Рішення № 114791353, 08.11.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2023Справа № 910/13532/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Фермерського господарства "Глиняний" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Прометей" про стягнення 6371,81 грн., без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 4420,41 грн. інфляційних втрат та 1951,40 грн. 3% річних за договором поставки сільськогосподарської продукції №67352 від 21.02.2022 року на підставі ст. ст. 610,612, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

08.11.2023 року від представника позивача - адвоката Глушаниці А.Л. надійшла заява, у якій він просив стягнути з відповідача 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.02.2022 року між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції №67352, відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію.

Пунктом 5.1. Договору закріплено, що якщо інші умови оплати не погоджені сторонами у Додатковій угоді, Покупець здійснює оплату Товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості Товару на поточний рахунок Продавця в наступному порядку:

- 86 % вартості Товару сплачується Покупцем протягом 3-х робочих днів з дати поставки Товару, визначення фактичної кількості та якості поставленого Товару згідно умов цього Договору, підписання Сторонами специфікації до Договору, а також після отримання від Продавця рахунку-фактури на Товар та підписаної видаткової накладної;

- 14 % вартості Товару сплачується Покупцем протягом 3-х робочих днів після здійснення Продавцем реєстрації податкової накладної на Товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також перевірки Покупцем правильності такої реєстрації відповідної податкової накладної Продавця, за умови відсутності порушень з боку Продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

У випадку порушення, невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених даним Договором (надалі - "Порушення умов Договору"), винна Сторона несе відповідальність, визначену чинним законодавством України, з урахуванням умов даного Договору (пункт 6.1. Договору).

Специфікацією № 67352 від 21.02.2022 сторонами погоджено найменування, кількість та ціну товару, який постачається, а саме: соняшник, 48, 228 т, вартістю 1 009 440, 49 грн (з ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем згідно видаткової накладної № РН-0000001 від 21.02.2022 здійснено відповідачу поставку товару на суму 1 009 440, 49 грн.

Враховуючи положення пункту 5.1. Договору відповідач зобов`язаний був сплатити 86% вартості товару, що відповідно становить 868 118, 83 грн у строк до 24.02.2022 (включно), а 14 % вартості товару, що відповідно становить 141 321, 67 грн у строк до 02.02.2023 (включно).

Згідно долучених до позову платіжних інструкцій № 5031 від 28.12.2022 на суму 302 832,15 грн, № 3801203 від 26.01.2023 на суму 565 286, 68 грн, Відповідачем в загальному по Договору сплачено 868 118, 83 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 року у справі №910/6496/23 позов фермерського господарства "Глиняний" задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Прометей" на користь Фермерського господарства "Глиняний" 141 321 грн 67 коп. основного боргу за договором поставки сільськогосподарської продукції №67352 від 21.02.2022.

Також, з огляду на порушення відповідачем виконання грошового зобов`язання, стягнуто 3 % річних у розмірі 23 982 грн. 65 коп., пеню у розмірі 164 982 грн. 79 коп., інфляційні втрати у розмірі 207 403 грн. 46 коп. за період 03.02.2016 по 16.04.2023.

За умовами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку тим, що відповідач не сплатив суму основного боргу, стягнутого за рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 року у справі №910/6496/23, позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 1951,40 грн за період з 03.02.2023 по 20.07.2023 та інфляційні втрати в розмірі 4420,41 грн за період з 03.02.2023 по 20.07.2023.

Суд приймає до уваги, що станом на момент звернення позивача до суду відповідач не сплатив позивачу основний борг у розмірі 141 321,67 грн., доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст.625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Суд, проаналізувавши наданий позивачем розрахунок 3% річних встановив, що при проведенні розрахунку позивач не врахував, що у справі Господарського суду міста Києва №910/6496/23 інфляційні втрати та 3 % річних стягнуті за період з 03.02.2023 року по 16.04.2023 року. Тобто, повторне нарахування за даний період є безпідставним.

З огляду на вказані обставини, судом здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за вірний період з 17.04.2023 по 20.07.2023 року та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1103,47 грн. 3 % річних та 983,85 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме 1103,47 грн. 3 % річних та 983,85 грн. інфляційних втрат. В іншій частині в позові слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також позивач просив стягнути з відповідача 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн. позивач долучив: договір про надання правової допомоги №11/08/2023 від 11.08.2023 року; акт здачі-прийняття наданих послуг №1 від 25.08.2023 року, за яким вартість послуг становить 50 000,00 грн.; інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 434; свідоцтво серія МК № 001334; ордер серія ВЕ №1096564.

Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Разом з цим, об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що у ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності розміру судових витрат, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, здійснені адвокатом розрахунки позовних вимог та те, що справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін, суд дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Прометей" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 30/10, кв. 2А, код 41255380) на користь Фермерського господарства "Глиняний" (56203, Миколаївська обл, Березнегуватський р-н, смт. Березнегувате, вул. Малиновського, 4, код 36194488) 1103 (одну тисячу сто три) грн. 47 коп. 3 % річних, 983 (дев`ятсот вісімдесят три) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 879 (вісімсот сімдесят дев`ять) 24 коп. судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна