Ухвала суду № 114775999, 13.10.2023, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/987/18

провадження № 4-с/492/5/23

УХВАЛА

Іменем України

13 жовтня 2023 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання скаргу ОСОБА_1 набездіяльність Арцизькоговідділу Державноївиконавчої службиу Болградськомурайоні Одеськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняміністерства юстиції(м.Одеса) про зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною скаргою про зобов`язання вчинити дії, посилаючись на те, що за заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») було відкрито виконавче провадження № 58839056 з примусового виконання виконавчого листа 492/987/18, виданого 22 грудня 2018 року Арцизьким районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 , яка внаслідок укладення шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором та витрат по сплаті судового збору, яке згодом продубльовано відкриттям виконавчого провадження № 61023303, за яким боржником є скаржниця. Вказані виконавчі провадження відкриті на підставі вищезазначеного виконавчого листа та є наслідком помилок при реорганізації Арцизького відділу Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса). На теперішній час скаржниця погасила заборгованість перед стягувачем ПАТ КБ «Приватбанк», тому скаржниця просила вказану виконавчу службу закінчити виконавчі провадження та виключити її з Єдиного реєстру боржників, однак їй було відмовлено, у зв`язку з наявністю помилки системи, яка не дозволяє передати виконавче провадження № 58839056 з Арцизького відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області до новоутвореного відділу виконавчої служби для здійснення виконавчих дій, в тому числі для виключення боржниці з Єдиного реєстру боржників, а виконавче провадження № 61023303 завершено державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», тому закінчити виконавче провадження № 61023303 не представляється можливим. Враховуючи вищевикладене, скаржниця просила суд зобов`язати керівника Арцизького відділу Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) усунути порушення шляхом закінчення виконавчих проваджень № 58839056 та № 61023303 з примусового виконання виконавчого листа 492/987/18, виданого 22 грудня 2018 року Арцизьким районним судом Одеської області, зняття арешту, накладеного за вказаними виконавчими провадженнями, на кошти та іншого майна скаржниці та виключити ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників у зазначених виконавчих провадженнях.

Скаржниця про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином, однак в судове засідання не з`явилася, але від неї до суду надійшла заява про розгляд скарги за її відсутності, скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник скаржниці адвокат Ляшан С.А., представник Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), стягувач про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, однак в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, клопотання про розгляд скарги за їх відсутності до суду не подали, але їх неявка в судове засідання відповідно до вимог ч. 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши скаргу ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, дослідивши та оцінивши надані учасниками справи письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всій території України у випадках, установлених міжнародними договорами, згода та обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» (зі змінами, внесеними згідно із Законами України).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконаннярішень покладаєтьсяна органидержавної виконавчоїслужби (державнихвиконавців)та упередбачених цимЗаконом випадкахна приватнихвиконавців,правовий статуста організаціядіяльності якихвстановлюються закономУкраїни «Прооргани таосіб,які здійснюютьпримусове виконаннясудових рішеньі рішеньінших органів»(ч.1ст.5Закону України «Про виконавче провадження»)

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 27 серпня 2018 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 100621,07 грн., а також витрати по сплаті судового збору (а.с. 56-57). Рішення не оскаржене, набрало законної сили 21 грудня 2018 року.

22 грудня 2018 року Арцизьким районним судом Одеської області на підставі вищевказаного рішення був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 100621,07 грн., а також витрат по сплаті судового збору (а.с. 71-72, 126).

Як вбачається з витребуваних судом матеріалів виконавчих проваджень № 58839056, № 61023303 старшим державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Колтуклу С.С. на підставі заяви ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 73-74, 111), винесено постанову від 23 квітня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58839056 із примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа (а.с. 115).

Також, старшим державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Колтуклу С.С. на підставі тієї ж заяви ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 73-74, 125), винесено постанову від 21 січня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61023303 із примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа (а.с. 77-78, 127). У зазначеному виконавчому провадженні також були винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14 травня 2021 року (а.с. 79-80, 129), постанову про арешт коштів боржника (а.с. 81-82, 131), постанова про арешт майна боржника (а.с. 83-84, 133).

26 серпня 2021 року державним виконавцем Арцизького відділу Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Бірюковою І.Д. у виконавчому провадженні № 61023303 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення (а.с. 85-86, 135).

Як вбачається із свідоцтва про шлюб внаслідок реєстрації шлюбу ОСОБА_2 змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с. 69).

Згідно довідки від 28 жовтня 2022 року, виданої ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 28 жовтня 2022 року у ОСОБА_1 заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк» відсутня (а.с. 89). З метою закінчення виконавчих проваджень, ОСОБА_1 , скаржниця у справі (а.с. 70), звернулася до Арцизького відділу Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) з заявою про закінчення вищезазначених виконавчих проваджень (а.с. 90-91).

Відповідно до листа Арцизького відділу Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) № 21.6-32/10926 від 13 вересня 2023 року через технічні причини АСВП виконавче провадження № 58839056 не передано до новоутвореного відділу та станом на 13 вересня 2023 року виникає помилка системи, яка не дозволяє передати виконавче провадження з Арцизького відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області до новоутвореного відділу виконавчої служби для здійснення виконавчих дій, в тому числі, для виключення боржниці з Єдиного реєстру боржників. Виконавче провадження № 61023303 завершено державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 92-93).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу - це складові завершення виконавчого провадження, проте вони мають різну правову підставу і, відповідно, різні правові наслідки.

Зокрема, у випадку повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження не вважається автоматично закінченим та не дає підстав для зняття арешту з майна боржника і виключення інформації щодо нього з Єдиного реєстру боржників.

Більше того, ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Отже, у випадку повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження може бути поновлене у будь-який час за ініціативою стягувача в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Звертаючись до суду з скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо не закінчення виконавчих проваджень № 58839056, № 61023303, скаржниця ОСОБА_1 посилалася на факт добровільного виконання нею судового рішення.

Судом встановлено, що у виконавчому провадженні № 61023303 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення (а.с. 85-86, 135). Станом на 28 жовтня 2022 року у ОСОБА_1 заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк» відсутня (а.с. 89), про що вона повідомила Арцизький відділ Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) 28 серпня 2023 року (а.с. 90-91).

Суд зазначає, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч.1ст.37Закону України«Про виконавчепровадження» системою відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників не виключаються, а тому у державного виконавця дійсно не було правових підстав та механізму виключення відомостей про скаржницю з Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під часздійснення виконавчогопровадження виконавецьвчиняє виконавчідії таприймає рішенняшляхом винесенняпостанов,попереджень,внесення подань,складення актівта протоколів,надання доручень,розпоряджень,вимог,подання запитів,заяв,повідомлень абоінших процесуальнихдокументів увипадках,передбачених цимЗаконом таіншими нормативно-правовимиактами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В силу положень ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Таким чином, наведені норми закону є імперативними та прямо встановлюють обов`язок державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

Судом встановлено, що державний виконавець, в порушення ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому провадженні № 61023303 під час винесення постанови від 26 серпня 2021 року про повернення виконавчого листа № 492/987/18, виданого 22 грудня 2018 року Арцизьким районним судом Одеської області на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові не зазначив про зняття арешту з майна та коштів боржниці.

Також, судом встановлено, що виконавчий лист № 492/987/18, виданий Арцизьким районним судом Одеської області 22 грудня 2018 року, у виконавчому провадженні № 61023303 стягувачу повернутий 26 серпня 2021 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження, тобто до фактичного виконання в повному обсязі рішення суду, постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу учасниками справи не оскаржена та не скасована в установленому законом порядку, виконавчий лист для відновлення і закінчення виконавчого провадження до Арцизького відділу Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) не повернутий, державним виконавцем в порушення вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про повернення виконавчого документа не зазначено про зняття арешту з майна та коштів боржниці.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що державний виконавець, отримавши 28 серпня 2023 року заяву представника боржниці ОСОБА_1 адвоката Ляшан С.А. про закінчення виконавчих проваджень № 58839056, № 61023303, всупереч ч. 2ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у визначений законом строк не виніс постанови про закінчення виконавчих проваджень з підстав, передбачених п. 9 ч. 1ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тому суд дійшов висновку, що вимоги скарги про закінчення виконавчих проваджень № 58839056, № 61023303 підлягають задоволенню, у зв`язку з чим слід зобов`язати Арцизький відділ Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) усунути порушення, шляхом закінчення виконавчих проваджень № 58839056, № 61023303 з примусового виконання виконавчого листа № 492/987/18, виданого Арцизьким районним судом Одеської області 22 грудня 2018 року та зняття арешту, накладеного за виконавчим провадженням № 61023303 з коштів та майна ОСОБА_2 .

Вимоги скарги про зняття арешту з коштів, накладеного за вказаним виконавчим провадженням № 58839056 не підлягають задоволенню, оскільки матеріали виконавчого провадження № 58839056, наявні в матеріалах справи, не містять постанови про арешт коштів та майна боржниці.

Щодо вимогискарги про зобов`язання державного виконавця виключити відомості про боржницю ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями № 58839056, № 61023303 суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 № 2432/5 (далі - Положення), автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу; Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Частиною 7 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження», а також пунктом 6 Розділу X Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження визначено вичерпний перелік підстав вилучення відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до п. 6 Положення система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження.

Отже, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги в частині зобов`язання Арцизького відділу Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) виключити відомості про боржницю ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» такі відомості виключаються з Єдиного реєстру боржників на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, вирішивши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги скарги та якими доказами вони підтверджуються, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що права боржниці ОСОБА_1 були порушені, тому скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 19, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 3, 5, 9, 18, 37, 39, 40, 74 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 211, 223, 247, 258-261, 353-355, 447-451, 453 ЦПК України, суд,

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 набездіяльність Арцизькоговідділу Державноївиконавчої службиу Болградськомурайоні Одеськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняміністерства юстиції(м.Одеса) про зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов`язати Арцизький відділДержавної виконавчоїслужби уБолградському районіОдеської областіПівденного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Одеса) закінчити виконавче провадження № 58839056, відкрите 23 квітня 2019 року, виконавче провадження № 61023303, відкрите 21 лютого 2020 року з примусового виконання виконавчого листа № 492/987/18, виданого Арцизьким районним судом Одеської області 22 грудня 2018 року.

Зобов`язати Арцизький відділДержавної виконавчоїслужби уБолградському районіОдеської областіПівденного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Одеса) зняти арешт з коштів боржниці ОСОБА_2 , накладений постановою в.о. начальника Арцизького районноговідділу державноївиконавчої службиПівденного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Одеса) Райновою Веронікою Леонідівною від 14 травня 2021 року в межах виконавчого провадження № 61023303.

Зобов`язати Арцизький відділДержавної виконавчоїслужби уБолградському районіОдеської областіПівденного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Одеса) зняти арешт з майна боржниці ОСОБА_2 , накладений постановою державного виконавця Арцизького районноговідділу державноївиконавчої службиПівденного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Одеса) Бірюковою Інною Дмитрівною від 26 травня 2021 року в межах виконавчого провадження № 61023303.

У задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 про зобов`язання зняти арешт з коштів та майна боржниці у виконавчому провадженні № 58839056, зобов`язання виключити відомості з Єдиного реєстру боржників відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя

Арцизького районногосуду

Одеської області Гусєва Н.Д.