Ухвала суду № 114773378, 08.11.2023, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8616/23

УХВАЛА

про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви

08 листопада 2023 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Кирилюка А. І., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви Львівської міської ради про вжиття заходів забезпечення цивільного позову, подану до пред`явлення позову до суду,

встановив:

Щодо заяви про забезпечення позову.

Львівська міська рада 07.11.2023 року (вх.№ 23631) звернулась у Залізничний районний суд м. Львова із заявою про вжиття заходів забезпечення цивільного позову до пред`явлення позову до суду.

В обґрунтування звернення до суду з даною заявою зазначає, що відповідно до інформації наданої управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,0200 га відсутні відповідні рішення органу місцевого самоврядування про її надання в користування (оренду) та відсутні вчинені правочини щодо такої земельної ділянки.

Згідно з листом управління архітектури та урбаністики від 08.06.2023 року № 4-2401-8628, вихідні дані на проектування (містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва) на АДРЕСА_1 не надавались. Відповідно до листа інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 26.06.2023 року № 4-0006-8551 згідно з даними з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва документи щодо виконання будівельних робіт на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , що були б зареєстровані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю - відсутні. Однак, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 81,5 кв.м. Вказаний об`єкт знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в комунальній власності та станом на момент подання цього позову не передана в користування третім особам. Як вже зазначалось, право власності на об`єкт площею 81,5 кв.м зареєстровано 14.09.2012 року за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1502 від 14.08.2012 року, посвідчений: Гусак Р. Т., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу. Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу № 1502 від 14.08.2012 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбав нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 81,5 кв.м. Одночасно слід зазначити, що з моменту укладення вказаного договору купівлі-продажу власник об`єкта ОСОБА_1 протягом більше 10 років не звертався до Львівської міської ради та її виконавчих органів з проханням оформлення права користування/власності на земельну ділянку на якій розміщено об`єкт, що був предметом купівлі-продажу. Та, лише 19.01.2023 року на адресу Львівської міської ради надійшла заява ОСОБА_3 (№ 3-Д-859/АП-2403) про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 для обслуговування магазину площею 0,0200 га.

Додатково звертає увагу, що первинно, право власності на об`єкт по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 36726078) було зареєстровано 24.05.2012 року за ОСОБА_2 на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 10.05.2012 року у справі № 1313/1446/2012. За результатом проведених реєстраційних дій реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_4 було сформовано витяг про державну реєстрацію прав на нежитлові приміщення літ. «Б-1» пл.81,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (номер витягу 34246839 від 24.05.2012 року) Відповідно до ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 10.05.2012 року у справі № 1313/1446/2012 було затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 , товариством з обмеженою відповідальністю «ВТБ і Ко» та ОСОБА_5 . Згідно із затвердженою мировою угодою, визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлові приміщення під літ «Б-1» загальною площею 81.5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та визнано за ТзОВ «ВТБ Ко» право власності на будівлю під літ. «Г-1» загальною площею 55,2 кв.м., ще знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та зобов`язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» здійснити державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно за ОСОБА_2 приміщення під літ. «Б-1» загальною площею 81,5 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та за ТзОВ «ВТБ і Ко» на будівлю під літ. «Г-1» загальною площею 55,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

При цьому вказує на те, що, ухвала суду не містить жодного підтвердження про законні підстави набуття права власності ТзОВ «ВТБ і Ко» та/чи ОСОБА_2 на нежитлові приміщення літ. «Б-1» загальною площею 81,5 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Одночасно, відповідно до інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, відсутня будь-яка інформація про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення літ. «Б-1» загальною площею 81,5 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за будь якими фізичними чи юридичними особами до моменту винесення ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 10.05.2012 року у справі № 1313/1446/2012. Відповідно до листа Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 16.08.2023 року № 3091 надано наявні копії документів на підставі яких була проведена первинна реєстрація права власності на нежитлові приміщення літ «Б-1», загальною площею - 81,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та копії документів про перехід права власності від первинного власника, зокрема:

- копію ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 10.05.2012 року у справі № 1313/1446/2012;

- копію витягу про державну реєстрацію прав від 24.05.2012 № 34246839;

- копію договору купівлі-продажу від 14.08.2012 року № 1502;

- копію витягу про державну реєстрацію прав від 14.09.2012 № 35506069.

Окрім цього, зазначає, що у травні 2012 року проводилась державна реєстрація виникнення права власності на нежитлові приміщення літ. «Б-1» загальною площею 81,5 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Тобто, право власності на нежитлові приміщення літ. «Б-1» загальною площею 81,5 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 було вперше зареєстровано 24.05.2014 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». Одночасно, як стало відомо Львівській міській раді з листа Миколаївського районного суду Львівської області від 15.06.2023 року № 1313/1446/2012/321/2023, ухвалою цього суду від 12.11.2012 року у справі № 1313/1446/2012 було скасовано мирову угоду укладену між ОСОБА_2 , ТзОВ «ВТБ і Ко» та ОСОБА_5 . Провадження по даній справі було закрито. Ухвала Миколаївського районного суду Львівської області від 12.11.2012 року у справі № 1313/1446/2012 остаточна і оскарженню не підлягає. Згідно із листом Залізничної районної адміністрації від 22.06.2023 року № 4-32-8413, районною адміністрацією при проведенні обстеження встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 встановлено терасу площею 25,1 кв.м та склад площею 6,8 кв.м з металу та сендвіч панелей. До зазначеного листа Залізничної районної адміністрації долучено копію технічного паспорта та фото-світлини об`єкта. Так, відповідно до технічного паспорта на нежитлові приміщення літ «Б-1» біля будинку на АДРЕСА_1 від 25.01.2012 року встановлено наступні технічні характеристики нежитлових приміщень:

- загальна площа - 81,5 кв.м (тераса - 25, 1 кв.м і склад - 6,8 кв.м)

- метал зовнішніх стін - метал, сендвіч панелі

- матеріал покриття - метал.

Окрім вказаного, в технічному паспорті міститься примітка: висновок про відповідність - управління архітектури № 5/6950/2401 від 08.07.08 - втратив чинність. Відповідно до листа управління державного контролю за використанням та охороною, земель від 20.10.2023 року № 4-2412-14159 на виконання наказу департаменту містобудування від 10.07.2023 № 185 спеціалістами управління державного контролю за використанням та охороною земель за участю представників управління архітектури та урбаністики, Залізничної районної адміністрації проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності за адресою АДРЕСА_1 , за результатами чого складено акт від 26.07.2023 № 293. Таким чином, за результатами обстеження встановлено, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 відповідно до плану зонування Залізничного району (затверджено ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 року № 4657) знаходиться в зоні Ж-3 - зона багатоповерхової житлової забудови (багатоквартирні житлові будинки 5-9 поверхів). За результатами обстеження вказаної земельної ділянки: ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку комунальної власності площею 0,0200 га кадастровий номер 4610136300:04:007:0049 на АДРЕСА_1 для обслуговування торгового павільйону за відсутності відповідних рішень органу місцевого самоврядування про її надання в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. матеріали фотофіксації. До зазначеного акту обстеження долучено план-схему земельної ділянки та матеріали фотофіксації. Інформація про відсутність належним чином оформленого права користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 підтверджується також інформацією управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради. Відповідно до якої Львівською міською радою на даний час рішень (ухвал) про передачу у власність чи надання в користування земельної ділянки для обслуговування будівлі площею 81,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 36726078) в управлінні земельних ресурсів відсутня. При цьому, у 2014 році між Львівською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий № 4610136300:04:007:0049 для обслуговування металевої споруди на період до 10.07.2019 року. В подальшому термін дії вказаного договору не продовжувався, та звернень від ОСОБА_1 про його продовження на адресу Львівської міської ради не надходило. Згідно із кадастровим планом (виготовленим на замовлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ), споруда, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 віднесена до категорії тимчасових споруд (згідно із експлікацією). Львівська міська рада, як власник земельної ділянки на АДРЕСА_1 , вважає, що діяльність щодо самовільного встановлення, а також небажання самостійно демонтувати споруду за вказаною адресою порушує передбачене ст. 95 Земельного кодексу України право Львівської міської ради як власника земельної ділянки самостійно господарювати на землі, використовуючи у встановленому порядку для власних та територіальної громади потреб корисні властивості землі. В результаті укладених правочинів щодо спірного майна на АДРЕСА_1 - Львівська міська рада позбавлена можливості використовувати та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , на якій знаходиться будинок, що перебуває у власності відповідача.

З огляду на вказане, Львівська міська рада має реальні підстави вважати, що відповідачі можуть розпорядитися спірним об`єктом, що знаходиться на праві власності та відчужити його користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить, або навіть зробить неможливим виконання рішення суду. Оскільки, станом на сьогодні, відбулась уже неодноразова перереєстрація об`єкта по АДРЕСА_1 , а відтак і в подальшому може відбутись ще не одна зміна власника вказаного об`єкта з внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відтак просить суд задовольнити подану заяву про забезпечення позову.

З врахуванням положень ст. 153 ЦПК України, сторони у судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась.

Відповідно до ч. 13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім цього, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Вивчивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, поданої до пред`явлення позовної заяви та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватись шляхом заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, заявник просить застосувати захід забезпечення позову передбачений законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.10ЦПК України визначено, щосуд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заява про забезпечення позову у достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, наведено прийнятні доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі невжиття заявлених заходів забезпечення, предмет позову у даній справі та заявлений захід забезпечення позову є взаємопов`язаними, а зазначені підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред`явленими вимогами, вид забезпечення позову обрано відповідно до ст.150ЦПК України та він не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін.

Висновки суду.

З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги предмет позову, співмірність заходів забезпечення позову із вимогами, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити.

Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст.153ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 149, 150, 153, 157, 258-261,353, 354 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву Львівської міської ради про вжиття заходів забезпечення цивільного позову, подану до пред`явлення позову до суду - задовольнити.

Вжити заходизабезпечення позову шляхом заборони вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно: виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-якихреєстраційних дій щодо будівлі літ «Б-1» загальною площею 81,5 кв.м за адресою: ( АДРЕСА_1 ) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 36726078.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Копію ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи для відома, а Залізничному відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - для негайного виконання.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Стягувач: Львівська міська рада (код ЄДРПОУ: 04055896, адреса: 79006, м. Львів, пл. Ринок 1);

Боржники: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 );

ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Текст ухвали складено 08.11.2023 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: