Рішення № 114797524, 08.11.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 листопада 2023 р. Справа № 120/6910/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" до: Головного управління ДПС у Вінницькій області про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд поданий товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" адміністративний позов до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення за №8005000/37489359 від 03.01.2023, яким відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 12.08.2022 до податкової накладної №64 від 22.02.2022.

З метою зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 12.08.2022 до податкової накладної №64 від 22.02.2022, датою його фактичного подання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 25.05.2023 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

14.06.2023 до суду представник ДПС подав відзив у якому вказав, що позовна вимога щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим, проектом нормативно-правового акта.

На момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач не виконав всіх умов визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції.

За таких обставин, відсутні підстави зобов`язувати ДПС реєструвати податкові накладні, оскільки для прийняття рішення необхідно було дослідити документи.

14.06.2023 представником ГУ ДПС у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити у задоволенні позову. По суті позовних вимог вказав, що ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" в журналі ризикових платників не перебуває.

Позивач подав Повідомлення до заблокованого розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 12.08.2022 до податкової накладної №64 від 22.02.2022.

За результатом розгляду наданих платником документів Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області винесене рішення від 03.01.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування. Причиною відмови вказано на відсутність банківської виписки, відсутність акту звірки, даних рахунку 361, встановлено несвоєчасну реєстрацію РК.

Відповідач також зауважує, що на відміну від підстав прийнятого податковим органом спірного рішення та обставин його прийняття через відсутність документів, позивач просить суд скасувати рішення, обґрунтовуючи іншими обставинами та документами. Відтак, позивач фактично просить суд перебрати на себе функцію контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на реєстрацію даної податкової накладної, що на думку органу ДПС, є неправомірною вимогою та не може бути задоволеною.

В своїх доводах відповідач покликається на постанову від 21.05.2019 року у справі 0940/1240/18, де Верховний Суд звернув увагу, що дослідження первинних документів, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови в реєстрації податкової накладної, свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи та безпідставне розширення предмету доказування. Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивач не виконав вимог Податкового Кодексу та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив з реєстрації податкової накладної.

14.06.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 19.06.2023 клопотання залишено без задоволення. Продовжено розгляд справи за №120/6910/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

25.08.2023 представник позивача подав відповіді на відзиви відповідачів.

Щодо відзиву ГУ ДПС у Вінницькій області, то представник позивача вважає його таким, що не містить заперечень проти позову та не спростовує, викладених позивачем, обставин та правових підстав. Представник позивача також заперечує твердження відповідача про надання суду додаткових доказів з огляду на те, що у відзиві вказаний перелік документів наданих платником на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.

Стосовно доводів відповідача 1 про втручання у дискреційні повноваження, то представник позивача звертає увагу, що обраний спосіб захисту відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а. Означена позиція Верховного Суду є "актуальною", що підтверджується постановою Верховного Суду від 25.11.2022 року у справі №320/3484/21.

З приводу аргументів представника ДПС України, то представник позивача, покликаючись на релевантну практику Верховного Суду у відповідній категорії, вказує, що належним способом захисту у даній справі є зобов`язання відповідача 2 зареєструвати розрахунок коригування, що не є втручанням у дискреційні повноваження.

20.09.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу із доказами на підтвердження понесених витрат у розмірі 26880грн.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" є юридичною особою, зареєстрованою в установленому порядку, код ЄДРПОУ - 37489359. Видом економічної діяльності є, але не виключно, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний) (46.21).

Позивач є платником податків на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру (а.с. 59).

В журналі ризикових платників ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" не перебуває, що підтверджується відповідачем у відзиві (а.с. 128 зворотній бік).

22.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця", як Постачальником, та Акціонерним товариством "Аграрний фонд", як Покупцем, укладений Договір поставки №22-02/2022 (далі - Договір поставки) (а.с. 60-68).

Згідно із п. 1.2. Договору поставки, Товаром за Договором є кукурудза 3 класу українського походження, врожаю 2021 року.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки, кількість Товару становить 3 300,000 (три тисячі триста) метричних тон +/-10% за вибором Позивача.

На виконання умов Договору поставки АТ "Аграрний фонд" (Покупець) була внесена передоплата на банківський рахунок Позивача у розмірі 25 138 436,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 580 від 22.02.2022 (а.с. 69).

На виконання п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України 22.02.2022 року Позивач склав та направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №64 на суму 25 138 436,40 грн, з яких ПДВ 14%, що становить 3 087 176,40 грн. (а.с. 70-71).

Вказана податкова накладна прийнята податковим органом та зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується квитанцією (а.с. 72).

У зв`язку із військовою агресією та введенням воєнного стану на території України, Позивач направив Акціонерному товариству "Аграрний фонд" Лист-повідомлення від 10.03.2022 за вих. № 10032022-1 про виникнення форс-мажорних обставин (а.с. 73).

Позивач повідомив про тимчасове припинення робити офісу Позивача в м. Києві через евакуацію працівників і блокування залізничної та автомобільної логістики, а також, що товар заблокований на складах постачальників в зоні ведення бойових дій.

12.08.2022 року, Позивач, з огляду на неможливість постачання товару у визначенні Договором поставки строки, повернув Покупцю передоплату у розмірі 25 138 436,40 грн, у т.ч. ПДВ 14%, що становить 3 087 176,40 грн, шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок АТ "Аграрний фонд", що підтверджується платіжним дорученням № 12 від 12.08.2022 (а.с. 74).

Повернення передоплати та зменшення податкового зобов`язання з ПДВ на 3 087 176,40 грн. стало підставою для складання Позивачем Розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 2 від 12.08.2022 року до податкової накладної № 64 від 22.02.2022 (а.с. 75-76).

Даний Розрахунок коригування направлений на реєстрацію в ЄРПН.

Квитанцією від 26.12.2022 документ збережений, реєстрація зупинена (а.с. 77).

За змістом Квитанції, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.08.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 1005, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної у Розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивач подав Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена, від 27.12.2022 року №1 з поясненнями щодо сутності здійснених Позивачем та його контрагентом операцій та копіями відповідних документів (а.с. 80-81).

У поясненнях позивач вказав, що у зв`язку з військовою агресією проти України, компанія не змогла виконати умови договору поставки від 22.02.2022 з постачання кукурудзи 3 класу українського походження, врожаю 2021.

До пояснень позивач долучив копію Договору поставки № 22-02/2022 від 22.02.2022 року; копію платіжного доручення № 580 від 22.02.2022 року; копію платіжного доручення № 12 від 12.08.2023 року (а.с. 84-89).

Спірним рішенням від 03.01.2023 № 8005000/37489359 Комісія відмовила в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав не надання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків- фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити), розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Згідно із додатковою інформацією вказано на відсутності банківських виписок, відсутності актів звірки, даних рахунку 361, встановлено невчасну реєстрацію РК (а.с. 90-91).

Позивачем до ДПС України була подана відповідна скарга з доданими до неї документами (а.с. 92-114).

За результатами розгляду скарги комісією центрального рівня прийняте рішення від 17.03.2023 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня - без змін (а.с. 115).

У рішенні комісії центрального рівня вказана підстава: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач вважає рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області протиправним, тому звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до частини "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування стало те, що він відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію розрахунку коригування, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем, як постачальником, та АТ "Аграрний фонд", як Покупцем, укладений Договір поставки №22-02/2022 від 22.02.2022.

На виконання умов Договору АТ "Аграрний фонд" була внесена передоплата на банківський рахунок Позивача у розмірі 25 138 436,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 580 від 22.02.2022 (а.с. 69).

22.02.2022 року Позивач склав та направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №64 на суму 25 138 436,40 грн, з яких ПДВ 14%, що становить 3 087 176,40 грн. (а.с. 70-71), яка прийнята податковим органом та зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується квитанцією (а.с. 72).

За виникнення форс-мажорних обставин у зв`язку із військовою агресією та введенням воєнного стану на території України, з огляду на неможливість постачання товару у визначенні Договором поставки строки, Позивач повернув Покупцю передоплату шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок АТ "Аграрний фонд", що підтверджується платіжним дорученням № 12 від 12.08.2022 (а.с. 74).

В подальшому Позивачем складено Розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 2 від 12.08.2022 року до податкової накладної № 64 від 22.02.2022 (а.с. 75-76), який направлений на реєстрацію в ЄРПН.

Квитанцією від 26.12.2022 документ збережений, реєстрація зупинена (а.с. 77).

За змістом Квитанції, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.08.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 1005, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної у Розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Разом з тим, в силу п. 192.1 ст. 192 ПК, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Матеріалами справи підтверджується, що не заперечується відповідачем, що саме в зв`язку з поверненням попередньої оплати позивач склав розрахунок коригування та направив АТ "Аграрний фонд" для направлення його на реєстрацію в ЄРПН, що є безумовною підставою в силу приписів п. 192.1 ст. 192 ПК.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація РК до податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу подано пояснення та документи щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинена (а.с. 80-81).

У поясненнях позивач вказав, що у зв`язку з військовою агресією проти України, компанія не змогла виконати умови договору поставки від 22.02.2022 з постачання кукурудзи 3 класу українського походження, врожаю 2021.

До пояснень позивач долучив копію Договору поставки № 22-02/2022 від 22.02.2022 року; копію платіжного доручення № 580 від 22.02.2022 року; копію платіжного доручення № 12 від 12.08.2023 року (а.с. 84-89).

Спірним рішенням від 03.01.2023 № 8005000/37489359 Комісія відмовила в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав не надання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків- фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити), розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Згідно із додатковою інформацією вказано на відсутності банківських виписок, відсутності актів звірки, даних рахунку 361, встановлено невчасну реєстрацію РК (а.с. 90-91).

Стосовно того, що встановлено несвоєчасну реєстрацію РК, що зазначено податковим органом у рішенні, то суд оцінює дане твердження критично, оскільки положеннями п. 192.1 ст. 192 ПК визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Більш того, в разі порушення строків, то положеннями ст. 201 ПК передбачено штрафну санкцію за граничні строки подання, проте не відмову у реєстрації розрахунку коригування.

Щодо відсутності банківських виписок, то суд погоджується з позицією позивача, що платіжне доручення від 12.08.2022 №12, яке містить обов`язкові реквізити, відмітку банку, а відтак є розрахунковим документом, який свідчить про здійснення операції з переказу коштів.

Відтак, Позивачем були надані усі необхідні документи на підтвердження факту здійснення операції із переказу коштів.

З приводу ненадання акту звірки, то такий не є первинним документом і жодним чином не стосується здійснення господарської операції, а дані рахунку 361 не можуть бути пов`язаними з визначення об`єкта оподаткування та податкових зобов`язань.

Суд звертає увагу, що в постанові від 16 лютого 2023 року по справі №380/7648/22 Верховний Суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/рахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації рахунку коригування до податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

З урахуванням сталої практики Європейського Суду зазначено, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

За наведених обставин та установлених фактів, суд вважає що відповідач 1 не дотримався принципу "належного урядування", оскільки чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації рахунку коригування до податкової накладної чіткого переліку документів не було вказано, чим порушено право позивача на належний захист своїх інтересів.

Суд вважає, що надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні документи та пояснення підтверджують підстави для складання розрахунку коригування до ПН, та подання їх на реєстрацію до контролюючого органу.

Визначаючись щодо обраного способу захисту, то суд вказує, що така відмова оформлена рішенням комісії контролюючого органу, яка за визначенням положень п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, є індивідуальним актом, тобто актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до п. 13 Порядку №520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління ДПС у Вінницькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.01.2023 № 8005000/37489359 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування від 12.08.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати поданий розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунку коригування №2 від 12.08.2022 до ПН №64 від 22.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Щодо посилань відповідачів, що саме на контролюючий орган покладено обов`язок прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, то суд застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.11.2022 у справі №320/3484/21, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування №2 від 12.08.2022 до ПН №64 від 22.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою його фактичного подання на реєстрацію.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, судові витрати понесені позивачем у розмірі 2684,00 грн підлягають відшкодуванню пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Щодо судових витрат на правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами тощо.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 цього Закону).

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства тощо.

У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.

Так, матеріалами справи підтверджено, що між АО "КМ Партнери" та ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" укладений договір про надання правової допомоги №2-1/5-2023 від 13.02.2023.

Згідно із п. 1.1 Договору, Об`єднання зобов`язується за запитом Довірителя та /або його посадових осіб надавати йому послуги з правової правничої допомоги.

Відповідно до п. 5.2 Договору, для оплати наданих послуг Об`єднання надає Довірителю рахунок-фактуру і Акт приймання-передачі послуг.

Договором також окреслено індивідуальні погодинні ставки адвокатів-учасників об`єднання та їх помічників та становлять, зокрема адвоката, що супроводжував дану справу А.Куліди, в розрахунку погодинної ставки в 2023 у розмірі 4800грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 26 880,00 грн адвокат надає до матеріалів справи копію акту про надання послуг від 11.09.2023 року із детальним їх описом. В акті зафіксовано кількість часу, що була затрачена на надання послуг, та загальна вартість відповідно до погодинної ставки залученого адвоката.

На підтвердження оплати наданих послуг долучена платіжна інструкція від 14.09.2023 року №120, рахунок фактура, банківська виписка від 14.09.2023 року на суму 29 564,00 грн, з яких витрати на правничу допомогу із супроводу даної справи склали 26 880,00 грн.

Таким чином понесені витрати Позивачем на правничу допомогу в розмірі 26 880,00грн. підтверджується матеріалами справи

Разом з тим, суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", у справі "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії" (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 08.06.2021 у справі №550/936/18, від 04.06.2019 у справі №9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. При цьому суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність, обґрунтованість, фактичність та неминучість.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд, оцінивши надані докази, доходить висновку, що заявлена сума до відшкодування є завищеною з огляду на те, що дана справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, практика щодо даної категорії спору є сталою, матеріали справи не містять великого обсягу, а їх наповненість в більшій кількості становлять вже готові докази. Зокрема, Статут товариства, витяг з ЄДРПОУ, наказ товариства щодо обов`язків директора, рішення учасників (засновників) товариства, витяг з реєстру платника податку Позивача, Договір поставки від 22.02.2022, платіжна інструкція від 22.02.2022, платіжне доручення від 12.08.2022, податкова накладна від 22.02.2022, лист-повідомлення за підписом директора товариства, розрахунок коригування від 12.08.2022, повідомлення про надання пояснень від 27.12.2022 із долученими документами в форматі PDF, спірне рішення від 03.01.2023, скарга до ДПС, рішення від 17.03.2023.

Щодо відповіді на відзив від 25.08.2023 за №50947 та №50951, на підготовку яких адвокатом витрачено 1,5год, то їх зміст є подібним та спростовують рівнозначні доводи.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що заявлена до відшкодування сума не є співмірною із складністю справи та є завищеною.

З приводу того, що в Договорі окреслено індивідуальні погодинні ставки адвокатів-учасників об`єднання та, зокрема, адвоката, що супроводжував дану справу в розрахунку погодинної ставки в 2023 у розмірі 4800грн., то попри волю сторін договору визначити розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги та встановлювати її фактичність (постанова КЦС ВС від 31.08.2023 справа №824/20/23).

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу співмірно по 4000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, що відповідає принципам розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка діє у складі Головного управління ДПС у Вінницькій області, від 03.01.2023 8005000/37489359.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 12.08.2022 №2 до податкової накладної від 22.02.2022 №64, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" (код ЄДРПОУ 37489359) та направленого на реєстрацію Акціонерним товариством "Аграрний фонд" (код ЄДРПОУ 38926880), датою його фактичного надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1 342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1 342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі - Вінниця (код ЄДРПОУ - 37489359, вул. Заводська, 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - ВП 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

Відповідач 2: ДПС України (код ЄДРПОУ - 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053)

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна