Рішення № 114762436, 07.11.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2023 року Справа№200/5498/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати їй пенсії з 01.03.2022 року і відмови поновити та виплачувати пенсію на визначений нею банківський рахунок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату їй пенсії та виплачувати пенсію з 01.03.2022 року на вказаний нею банківський рахунок згідно із заявою від 05.07.2023 року, а саме на поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк».

Позов обґрунтовувала тим, що є отримувачем пенсії, яка їй виплачувалася через поштове відділення АТ «Укрпошта» за адресою, що зазначена у її пенсійній справі, за зареєстрований місцем проживання у смт. Талаківка Маріупольського р-ну Донецької обл.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яка розпочалася у лютому 2022 року, вона під час бойових дій залишилася за зареєстрований місцем проживання, і пенсію з березня 2022 року не отримувала не з її вини, а тому, що поштове відділення АТ «Укрпошта» не працювало і не працює по теперішній час.

Після відновлення її електронного підпису та проходження ідентифікації у банку, нею була сформована заява про отримання коштів через банківський рахунок, що відкритий у відділенні АТ КБ «ПриватБанк».

05.07.2023 року вона через вебпортал Пенсійного фонду України звернулася до відповідача із заявою про зміну способу виплати пенсії - шляхом виплати пенсії через установу банку, але пенсію на банківський рахунок так і не отримала. Її неодноразові звернення до відповідача не призвели до виплати їй пенсії через установу банку.

Вважаючи свої пенсійні права порушеними, звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2023 року поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом.

Відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було. Пояснень щодо поважних причин його неподання до суду не подано.

З огляду на наведене неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин судом кваліфіковано як визнання позову (ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд неодноразово витребовував у відповідача докази (ухвали суду від 11.10.2023 року, повторно від 30.10.2023 року, втретє від 03.11.2023 року, які отримані відповідачем 12.10.2023 року, 30.10.2023 року, та, відповідно, 03.11.2023 року), однак в порушення ст. 1291 Конституції України, ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду з боку відповідача суб`єкта владних повноважень в повному обсязі у встановлений строк (по 26.10.2023 року, по 02.11.2023 року та, відповідно, по 06.11.2023 року) виконані не були. Пояснень щодо поважних причин неможливості їх виконання до суду не подано. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили, в тому числі станом на час винесення судом даного рішення.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії в разі втрати годувальника.

Пенсія позивачу виплачувалася за її заявою через поштове відділення АТ «Укрпошта» за зареєстрованим місцем проживання позивача (87594, смт. Талаківка Маріупольського р-ну Донецької обл.)., яке з 05.03.2022 року тимчасово окуповане Російською Федерацією.

Так, з 24.02.2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і натепер.

02.08.2022 року набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 року № 679-р «Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області», яким вирішено провести обов`язкову евакуацію населення Донецької області у безпечні райони інших областей (зазначено які саме).

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» цього Переліку внесена вся територія Маріупольського району з датою початку тимчасової окупації - 05.03.2022 року, дата завершення відсутня.

Тимчасова окупація з 05.03.2022 року населеного пункту, де знаходиться поштове відділення АТ «Укрпошта», через яке позивачу за її заявою виплачувалася пенсія, призвело до неможливості здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області функцій з виплати позивачу пенсії з березня 2022 року та, відповідно, отримання її позивачем.

Отже, з 01.03.2022 року позивач не отримує пенсію (останній раз пенсію вона отримала за лютий 2022 року, що підтверджується довідкою про доходи № 4986 6697 4095 1978, яку сформовано засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 29.09.2023 року).

У червні 2023 року, після проходження ідентифікації, позивачу для отримання пенсії було відкрито рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується відмітками банку на її заяві від 30.06.2023 року про виплату пенсії.

05.07.2023 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернулася до відповідача із заявою про зміну способу виплати пенсії, в якій просила належні їй суми пенсії перераховувати їй через установу банку (а не через поштове відділення АТ «Укрпошта» як раніше) - на її поточний рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий у відділенні 50046/9999 АТ КБ «ПриватБанк» (звернення від 05.07.2023 року № 790).

На вказане звернення позивачем через вебпортал Пенсійного фонду України отримано повідомлення відповідача, в якому зазначалося, що статус звернення («виплата пенсії через установу банку») «помилковий»; відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплату пенсії припинено у зв`язку неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; пенсіонеру необхідно особисто (слово «особисто» написано великими літерами) звернутися безпосередньо до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії з документами, що посвідчують особу (паспорт, ідентифікаційній код). Також повідомлено, що у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця в якому його буде припинено чи скасовано, заява про поновлення пенсії та документи, необхідні для поновлення пенсії, особам, які у зв`язку з агресією Російської Федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця можуть надсилатись поштою.

11.08.2023 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернулася до відповідача із заявою про продовження виплати пенсії (звернення від 11.08.2023 року № 1034), в якому також просила пенсію виплачувати на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий у відділенні 50046/9999 АТ КБ «ПриватБанк».

На вказане звернення позивачем через вебпортал Пенсійного фонду України отримано повідомлення відповідача, в якому зазначалося, що статус звернення («продовження виплати пенсії») «помилковий»; в решті повідомлення містило текст аналогічний тексту, що зазначений в попередньому повідомленні.

11.08.2023 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України також звернулася до відповідача із заявою про надання рішення про припинення виплати пенсії (звернення від 11.08.2023 року № ВЕБ-05001-Ф-С-23-184919, яке зареєстроване 14.08.2023 року за вх. № 15937/М-0500-23).

На вказане звернення відповідачем надана відповідь від 28.08.2023 року №16684-15937/М-02/8-0500/23, в якій повідомлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії в разі втрати годувальника, що призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ч. 1 ст. 49 цього Закону виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом шести місяців. Виплата позивачу пенсії проводилася щомісяця відповідно до вимог ст. 47 вказаного Закону через поштове відділення АТ «Укрпошта» № 87594. В період з березня 2022 року по серпень 2022 року пенсія нараховувалася на зазначене поштове відділення, але кошти поверталися на рахунок Пенсійного фонду України як неоплата. Виплату пенсії призупинено з 01.09.2022 року у зв`язку з тривалою неоплатою. За поновленням виплати пенсії позивач не зверталася. Також повідомлено перелік документів, які позивачу необхідно надати для подальшого поновлення виплати пенсії.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

В судовому порядку виплата пенсії позивачу не припинялася.

Органом Пенсійного фонду України рішення про припинення виплати пенсії з встановлених законом підстав не приймалося.

Отже припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що встановлений ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте і виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області функцій з виплати позивачу пенсії з березня 2022 року стало неможливим не з вини відповідача, а у зв`язку з тимчасовою окупацією населеного пункту, де знаходиться поштове відділення АТ «Укрпошта», через яке позивачу за її заявою виплачувалася пенсія.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

При цьому відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій і відсутність відповідного фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум пенсії.

Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».

Відповідачем протиправно не поновлено виплату та не виплачується позивачу пенсія через установу банку за її заявами про зміну способу виплати пенсії і про продовження виплати пенсії.

При цьому автоматичне відображення на вебпорталі Пенсійного фонду України статусу заяв позивача як «помилкові» не може свідчити про помилковість подання позивачем як пенсіонером таких заяв, які містили чітко сформульовані вимоги, що спрямовані на отримання нею власної пенсії, і подані такі заяви в межах сформованої пенсійної справи позивача (що не потребувало додаткове надання паспорту та ідентифікаційного коду, що вимагав відповідач, оскільки їх копії є в наявності в пенсійній справі в силу вимог закону). Крім того, і факт подання таких заяв, і їх зміст відповідачу були відомі, що підтверджується відповідями-повідомленнями на них на вебпорталі Пенсійного фонду України.

Вказані обставини свідчать про порушення відповідачем законного права позивача на отримання пенсії.

З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом частково задоволення позову шляхом, який обрано судом, який гарантував би повне їх відновлення (ч. 2 ст. 9, п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2023 року сплату судового збору в сумі 858,88 грн. за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання розподілу судових витрат, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому відповідно до наведених процесуальних вимог судові витрати підлягають стягненню на користь державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

При обчисленні розміру судового збору судом враховані положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 шляхом виплати її через установу банку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом виплати її через установу банку - на рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» та сплатити заборгованість по ній з 01 березня 2022 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 07 листопада 2023 року.

Суддя Т.В. Логойда