Ухвала суду № 114779793, 26.09.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18720/23-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12023100060000325, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження №12023100060000325 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 01.08.2023 продовжено до 29.09.2023 включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання ОСОБА_5 під вартою на 60 діб. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Зокрема, ризик переховуватися від суду ґрунтується на тому, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачена безальтернативна міра покарання у вигляді позбавлення волі у разі його засудження, що саме по собі вказує на те, що обвинувачений може здійснити спроби до переховування від прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, враховуючи, що інші двоє співучасників вчинення кримінального правопорушення переховувалися від органу досудового розслідування, то існує ризик, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, також може здійснити спроби переховування. Враховуючи, що наразі частина території України є тимчасово окупованою, обвинувачений може переховуватися в тому числі і на тій території країни, яка непідконтрольна органам державної влади. Ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків наявний, оскільки матеріали кримінального провадження відкриті сторонам, з них обвинуваченому відомі анкетні відомості свідків вчинення кримінального правопорушення, у тому числі понятих, що вказує на те, що ОСОБА_5 може впливати на вказаних осіб шляхом погроз, умовляння, залякування чи підкупу з метою зміни чи дачі неправдивих показань такими особами. Крім того, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , вчинено групою осіб, матеріали відносно яких виділене в окреме кримінальне провадження, а тому будучи не під вартою, ОСОБА_5 може незаконно впливати на підозрюваних у кримінальному провадженні. Також існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 суспільно-корисною працею не займається, легальних доходів не має, міцних соціальних зв`язків не має, а інкриміноване кримінальне правопорушення є в тому числі й злочином проти власності. З урахуванням наведеного, просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів та альтернативний запобіжний захід у вигляді застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти вказаного клопотання, посилаючись на те, що ризики гіпотетичні, надумані та нічим не підтверджені. Щодо двох інших осіб, відносно яких здійснюється вказане кримінальне провадження, зазначив, що останнім вже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що нівелює ризик впливу на них з боку ОСОБА_5 . Крім того, обвинувачений має житло, роботу, хоча і неофіційну. З урахуванням викладеного просив відмовити у клопотанні прокурора та змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника, також просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначивши, що всі необхідні вимоги виконуватиме.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим. Так, санкція ч. 4 ст. 187 КК Українипередбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна. З огляду на вказане, обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність покарання у виді тримання під вартою у разі визнання його винним, може переховуватись від суду. Крім того, суд враховує, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, місця роботи, що підтверджує існування відносно нього ризику переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Серед іншого, суд вбачає наявність існування ризиків впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Отже, за таких обставин ризик впливу на потерпілих, свідків існує на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від останніх та дослідження їх судом.

Також існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, а отже не володіє стабільним джерелом прибутків, що у сукупності з обставинами кримінального провадження вказує на наявність ризику продовження обвинуваченим вчинення злочинів з корисливих мотивів.

Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують, підтверджень щодо наявності у ОСОБА_5 неофіційного джерела доходу суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження до ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден більш м`який запобіжний захід не убезпечить від встановлених ризиків, та не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту про обрання іншого запобіжного заходу.

При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу суд враховує положення ст. ст. 182, 183 КПК України та вважає, що з урахуванням характеру інкримінованого злочину, особи обвинуваченого та ступеня встановлених в провадженні ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатись за межі м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними та потерпілим у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (у разі наявності), інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 177, 178, 182, 183, 314-316, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити до 24 листопада 2023 року включно застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатись за межі м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними та потерпілим у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (у разі наявності), інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1