Рішення № 114762461, 07.11.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2023 року Справа№200/4951/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_6, АДРЕСА_3), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_7, АДРЕСА_4), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_2 , в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 21.04.2023 №7/в;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2022 із документами про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_4 , пов`язаної із захистом Батьківщини.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 . Її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з несумісною з життям травмою тіла внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків. Від шлюбу вона має сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після смерті батька. 31.10.22 позивач звернулась в інтересах ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю його батька.

Згідно витягу з протоколу засідання Комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 21.04.2023 № 7/в, затвердженим Міністром оборони України 24.04.2023, за результатами розгляду поданих документів Комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 . Вказане рішення обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 і на цю дату визначається право осіб на одержання одноразової грошової допомоги, син ОСОБА_5 народився після загибелі ОСОБА_4 , тому у призначанні частки одноразової грошової допомоги на сина.

Позивач з таким рішенням не погоджується, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.09.2023 позовну заяву залишено без руху шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн або письмового обґрунтування наявності законодавчо визначених підстав для звільнення від сплати судового збору з наданням доказів на їх підтвердження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають. По суті спірних правовідносин пояснює, що відповідно до пункту 2 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 про «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» передбачено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. Наказом МОУ № 45 від 25.01.2023 передбачено, що особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця. Станом на 24.06.2022 року ОСОБА_3 (малолітньої дитини) - не існувало, а тому він не має права на одержання одноразової грошової допомоги, передбаченої ПКМ України від 28.02.2022 № 168.

Треті особи будь-яких пояснень стосовно заявленого позову суду не надіслали.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Дію воєнного стану продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023.

02.03.2022 Рада суддів України опублікувала Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану року. Судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Згідно Свідоцтва про шлюб від 26.03.2022 серія НОМЕР_3 зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 ).

ОСОБА_4 проходив військову службу у Збройних Силах України (ВЧ НОМЕР_4 ) на посаді гранатометника 2 піхотного відділення 1 піхотного взводу 4 піхотної роти та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання. Смерть пов`язана з безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про народження від 03.10.2022 серія НОМЕР_5 батьками ОСОБА_3 вказано ОСОБА_4 та ОСОБА_1

ОСОБА_1 звернулася до із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

21.04.2023 прийнято рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом № 7/в та затверджене Міністром оборони 24.04.2023. Даним рішенням відмовлено ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги на сина ОСОБА_3 , оскільки відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 168, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 і на цю дату визначається право осіб на одержання одноразової грошової допомоги. Син ОСОБА_5 народився після загибелі ОСОБА_4 .

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно із статтею 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до частин першої, другої статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022 - застосовується з 24.02.2022).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно з частинами шостою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону № 2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок №975, тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як передбачено пунктом 10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 за №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" 28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, згідно з пунктом 2 якої сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 згаданої Постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях таких країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої згаданою постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 згаданої постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

За приписами абзацу 3 пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої згаданою постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Згідно абзацу 4 пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому згаданого пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачу відмовлено у виплаті призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із тим, що на дату загибелі ОСОБА_4 ОСОБА_3 ще не народився.

У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що у даному публічно-правовому спорі є з`ясування наявності у ОСОБА_3 правового статусу дитини (утриманця) загиблого військовослужбовця або приналежності позивача до ОСОБА_4 в статусі члена сім`ї останнього, перебування на його утриманні, як необхідних умов для виникнення у позивача права на одержання одноразової грошової допомоги у розумінні ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII.

Згідно статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У частинах 1-2 статті 6 Сімейного кодексу України законодавець визначив, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 Сімейного кодексу України).

Статтею 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у справі № 240/5809/19, зауважив, що Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII визначення «члена сім`ї» не містить. Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, суд касаційної інстанції сформував правову позицію, згідно з якою для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, повинна довести:

1) факт проживання з загиблим;

2) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків.

Такий самий підхід викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 456/1258/17.

Статтею 1 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Поставною ВР No789-ХІІ від 27.02.1991, визначено, що для цілей Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Відповідно до положень статті 2 Конвенції про права дитини держави - учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору, шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного етнічного або спеціального поводження майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях, щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За приписами частини 1 статті 27 Конвенції про права дитини держави- учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового морального і соціального розвитку дитини.

Статтею 3 Закону України «Про охорону дитинства», яка закріплює основні принципи охорони дитинства визначено, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За зазначених обставин, факт того, що дитина загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 - ОСОБА_3 народився після його смерті не може бути підставою для висновку про те, що ця дитина не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, оскільки такий підхід для тлумачення законодавства не відповідатиме положенням Закону № 2011-ХІІ, а також основним принципам охорони дитинства, а саме рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження, або будь-яких інших обставин.

Конституційний Суд України у Рішенні від 18.12.2018 № 12-р/2018 сформулював юридичну позицію щодо розуміння змісту статей 17, 65 Основного Закону України і визначив, що громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати додаткові гарантії соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладається обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, встановленими у статті 46 Основного Закону України; закріплення в Конституції України обов`язку держави щодо забезпечення соціального захисту громадян України, які захищають Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України, є запорукою його реалізації державою та недопущення зниження рівня соціального захисту цих осіб та членів їхніх сімей (абзаци другий - четвертий пункту 3 мотивувальної частини).

У Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що приписи статті 17 містяться в розділі І "Загальні засади" Конституції України, який визначає такі основи конституційного ладу в Україні, як, зокрема, суверенітет, територіальна цілісність та недоторканність України, захист яких покладається на Збройні Сили України та інші військові формування; особлива конституційна процедура внесення змін до цього розділу Конституції України обумовлена специфікою предмета його регулювання - основи конституційного ладу в Україні - зокрема необхідністю забезпечення національної безпеки і оборони України, потребами захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України як суверенної й незалежної, демократичної, соціальної та правової держави; зазначене є підставою для висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту (абзаци перший, третій, четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Отже суд доходить висновку, що ОСОБА_3 має право на одержання одноразової грошової допомоги у розумінні ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, як дитина загиблого військовослужбовця, яка б за життя батька перебувала на його утриманні.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн., отже ця сума має бути стягнута на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4.

Керуючись статтями 2-17, 42-47, 72-77, 90, 94, 121, 122, 139, 143, 159-164, 241-246, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення, викладеного у протоколі засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 21.04.2023 №7/в та затвердженого Міністром оборони України 24.04.2023 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги на сина ОСОБА_3 .

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2022 із документами про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_4 , пов`язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш