Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 226/1570/23
Провадження №2/226/443/2023
РІШЕННЯ
іменем України
07.11.2023 місто Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Мініної Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради в особі Мирноградської міської військової адміністрації, третя особа приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Донецької області Богатов С.Г., про визнання права власності та права забудовника в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції і вимоги позивача
ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом і в обґрунтування вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 1411300000:01:015:0402 площею 0,1га за адресою: АДРЕСА_1 .
Будинок належав спадкодавцеві за договором купівлі-продажу від 12.07.1996 та на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.09.2000, право власності зареєстроване в Димитровському БТІ 17.09.1996 та 05.09.2000. Вказана вище земельна ділянка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. Після смерті чоловіка позивачем було набуте право власності на земельну ділянку згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17.08.2023, яке видав приватний нотаріус Богатов С.Г. Вона є єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка. Постановою від 17.08.2023 нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок, оскільки нею були надані правовстановлюючі документи на будинок, в якому були здійснені суттєві переобладнання та добудови, і вказані зміни в будинку не були зареєстровані згідно з чинним законодавством не поданий документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію самочинно збудованих споруд. Згідно з технічним паспортом станом на 17.06.2023 будівлі а-1 прибудова, а1-1 тамбур, Є-1, З-1 сараї, Ж-1 гараж побудовані в 1999 та у 2014, тобто після укладення договору купівлі-продажу та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, та після реєстрації права власності на майно Димитровським БТІ. Таким чином, змінилися технічні характеристики будинку, а саме його складові частини. Рішенням виконкому Димитровської міської ради від 21.07.1999 №276/3 померлому було дозволене будівництво сараю для інвентарю на земельній ділянці, а рішенням від 21.05.1997 №188 будівництво гаражу та вугільного сараю. Це підтверджується і планом земельної ділянки. Будинок був побудований під час дії нормативних актів, за якими виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України. За життя чоловік не зареєстрував право власності на споруди, а тому позивач вважає, що до неї як до спадкоємиці переходять права забудовника, що належали померлому чоловікові, в тому числі права здачі та введення об`єкту до експлуатації, право державної реєстрації права власності на споруди. Просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок садибного типу (А-1) з господарськими будівлями та спорудами: Б-1 літня кухня, В-1 сарай, в погріб, ж оглядова яма, К вбиральня, пг-1 погріб, І-1 навіс, №4 ворота, №5 огорожа, І замощення, ІІ водопровід, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та визнати за нею всі права забудовника, в тому числі права здачі та введення об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності, документів, що посвідчують право власності, право державної реєстрації права власності на а-1 прибудову, l-1 тамбур, Є-1, З-1 сараї, Ж-1 гараж, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
ІІ. Заяви (клопотання) та позиції учасників справи
До суду позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій наполягала на задоволенні позову.
Представник відповідача Мирноградської міської ради в особі Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області також не прибув у судове засідання, від відповідача надійшов лист про розгляд справи без участі представника за наявними у справі доказами, в якому зазначено про відсутність заперечень проти позовних вимог.
Третя особа приватний нотаріус Богатов С.Г. також спрямував судові заяву про розгляд справи за його відсутності.
Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не подано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
13.09.2023 ухвалою суду відкрите загальне позовне провадження у справі, призначене підготовче засідання на 05.10.2023, відповідачеві запропоновано подати відзив на позовну заяву, витребувані відомості у приватного нотаріуса Богатова С.Г. про наявність спадкової справи, заповітів, спадкових договорів тощо після смерті ОСОБА_2
29.09.2023 витребувані від нотаріуса відомості отримано судом.
05.10.2023 підготовче провадження у справі ухвалою суду закрите, розгляд справи призначено на 07.11.2023.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Місце проживання позивача ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12). ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 (а.с.14).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Мирнограді Донецької області (а.с.15).
2/3 домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 . Димитровським БТІ на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.1996 (а.с.16,17-18). За змістом договору до домоволодіння входять: 2/3 жилого будинку А-1 та господарчі споруди та побудови: літньої кухні, Б-1, В-1 сарай, т-льох, 1/8 сараю Г-1, вбиральні Д-1, №І паркан.
1/3 домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 . Димитровським БТІ на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.09.2000 (а.с.19,20). За змістом свідоцтва до домоволодіння входить: 1/3 частина жилого будинку А-1, 1/8 Г-1 сараю, Д-1 вбиральні, В-1 сараю.
Земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1000га, кадастровий номер 1411300000:01:015:0402 за адресою: АДРЕСА_2 , належала ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Державного акту від 25.03.2010 (а.с.21,22-26).
17.08.2023 приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Богатовим С.Г. на ім`я позивача ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку (а.с.27,28,29).
Згідно з довідкою нотаріуса №296/02-14 від 05.07.2023 за матеріалами спадкової справи №62/2023 (номер у Спадковому реєстрі 70700916) після смерті ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 (а.с.30,31). Такі саме відомості підтверджені інформацією нотаріуса, наданою на вимогу суду (а.с.77-79). Нотаріусом також зазначене, що заповіти від імені ОСОБА_2 не посвідчувалися, , заяв від інших, крім ОСОБА_1 , спадкоємців щодо прийняття, відмови від спадщини чи неприйняття спадщини не надходило.
Постановою нотаріуса від 17.08.2023 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , через надання правоустановчих документів на будинок, в якому здійснено суттєві переобладнання та добудови, які не зареєстровані відповідно до діючого законодавства (а.с.32,33).
У технічному паспорті на будинок АДРЕСА_1 , виготовленому станом на 17.06.2023, зазначено, що сам житловий будинок А-1 та погріб пг-1 побудовані у 1950 році, у 1969 році збудовані: літня кухня Б-1, сарай В-1, погріб в; у 1991 році замощення І; у 1999 році:сарай Є-1, гараж Ж-1, оглядова яма ж, сарай З-1, навіс І-1, ворота №4, огорожа №5 водопровід ІІ; у 2014 тамбур а?-1, прибудова а-1, вбиральня К (а.с.34-38).
При цьому рішенням Димитровської міської ради народних депутатів виконкому від 21.05.1997 №188 ОСОБА_2 дозволене будівництво гаражу, вугільного сараю на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (а.с.41).
Рішенням виконкому Димитровської міської ради від 21.07.1999 №276/3 ОСОБА_2 дозволене будівництво сараю для інвентарю на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (а.с.42,43).
Ринкова вартість житлового будинку з господарчими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 18.08.2023 складає 96600 грн (а.с.44-55).
V. Оцінка суду
Відповідно до ст.ст.12,81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1ст.13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені устатті 1219 ЦК України(статті1218,1213 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина другастатті 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина першастатті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті1268, статті1269 ЦК України.
Так, згідно з частиною першоюстатті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України«Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України«Оформлення права на спадщину»).
Відповідно до частини першоїстатті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ятастатті 1268 ЦК України).
Частиною першоюстатті 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право спадщину на нерухоме майно. При цьому відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).
Отже, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Відповідно достатті 67 Закону України «Про нотаріат»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, який має розглядатися судом у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Позивачеві ОСОБА_1 нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок. Підставою для відмови стало те, що спадкоємцем надано правоустановчі документи на будинок, в якому здійснено суттєві переобладнання та добудови, які не зареєстровані відповідно до діючого законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що свого часу чоловік позивача ОСОБА_2 , побудувавши у 1999 та 2014 роках господарчі споруди, не зареєстрував їх у встановленому законом порядку.
На час смерті ОСОБА_2 22.12.2022 діяли положення чинного й наразі ЦК України. Оскільки ОСОБА_1 фактично мешкала з чоловіком по день його смерті, вона, вступивши в управління майном, фактично прийняла спадщину.
Статтею 1218 ЦК Українивстановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі жилий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з`ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм;5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.
Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна, та документи, якими посвідчується право власності на це майно.
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування судом має оцінюватися сукупність наявних доказів, як-то, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про надання дозволів на будівництво, технічні паспорти на будівлі, документи про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Відповідно до абзацу третього частини другоїстатті 331ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з частиною третьоюстатті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації.
За положеннями частини четвертоїстатті третьої зазначеного Законуправа на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинностіЗаконом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 у справі №6-137цс13 та у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №559/375/16-ц (провадження №61-31049св18).
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За положеннями статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається з ч.1 ст.375 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
За даними технічного паспорту на спірне нерухоме майно житловий будинок було збудовано у 1950 році, останні прибудови та спорудження в домоволодінні здійснювалися у 1999 та 2014 роках. Право власності на будинок без урахування самочинно збудованих об`єктів було наявне у ОСОБА_2 з 2000 року.
За приписами п.6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07.06.2017 №406, не підлягають прийняттю в експлуатацію зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів табасейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків. Згідно з п.1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5i, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 зa №157/6445 (з подальшими змінами), не підлягають державній реєстрації право власності та інші речові права на тимчасові споруди.
За життя чоловік позивача, будучи власником будинку, не зареєстрував право власності на побудовані споруди, а тому до позивача як до спадкоємця переходять права забудовника, що належали ОСОБА_2 , в тому числі права здачі та введення нерухомого майна в експлуатацію, право державної реєстрації права власності на прибудову а-1, тамбур а1-1, Є-1, З-1 сараї, Ж-1 гараж у спірному домоволодінні.
Крім того, за твердженням позивача, яким не суперечать досліджені у справі докази, в тому числі, технічна документація на домоволодіння технічний паспорт, інші складові, а саме: Б-1 літня кухня, В-1 сарай, в погріб, ж оглядова яма, К вбиральня, пг-1 погріб, I-1 навіс, №4 ворота, №5 огорожа, І замощення, ІІ водопровід є тимчасовими спорудами без влаштування фундаменту. Згідно з Порядком проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових,дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Міністерства Регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України 03.07.2018 за №158, для об`єктів, збудованих (без оформлення дозвільних документів) у період з 05.08.1992 до 09.04.2015, право власності оформляється за спрощеною процедурою шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Через постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у позивача наявні перешкоди для оформлення спадкових прав через нотаріальні дії, і тому захист її прав можливий лишу в судовому порядку. Відповідно до постанови КМУ від 07.06.2017 №406 збудовані після 05.08.1992 на території зазначеного домоволодіння ж оглядова яма, К вбиральня, І-1 навіс, №4 ворота, №5 огорожа, І замощення, ІІ водопровід не потребували документів, що дають право на виконання забудови, та після закінчення цих об`єктів не підлягали прийняттю в експлуатацію.
З огляду на встановлені факти та досліджені докази суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,258,259,263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мирноградської міської ради в особі Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (85320, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 9, код за ЄДРПОУ 04052956) про визнання права власності в порядку спадкування та прав забудовника задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу (А-1) з господарськими будівлями та спорудами: Б-1 літня кухня, В-1 сарай, в погріб, ж оглядова яма, К вбиральня, пг-1 погріб, І-1 навіс, №4 ворота, №5 огорожа, І замощення, ІІ водопровід, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 всі права забудовника, в тому числі права здачі та введення об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності, документів, що посвідчують право власності, право державної реєстрації права власності на а-1 прибудову, l-1 тамбур, Є-1, З-1 сараї, Ж-1 гараж, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене 09.11.2023.
Суддя: В.С. Салькова
Судове рішення № 114775313, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області) було прийнято 07.11.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 226/1570/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: