Рішення № 11476579, 27.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2010 р.Справа № 17/84-10-3292 за позовом: Приватного підприємства "ЮЛАНА";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 24743,53грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Корочкіна І.А. на підставі довіреності від 08.09.2010р;

від відповідачів: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: ПП „Юлана” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 24743,53 грн., з яких 23742,39 грн. основного боргу, з урахуванням інфляційних втрат та 1001,14 грн. пені.

Відповідач в засідання суду не зявився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштові повідомлення про вручення поштового підправлення, які наявні в матеріалах справи, відзив на позов не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

23.12.2009р. між ПП „Юлана” (надалі позивач) та ФОП ОСОБА_1 (надалі відповідач) укладеного договір поставки, відповідно до умов якого позивач зобовязався поставляти відповідачу алкогольні напої, продукти харчування та непродовольчі товари, а відповідач вказані товари у повному обсязі оплатити їх вартість на протязі семи днів з моменту отримання товару.

Позивач на виконання умов укладеного договору відповідачу на підставі накладної №И3390, №ОД3389 від 25.12.2009р. поставив товар на загальну суму 22893,27 грн.

Відповідач в порушення п. 2.1 укладеного договору поставлений йому товар прийняв однак не розрахувався за нього у встановлений семиденний строк, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 22893,27 грн.

У відповідності до п. 3.1 укладеного договору в разі несплати поставки повністю в строк відповідач сплачує пеню в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Так позивачем на підставі п. 3.1 укладеного договору та вимог ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” за несвоєчасне виконання грошових зобовязань відповідачу нарахована пеня у розмірі 1001,14 грн.

Окрім цього, позивачем також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення грошових зобовязань нараховані інфляційні втрати у розмірі 849,12 грн.

Зазначені обставини спонукали ПП „Юлана” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№6519 від 27.07.2010р.) про стягнення з ФОП ОСОБА_1 24743,53грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.07.2010р. порушено провадження у справі №17/84-10-3292 за позовом ПП „Юлана” до відповідача ФОП ОСОБА_1 про стягнення 24743,53 грн.

У ході розгляду справи у суді позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій росить суд стягнути з відповідача загальної суми заборгованості з урахуванням пені та інфляційних втрат 19280,20 грн., у звязку з поверненням відповідачем товару на суму 5462,33грн.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

При цьому відповідно до вимог ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

У відповідності до п. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Розглядом матеріалів справи встановлено та підтверджено відповідними доказами, що між позивачем та відповідачем виникли зобовязання по укладеному договору від 23.12.2009р. на підставі якого по видатковим накладним №И3390 від 25.12.2009р. на суму 15357,66 грн. та №ОД3389 від 25.12.2009р. на суму 4243,76, згідно яких позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 22893,27 грн.

Факт отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується печаткою відповідача на видаткових накладних та її підписом.

Однак, відповідач у встановлений договором строк за отриману продукцію з позивачем не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 22893,27 грн.

У відповідності до п. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до вимог п. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Внаслідок не виникнення у відповідача заборгованості у розмірі 22893,27 грн., позивач на підставі п. 2.1 укладеного договору нарахував відповідачу пеню у розмірі 1001,14 грн.

У відповідності до вимог п. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, позивач керуючись, п. 3.1 укладеного договору, ст.3 Закону України „Про відповідальність за не своєчасне виконання грошових зобовязань” нарахував відповідачу пеню за порушення грошових зобовязань, яка згідно представленого позивачем розрахунку становить 1001,14грн.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Перевіривши правильність нарахування позивачем відповідачу індексу інфляції у розмірі 849,12 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині також ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та умовах укладеного договору у звязку з чим вони підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог по стягненню основної суми заборгованості у розмірі 22893,27 грн., суд вважає, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням того, що під час розгляду справи відповідачем здійснено часткове повернення товару на суму 5462,33 грн., про що свідчить заява позивача про уточнення позовних вимог від 27.09.2010р.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідач, в порушення вимог ст. 22 ГПК України, на виклик суду не зявився та в обґрунтування своїх заперечень на позов не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості, яку позивач просить стягнути з нього.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.11, 204, 525, 526, 530, 549, 599, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязання”, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП „Юлана” підлягають задоволенню, з урахуванням наданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, внаслідок чого з ФОП ОСОБА_1 слід стягнути на користь ПП „Юлана”, заборгованість з врахуванням штрафних санкцій в сумі 19280,20 грн.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ на користь приватного підприємства „Юлана” /Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова, 66, кв. 38, код ОКПО 31470096/ 17 430 грн. 94 коп. /сімнадцять тисяч чотириста тридцять грн. 94 коп./ - основного боргу; 1001 грн. 14 коп. /одна тисяча одна грн. 14 коп./ - пені; 849 грн. 12 коп. /вісімсот сорок девять грн. 12 коп./ - збитків від інфляції; 247 грн. 43 коп. /двісті сорок сім грн. 43 коп./ - державного мита; 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2010р.

Суддя