Ухвала суду № 114784891, 07.11.2023, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/403/23

Провадження №1-кп/141/34/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2023 року смт Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

представник юридичної особи, яка є потерпілою у кримінальному провадженні, Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації, не з`явився,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023 за № 42023022240000026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Човновиця Оратівського району Вінницької області, яка проживає по АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, неодруженої, не працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,

У С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

Згідно із обвинувальним актом 18 березня 2019 року ОСОБА_4 з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, порядок отримання якої передбачений п. 35 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, а також соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, що передбачений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 250 від 24.02.2003 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям", прибула до Управління соціального захисту населення Оратівської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою: 22600, Вінницька область, смт Оратів, вул. Героїв Майдану, буд. 82, та цього ж дня особисто заповнила заяву про призначення допомоги на дітей одиноким матерям, разом із призначенням допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441 форми. Перед заповненням працівниками Управління ОСОБА_4 була попереджена про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної соціальної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі надання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан її та сім`ї.

Згідно зі ст.18-3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Згідно абзацу 2 п. 34 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Відповідно абзацу 1 п. 2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24.02.2003, державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім`ям на території України, а також іншим малозабезпеченим сім`ям у випадках, установлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім`ї. Середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Так, ОСОБА_4 18 березня 2019 року, керуючись корисливими мотивами, умисно, маючи на меті незаконне збагачення, ввівши в оману працівників вказаного Управління, шляхом приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної соціальної допомоги, в день заповнення заяви про призначення державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у приміщенні Управління соціального захисту населення Оратівської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою: 22600, Вінницька область, смт Оратів, вул. Героїв Майдану, буд. 82, маючи злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, а також соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям шляхом обману працівників вказаного Управління, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, маючи на меті незаконне збагачення, шляхом приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної соціальної допомоги, будучи достовірно обізнаною те, що з 20.11.2004 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та безпосередньо сама з 01.03.2019 отримувала пенсію в разі втрати годувальника, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто маючи офіційний дохід, тим самим особисто склала документ - Декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22 липня 2003 року № 204 форми, на підставі якої здійснюється обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї у відповідності до положень п.34 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, де в другому розділі Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги «Доходи членів сім`ї зареєстрованих у житловому приміщенні», з метою подальшого отримання соціальної допомоги ОСОБА_4 не вказала про наявність у неї доходу у вигляді пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до положення абзацу 2 п. 36 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, державна соціальна допомога на дітей одиноким матерям виплачується протягом шести календарних місяців. Відповідно абзацу 1 п. 2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24.02.2003, державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім`ям на території України, а також іншим малозабезпеченим сім`ям у випадках, установлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Отже, внаслідок неповідомлення уповноважених осіб Управління та невнесення ОСОБА_4 відомостей про наявність у неї доходу у вигляді пенсії в разі втрати годувальника до Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22 липня 2007 року № 204 форми, працівниками вказаного Управління за результатами розгляду поданих документів, в тому числі декларації про доходи та майновий стан осіб, ОСОБА_4 призначено вище вказані соціальні допомоги.

Таким чином, ОСОБА_4 незаконно нараховано соціальну допомогу на дітей одиноким матерям за період з 01.03.2019 року по 31.08.2020 року у сумі 12045 гривень 38 копійок та соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям за період з 01.03.2019 року по 31.08.2020 року у сумі 12289 гривень 17 копійки, чим державі в особі Управління соціального захисту населення Оратівської районної державної адміністрації завдано збитків на загальну суму 24334 гривень 55 копійок, які ОСОБА_4 використала у власних цілях.

Досудовим слідством дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

07.11.2023 до суду надійшло клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 від 06.09.2023 про звільнення її від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, на підставі статті 49 КК України.

Юридична особа,яка єпотерпілою укримінальному провадженні,Управління праціта соціальногозахисту населенняВінницької районноївійськової адміністрації,будучи належнимчином повідомленою продень,час тамісце розглядусправи,07.11.2023в судове засіданняне з`явилася,повноважного представникадо судуне направила.Натомість,12.10.2023на електроннуадресу судунадійшла заявапредставника Управлінняпраці тасоціального захистунаселення Вінницькоїрайонної військовоїадміністрації ОСОБА_5 (задовіреністю)від 12.10.2023про розглядсправи №141/403/23 за її відсутності, у вказаній заяві просить визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, та не заперечує щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

Згідно ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

З огляду на подану до суду заяву від 12.10.2023, враховуючи думку прокурора та обвинуваченої, розгляд справи № 141/403/23 здійснюється судом за відсутності представника юридичної особи, яка є потерпілою у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні 07.11.2023 обвинувачена ОСОБА_4 подане клопотання від 06.09.2023 підтримала у повному обсязі, просила суд його задовольнити, оскільки соціальну допомогу вона отримувала з 01.03.2019 по 31.08.2020, відтак вважає, що 31.08.2023 закінчились строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 від 06.09.2023, та вважає, що кримінальне провадження відносно обвинуваченої може бути закрито та звільнено обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а також просив вирішити питання судових витрат на залучення експертів та долю речових доказів.

Суд, заслухавши сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 від 06.09.2023, а також матеріали справи № 141/403/23, доходить наступних висновків.

Частинами 1, 2, ст. 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до п. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Аналогічна норма закріплена у статті 62 Конституції України, відповідно до частини першої якої передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Тобто встановлювати вину особи можна виключно в обвинувальному вироку суду.

У справі «Грабчук проти України» Європейський суд з прав людини визнав порушення ч. 2 ст. 6 (презумпція невинуватості) та наголосив, що при закритті провадження у суді за строками давності суд не повинен висловлюватись у термінах, які не залишають сумніву щодо погляду на те, що заявниця вчинила злочин. Зокрема, у рішенні від 4 грудня 2000 року слідчий використав слова: «в діях [заявниця] є склад злочину» та «моменту, коли [заявниця] вчинила злочин», а суд зазначив, що в діяннях заявниці «вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 167 КК України. Такі твердження суперечать презумпції невинуватості, а тому дії українського суду ЄСПЛ визнав такими, що порушують Конвенцію з прав людини.

Статтею 44КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно вимог частини четвертої статті 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Частиною першою статті 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Положеннями ст.49КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, їх відновлення, зупинення та переривання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Отже, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, є: закінчення встановлених ч. 1 ст.49КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2, 3 ст.49КК України).

Частиною другою статті 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Статтею 12 КК України визначено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України (у редакції чинній на час його вчинення), є кримінальним проступком.

Як убачається із обвинувального акту, подія кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мала місце у період з 01.03.2019 по 31.08.2020, тобто на даний час минуло більше трьох років, що є підставою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

Судом установлено, що строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, закінчились, учасники кримінального провадження не заперечують щодо звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо неї, а обставин щодо вчинення обвинуваченою протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості чи ухилення обвинуваченої від слідства або суду не виявлено.

Параграфом 2 глави 24 КПК України регламентується порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, закінчилися строки давності, їх перебіг не зупинявся і не переривався, що є підставою для звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на що остання надала свою згоду, суд доходить висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат суд зазначає наступне.

За приписами ст. 118 КПК України одним із видів процесуальних витрат є витрати, пов`язані із залученням експертів.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК Украхни витрати, пов`язані із залученням, зокрема експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разіухвалення обвинувальноговироку судстягує зобвинуваченого накористь потерпілоговсі здійсненіним документальнопідтверджені процесуальнівитрати.За відсутностів обвинуваченогокоштів,достатніх длявідшкодування зазначенихвитрат,вони компенсуютьсяпотерпілому зарахунок Державногобюджету Україниу випадкахта впорядку,передбачених закономдля компенсаціїшкоди,завданої кримінальнимправопорушенням. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст. 126 КПК України).

Згідно із викладеною правовою позицією об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17), в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрите на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

За вказаних обставин, оскільки ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК на підставі ст. 49 цього Кодексу, у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо неї закрито, при цьому ініціатором проведення експертизи був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статей 122, 124 КПК України витрати на проведення експертизи в розмірі 4779,60 грн. необхідно віднести на рахунок держави.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався.

Керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст. 284-286, 288, 369-372, 376КПКУкраїни, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 від 06.09.2023 задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, на підставі статті 49КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

3. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023 за № 42023022240000026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

4. Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в розмірі 4779,60 грн. віднести на рахунок держави.

5. Речовий доказ у кримінальному проваджені, а саме оригінали особових справ на ім`я ОСОБА_4 щодо допомоги малозабезпеченим сім`ям № 606546 та допомоги одиноким матерям № 405380 на 95 арк., що знаходиться при матеріалах кримінального провадження № 42023022240000026 повернути законному володільцю.

6. Копію ухвали направити юридичній особі, яка є потерпілою у кримінальному провадженні, Управлінню праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1