Рішення № 114791232, 07.11.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/141/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О. М., секретаря судового засідання Поліводи С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Сегежа Оріана Україна",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектортрейд", Республіка Молдова

про стягнення заборгованості за контрактом поставки в сумі 22 508,80 євро

за участю:

від позивача: Качан Андрій Анатолійович

установив: Приватне акціонерне товариство "Сегежа Оріана Україна" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектортрейд", Республіка Молдова (далі відповідач) про стягнення заборгованості за контрактом поставки в сумі 22 508,80 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Контракту № 2164/004/2022 від 28.01.2022 в частині здійснення оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою від 15.02.2023 Господарський суд Івано-Франківської області позовну заяву залишив без руху.

Ухвалою від 20.02.2023 суд відкрив провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 25.07.2023, надіслано до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018 для подальшого спрямування до Міністерство юстиції Республіки Молдова (Ministry of Justice of the Republic of Moldova Ms Stela Braniste Head of International Relations and European Integration Division Strada31 August 1989 82, Chisinau 2012, Moldaviе) із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вектортрейд" (Республіка Молдова, м. Бельци, вул. Софійська, 27 "а"), в порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, провадження у справі № 909/141/23 зупинено.

Ухвалою від 25.07.2023 Господарський суд Івано-Франківської області поновив провадження у справі, підготовче судове засідання відклав на 07.11.2023 та зупинив провадження до 06.11.2023.

В підготовче судове засідання 07.11.2023 представник відповідача не з`явився, хоча судом вчинено всі дії з метою належного повідомлення вказаного учасника про розгляд справи, про що зазначено вище.

В судовому засіданні 07.11.2023 судом оголошено протокольну ухвалу суду про перехід до розгляду справи по суті на підставі ч.6 ст. 183 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд про задоволення позову.

Щодо неявки представника відповідача в судове засідання, суд зазначає наступне.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Отже, за висновками суду, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 07.11.2023.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

28 січня 2022 року між Приватним акціонерним товариством "Сегежа Оріана Україна" (по контракту - продавець/по справі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектортрейд" (Республіка Молдова) (по контракту - покупець/по справі - відповідач) укладено Контракт поставки № 2164/004/2022 (далі по тексту - Контракт).

Відповідно до п. 1.1. Контракту продавець зобов`язався здійснювати виготовлення та поставку покупцю паперових мішків для цементу та сухі будівельні суміші (надалі по тексту - Товар), а покупець в свою чергу зобов`язався прийняти та вчасно і в повному обсязі оплатити поставлений товар в порядку, передбаченому цим Контрактом.

Згідно п.1.2 Контракту поставка товару здійснюється партіями.

Відповідно до п. 1.3 Контракту найменування, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницею товару , технічні характеристики товару визначаються у Специфікаціях , що є додатком До цього Контракту та його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.1. Контракту найменування, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницею товару, який поставляється згідно умов даного Контракту , умови поставки товару згідно ІНКОТЕРМС-2020, місце поставки товару, визначаються сторонами в Специфікації, що є додатком до даного Контракту.

На підставі Специфікації оформляються замовлення (заявка) на поставку партії товару, у яких визначається дата її складання, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю, кількість партії товару, яке підлягає поставці, вартість партії товару та строк поставки партії товару.

Згідно підпункту 2.2.1 п. 2.2. Контракту сторони погодили наступний порядок складання і підписання замовлень (заявок) на поставку товару: замовлення на поставку товару складається в письмовому вигляді, підписується уповноваженими представниками покупця і направляється покупцю за допомогою електронної пошти, зазначеної у розділі 14 цього Контракту, не пізніше 10-го числа місяця, що передує місяцю, у якому має здійснюватися поставка товару.

Згідно п. 3.1. Контракту товар поставляється продавцем покупцеві на умовах (згідно ІНКОТЕРМС-2020) та в місце, які вказується в Специфікації до Контракту. За взаємною домовленістю сторони можуть в додатку до Контракту змінити умови та місце поставки відповідної партії товару, порівняно з тими, які були визначені в Специфікації. Датою поставки товару вважається дата штампу на міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) про прийняття товару покупцем в місці, письмово узгодженому сторонами.

Відповідно до п. 5.1.-5.5. Контракту сторонами погоджено, що оплата по цьому Контракту здійснюється покупцем банківським переказом шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця згідно умов оплати зазначеному у відповідному інвойсі продавця або в Специфікаціях до цього Контракту. Датою оплати товару вважається дата надходження коштів на валютний рахунок продавця. Усі платежі здійснюються в EUR (код валюти 978).

28 січня 2022 року сторонами по справі укладено Додаток №1 до Контракту поставки № 2164/004/2022 від 28.01.2022 "Специфікація товару" , згідно якого сторони погодили вартість мішка умови поставки, загальну кількість товару, що поставлятиметься в межах контракту, умови оплати на загальну вартість товару згідно Специфікації.

Відповідно до п.4 Специфікації сторонами погоджено наступні умови оплати: часткова передоплата, залишок - товарний кредит 15 календарних днів з дати відвантаження товару.

31 січня 2022 року позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №КО-0000025 на загальну суму 30 508,80 євро, відповідно до якого оплаті підлягав наступний товар:

- мішок паперовий клапанний 48Х54Х10 см, 70 SKS Х РЕ Х 70SKS Ciment M-550 у кількості 49 480,00 штук, загальною вартістю 8 312,64 євро;

- мішок паперовий клапанний 48Х54Х10 см, 70 SKS Х РЕ Х 70SKS Ciment M-500 у кількості 132 120,00 штук, загальною вартістю 22 196,16 євро.

17 лютого 2022 року позивач відвантажив на адресу відповідача вказаний вище товар (мішок паперовий клапанний 48Х54Х10 см, 70 SKS Х РЕ Х 70SKS Ciment M-550 у кількості 49 480,00 штук, загальною вартістю 8 312,64 євро; - мішок паперовий клапанний 48Х54Х10 см, 70 SKS Х РЕ Х 70SKS Ciment M-500 у кількості 132 120,00 штук, загальною вартістю 22 196,16 євро), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями міжнародною товарно-транспортною накладною CMR seria MD №0637537 від 17.02.2022, вантажно-митною декларацією UA206060/2022/900072 від 17.02.2022. Окрім того, позивач разом з товаром направив на адресу відповідача наступний пакет товаро-супровідних документів, копії яких долучені до матеріалів справи, зокрема: Рахунок-фактура №КО-0000025 від 31.01.2022, Фітосанітарний сертифікат №13/09-6036/АУ-286416 від 17.02.2022, Сертифікат про походження товару №MD22602F0890 від 17.02.2022, сертифікат якості на паперові мішки №17/02/К від 17.02.2022.

Відповідно до п.2 Специфікації товару умови поставки товару були визначені сторонами FCA м. Калуш, Івано-Франківська область, Україна.

Умови поставки FCA "франко перевізник" Інкотеррмс 2020 - це торговий термін міжнародних правил Інкотеррмс 2020, розшифровується як "Free Carrier" named place та означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання тоді, коли товар випущений в митному режимі експорту, завантажений на транспортний засіб перевізника, що був зазначений покупцем у вказаному місці.

Відповідно до п.3.6 Контракту сторони узгодили, що датою відвантаження товару є дата вантажної митної декларації при відвантаженні автотранспортом.

17.02.2022 відповідач частково розрахувався за отриманий ним товар на підставі Контракту, зокрема на суму 8 000,00 євро, що підтверджується переказом SWIFT. Решта суми (22 508,80 євро) залишилась не погашеною. З урахуванням умов Контракту та з огляду на умови поставки термін оплати до 04.03.2022.

Претензійним Листом від 25.05.2022 позивач звертався до відповідача про погашення заборгованості в сумі 22 508,80 євро, однак останній зазначені вимоги так і не виконав.

Наведені вище обставини зумовили позивача звернутись із даним позовом до суду.

З урахуванням наведеного, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з п. 5.4 контракту валютою платежу визначено Євро.

Відповідно до п. 5.1 Контракту № 2164/004/2022 від 28.01.2022 та Додатку до нього " Специфікація товару" сторонами погоджено порядок поставки та оплати товару.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що строк оплати поставленого позивачем в межах Контракту товару , настав.

Проте, як було встановлено вище, товар відповідачем в повному обсязі оплачено не було, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 22 508,80 євро.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, всупереч викладеного вище, відповідачем обставини належного виконання своїх обов`язків за Контрактом поставки № 2164/004/2022 від 28.01.2022 частині повної оплати товару належним чином доказово не обґрунтовано, наявності заборгованості у заявленому до стягнення розмірі не спростовано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні Господарського процесуального кодексу України доказів виконання своїх обов`язків за Контрактом поставки № 2164/004/2022 від 28.01.2022 в частині оплати в повному обсязі товару, який було поставлено у лютому 2022 року, не надав, а тому суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Сегежа Оріана Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектортрейд" (Республіка Молдова) про стягнення заборгованості за контрактом поставки в сумі 22 508,80 євро.

При цьому, з приводу визначення еквівалента іноземної валюти у національній валюті у судовому рішенні, суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.

Статтею 533 Цивільного кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема поставки, не суперечить чинному законодавству.

Щодо судових витрат по справі.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При зверненні з позовом до суду позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 113 255,00 грн, з яких: 13 255,00 грн - витрати по сплаті судового збору та 100 000,00 грн - витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження своїх вимог щодо витрат на правову допомогу позивач подав до суду такі докази: копію Договору про надання правової №4/23 від 05.03.2023 року, копію замовлення на надання правової допомоги №10 від 01.07.2023, копію Ордера на надання правничої (правової) допомоги АТ №1046814 від 24.07.2023, копія посвідчення адвоката №001397 від 26.10.2018, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001397 від 26.10.2018, копію Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до умов Договору про надання правової допомоги, зокрема його п.4.1 та його додатку №10 (Замовлення на надання правової допомоги №10), зокрема його п. 6, сторонами договору встановлено, що за надання правових послуг замовник здійснює оплату адвокату винагороду (гонорар) в розмірі, визначеному у Додатку до даного договору (у п.5 Додатку); оплата за надані послуги проводиться протягом п`яти робочих днів з моменту оформлення сторонами Акту наданих послуг (п.6 Додатку №10 до Договору).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В порушення вказаної вище норми Господарського процесуального кодексу України, позивач по справі не надав суду доказів понесення ним витрат на правову допомогу в розмірі 100 000,00 грн (зокрема не надав суду Акт наданих представником позивача по справі послуг на вказану суму) та не заявив до судових дебатів заяв (клопотань) про надання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до абз. 3 ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання доказів понесення витрат на правову допомогу протягом встановленого строку така заява (про відшкодування витрат на правову допомогу) залишається без розгляду.

За наведеного вище та з урахуванням обставин по справі суд приходить до висновку про залишення без розгляду витрати на правову допомогу в розмірі 100 000 грн 00к.

Щодо судового збору, то слід зазначити наступне.

З урахуванням приписів Закону України "Про судовий збір" судовий збір за розгляд даного спору підлягав сплаті в розмірі 13 296,83 грн. Як підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №214 від 10.02.2023, копія якого долучена до матеріалів справи, позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в розмірі 13 300,00 грн. Тобто має місце переплату судового збору в розмірі 3 грн 17к.

Разом з тим, у позовній заяві (у її прохальній частині) позивач просив суд про відшкодування йому (позивачу) за рахунок відповідача судовий збір в розмірі 13 255,00 грн.

З урахуванням наведеного вище та у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, результату розгляду спору (позов задоволено), суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судовий збір саме в розмірі 13 255,00 грн. (тобто в розмірі, в якому просив позивач про відшкодування у позовній заяві). Решту судового збору ( в розмірі 41 грн 83 к.) залишити за позивачем

Щодо зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 3 грн 17 к., то суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п.1.ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі сплати судового збору за подання позову в більшому розмірі, то зайво сплачена сума його (судового збору) підлягає поверненню на підставі поданого клопотання особи, яка його сплатила.

В спірному випадку на момент ухвалення рішення позивач до суду клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 3 грн 17 к. не подав.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 3 грн 17 к.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 178, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Приватного акціонерного товариства "Сегежа Оріана Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектортрейд" Республіка Молдова про стягнення заборгованості за контрактом поставки в сумі 22 508,80 євро- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектортрейд" (вул. Софійська, 27"а", м. Бельци, Республіка Молдова, 1017602008902) на користь Приватного акціонерного товариства "Сегежа Оріана Україна" (вул. Заводська, 2, м. Калуш, Івано-Франківська область, код 30721394) 22 508,80 євро (двадцять дві тисячі п`ятсот вісім євро вісімдесят центів) заборгованості та 13 255грн 00к. (тринадцять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.11.2023

Суддя О. М. Фанда