Постанова № 114780043, 06.11.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760 /4170/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Педенко А. М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (РНОКПП невідоме), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2023 року о 00 год. 01 хв. по просп. Лобановського, 64 у м. Києві, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Lexus GX 460», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, нестійка хода, порушена координація рухів.

Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор № 474836, № 473569.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судового повідомлення, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило. На адресу суду 08.03.2023 р. подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

В письмових поясненнях, поданих до суду 10.04.2023 р. вказав, що 05.02.2023 р. близько 00:01 год. під час руху додому для подальшого відрядження, був зупинений працівниками патрульної поліції за адресою: пр. Лобановського, 64, м. Київ. Працівником поліції ОСОБА_2 відразу було висловлено підозру щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Однак, з цим водій не погодився, так як у нього була чітка координація та стійка хода, поведінка, що відповідала обстановці. Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 був зобов`язаний повідомити безпосереднє керівництво, адже виконував службові обов`язки у зв`язку із відрядженням. До приїзду керівника не показував працівникам поліції жодних документів, особу встановили о 00.35 год. О 00.35 год. при ознайомленні з правами, йому було запропоновано проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку, та не дочекавшись відповіді, самостійно озвучено відмову. Перед складанням протоколу водія не проінформували про сутність висунутої вимоги, порядок проходження та наслідки, які можуть настати, не роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також не запропоновано пройти освідування в медичному закладі, що є грубим порушенням та підтвердженням безпідставності притягнення його до відповідальності. Також, дані обставини унеможливлюють складення 05.02.2023 р. о 00.20 год. направлення водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Після складення та отримання протоколу ОСОБА_1 не було відсторонено від керування в порушення вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП. Зазначав, що протокол містить помилку, так як в графі «свідки чи потерпілі», «до протоколу додаються» зазначено «відео з нагрудних камер №474836 та №473569», тоді як запис проводиться з нагрудних камер №474835 та №473569 і не може бути належним і допустимим доказом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яку притягнуто до відповідальності, справу може бути розглянуто, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Також даною статтею не передбачено обов`язкової участі правопорушника під час розгляду судом справи за ст. 130 КУпАП.

З огляду на вищевикладене, розгляд проводиться за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Його представник - захисник Павлишин П.О. підтримав позицію ОСОБА_1 , та стверджував, що у його діях не відображено об`єктивну сторону правопорушення як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Також, діями ОСОБА_1 не проявилась суб`єктивна сторона - умисна дія у формі умислу. Вказував, що дії працівників поліції грубо порушують порядок притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування зазначав, що працівник поліції мав детально проінформувати водія про сутність висунутої йому вимоги, порядок вчинення процесуальних дій та наслідки, які можуть настати у випадку проходження або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, роз`яснити права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Вказував на неналежність та недопустимість доказів, так як: направлення складно до встановлення особи водія; в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 461089 від 05.02.2023 р. в графі «свідки чи потерпілі», «до протоколу додаються» зазначено «відео з нагрудних камер №474836 та №473569», тоді як запис проводиться з нагрудних камер №474835 та №473569 внаслідок чого протокол є недопустимим доказом; також в протоколі зазначено ознаки сп`яніння, які спростовуються відеозаписом; в протоколі не вказано номер драгера, яким би проводився огляд, ані факту пропозиції проходження освідування в медичному закладі, не зазначено вручення направлення; фактичної відмови ОСОБА_1 не озвучував, а ОСОБА_2 самостійно висловив бажане за дійсне; відеозаписом не зафіксовано факт порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 ; водію неналежним чином роз`яснено його права.

Зазначав, що огляду на це в справі відсутні достатні докази про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що під час здійснення перевірки документів у водія в комендантську годину, повз проїхав автомобіль марки «Lexus GX 460», д.н.з. НОМЕР_1 . Закінчивши роботу, проїхали за вказаним автомобілем, який порушив Правила дорожнього руху та був зупинений згідно постанови Кабінету міністрів України від 08.07.2020 р. № 573 на вул. Лобановського, 64 в м. Києві. В автомобілі перебували водій та дівчина, водія пред`явив лише посвідчення Служби безпеки України, під час спілкування у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, порушена координація рухів, запах алкоголю із порожнини рота, водій жував гумку. Після чого працівником поліції водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку, протягом пів години водій тягнув час, після чого приїхав його керівник та водій відмовився від проходження огляду. Жодних документів щодо відрядження ні водієм, ні його керівником надано не було.

Суд заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали провадження приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

За змістом положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до п 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати поставив, що будь-яка особа, Ка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізував своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Згідно вимог пунктів 2, 7 Розділу І. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС і МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Згідно із ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, і тільки в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У наданому відеозаписі ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Помилка у зазначенні номерів в протоколі відеозаписів з нагрудних камер «№474836 та №473569», тоді як запис проводиться з нагрудних камер «№474835 та №473569» працівником поліції, є людським фактором, не впливає на кваліфікацію діяння, та ні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ні його представник - не оспорюють обставини, зафіксовані нагрудною камерою.

Жодних скарг стосовно протиправних дій працівників поліції подано не було, а кваліфікація їх судом виходить за межі розгляду ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносити у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Щодо об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то визначені склади об`єктивної сторони даного правопорушення, які полягають у:

- керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння;

- керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння;

- керуванні транспортним засобом в стані іншого сп`яніння;

- керуванні транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння;

- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває під впливом таких лікарських препаратів;

- відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єкт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП спеціальний водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом в стані сп`яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП можливе лише у випадку наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку є його правом та не виключає притягнення до відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан, зокрема алкогольного сп`яніння, що є самостійною підставою для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі вищезазначеного, виходячи з доказів, які містяться в матеріалах справи, винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозаписом із нагрудних камер поліцейських.

Суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, таких доказів надано не було.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, останнього слід притягнути до адміністративної відповідальності, виходячи з вимог ст. ст. 130, 33 КУпАП, піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 9, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф підлягає сплаті за наступними реквізитами: та підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300

Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783

Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Призначення платежу: «адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 536,80 гривень та підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101

Код отримувача /код ЄДРПОУ/ 37993783

Р/Рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: «Судовий збір».

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: А. М. Педенко