задоволені його вимог.

Записами, що містяться в трудовій книжці НОМЕР_3 підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.09.1994 по 30.06.1999 навчався в Запорізькому державному університеті (запис зроблений на підставі Диплому АФ № 11167475); з 09.11.1998 по 17.07.2001 працював в органах прокуратури; з 23.10.2001 по 11.04.2003 працював юрисконсультом юридичної служби «ЗАТ ЗАЗ»; з 19.08.2003 по 20.10.2021 працював суддею Комунарського районного суду м. Запоріжжя. Копія трудової книжки міститься в матеріалах справи.

Відповідно до форми РС-право містить розрахований спеціальний стаж , що дає право ОСОБА_1 на щомісячне грошове забезпечення судді становить 18 років 2 місяці. Виходячи з такого стажу, ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснено розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди працюючого судді. Копія форми міститься в матеріалах справи.

Таким чином, не погоджуючись із такими діями відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України.

Зокрема, статтею 8 Конституції Українив Україні встановлено, що в країні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй.

НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Крім цього, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються законами України та підзаконними нормативними актами.

Тому, надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Вказані норми кореспондують зістаттею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частин 1, 2ст. 137 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIIIПро судоустрій і статус суддів(даліЗакон № 1402-VIII), чинного з 30 вересня 2016 року, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Отже, наведеною нормою права, яка була чинна на час звернення позивача за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання (10.04.2023), не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді період служби в армії, половини періоду навчання на денному відділенні у вищому навчальному закладі та служби в органах внутрішніх справ.

Однак, у період роботи позивача на посаді судді, зокрема, до 30 вересня 2016 року чинним бувЗакон України від 07.07.2010 № 2453-VIПро судоустрій і статус суддів(даліЗакон № 2453-VI), п. 11 Перехідних положень якого було передбачено, щосудді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Суд врахував правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо зарахування половини періоду навчання у вищому навчальному закладі до стажу, що дає право на отримання довічного грошового утримання судді, викладену у постанові від 19.06.2018 (справа № 243/4458/17), яка обов`язкова для врахування судом відповідно до ч. 5ст. 242 КАС України.

Так, Верховний Суд у вказаному рішенні, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування у тому числі періодів навчання до суддівського стажу, зазначив, що підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на час призначення позивача на посаду судді.

Про необхідність застосування саме такого порядку визначення суддівського стажу свідчать також і наступні зміни, внесені доЗакону № 1402-VIII, зокрема,Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, яким пункт 34 розділуПрикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIIIдоповнено абзацом четвертим такого змісту: «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)».

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів», який був чинним на час роботи позивача на посаді судді,до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України,зараховується такожчас роботи на посадахсуддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів іслідчихза умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів УкраїниПро оплату праці та щомісячне грошове утримання суддіввід 3 вересня 2005 року № 865 було встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 роківзараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладівта календарний період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно достатті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років,зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладахта період проходження строкової військової служби.

Отже, законодавством, чинним на час призначення позивачу довічного грошового утримання, передбачалося безумовне зарахування до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, періоду військової служби та роботи слідчим, у випадку роботи особи на посаді судді не менш як 10 років.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27.02.2018 у справі № 127/20301/17, від 11.11.2020 у справі № 243/4501/17, від 14.12.2020 у справі № 592/4591/17, від 31.03.2021 у справі № 419/356/17, від 23.06.2022 у справі № 420/1987/21.

Як установлено судом, позивач з 01.09.1994 по 30.06.1999 навчався в Запорізькому державному університеті (запис зроблений на підставі Диплому АФ № 11167475); з 09.11.1998 по 17.07.2001 працював в Прокуратурі Запорізької області на посадах стажиста на вакантній посаді старшого помічника прокурора, помічника та старшого помічника прокурора Комунарського району м. Запоріжжя; з 23.10.2001 по 11.04.2003 працював юрисконсультом юридичної служби «ЗАТ ЗАЗ»; на посаді на посаді судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя пропрацював з 19.08.2003 до 20.10.2021, тобто більше 10 років.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що половина періоду навчання позивача в Запорізькому державному Університеті та час роботи в органах прокуратури підлягають зарахуванню до стажу, що дає право на одержання та визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Тому бездіяльність відповідача щодо зарахування вищевказаного стажу, суд вважає необґрунтованою.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIIIщомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та стажу позивача його щомісячне довічне грошове утримання має становити 56 % суддівської винагороди (50 % за 20 років стажу та 6 % додатково за 3 роки понаднормового стажу).

Згідно із частинами 1 та 2статті 6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» («Doran v. Ireland», заява № 50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» («Salah Sheekh v The Netherlands»; заява № 1948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів зазначено, що в цілому важливо (особливо для нових демократичних країн) передбачити спеціальні правові положення, що захищають грошову винагороду суддів від скорочення, а також забезпечити положення, що гарантують збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя (пункт 62).

Згідно з частиною другою статті 1 Загальної (Універсальної) хартії судді незалежність судді є важливою умовою для неупередженого судочинства, що відповідає вимогам закону. Незалежність є неподільною. Будь - які інституції чи органи влади як на національному, так і на міжнародному рівні повинні поважати, захищати та охороняти цю незалежність. Забезпечення державою належної оплати праці судді є запорукою дотримання гарантій права особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та збереження справедливого балансу між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права особи.

ВизначеніКонституцієюта законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого повністю залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Важливою є і послідовність дій законодавця, особливо з огляду на сферу суспільних відносин, у якій може проявлятись непослідовність.

Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 245 КАС Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 ст. 245 КАС Українивизначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного уст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом повного захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо зарахування вищевказаного стажу для обчислення щомісячного грошового утримання позивача та зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину навчання за денною формою у вищому навчальному закладіЗапорізькому національному університеті, роботи в органах прокуратури, - та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 56 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше проведених виплат.

За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положеньстатті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, не виходячи за межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з мотивів та обґрунтування наведених судом вище.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до судуз даними позовними вимогами, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями2, 86, 94, 159-163, 167, 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування при призначенні щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стажу роботи в органах прокуратури Запорізької області з 09.11.1998 по 17.07.2001, а саме 2 роки 8 місяців 9 днів, стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладу Запорізькому державному університеті з 01.09.1994по 30.06.1999, а саме 2 роки 5 місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не зарахований стаж роботи в органах прокуратури Запорізької області з 09.11.1998 по 17.07.2001, а саме2 роки 8 місяців 9 днів, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладу Запорізькому державному університеті з 01.09.1994 по 30.06.1999, а саме 2 роки 5 місяців, у зв`язку із чим здійснити з 03.11.2021 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 56 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше проведених виплат.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 08 листопада 2023 року.

Суддя Р.В. Сацький