Рішення № 114762026, 30.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року Справа № 160/20943/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, в якому просить:

-визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області в наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу члена сім`ї загиблого Захисника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу села Водяне Ясинуватського району Донецької області, як його матері, що викладена у листі № 4/1084/0-6 від 23.05.2023 р., доповненому листом за вих. № 4/1462/0-6 від 10.08.2023 р.;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус члена сім`ї загиблого Захисника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу села Водяне Ясинуватського району Донецької області, як його матері.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звернулася до Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області із заявою про встановлення їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника, проте Управлінням протиправно не розглянуто заяву по-суті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 року відкрито провадження у справі №160/20943/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Від Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надійшов.

Про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930022803516, відповідно до якого ухвала суду і позовна заява отримана представником 14.09.2023.

Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України третя особа пояснень з приводу поданої позовної заяви також не надала.

Про розгляд справи третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою представника про отримання 19.09.2023 ухвали суду від 28.08.2023 і позовної заяви.

За правилами ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до копії з витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 20.01.2023 №20 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_2 , особистий номер НОМЕР_2 , оператора зенітної самохідної установки зенітного самохідно-артилерійського взводу і зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону Військової частини НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 поблизу населеного пункту Водяне Ясинуватського району Донецької області, під час мінометного обстрілу отримав інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла, помер від вибухової травми, у зв`язку зі смертю (загибеллю) ІНФОРМАЦІЯ_4 виключено зі списків особового складу частини і направлено документи для виключення з військового обліку до Криворізького РТЦК та СП Дніпропетровської області.

Смерть пов`язана із захистом Батьківщини.

У наказі також зазначено, що загиблий народився ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На військову службу призваний Великоолександрівським РТЦК та СП Херсонської області.

Похований 20 січня 2023 року на сільському кладовищі в селі Лозуватка, Криворізького району Дніпропетровської області.

Неодружений. Мати: ОСОБА_1 . Проживає: АДРЕСА_1 .

За фактом смерті ОСОБА_2 . Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 16.01.2023.

Як рідна мати загиблого сина військовослужбовця, який здійснював заходи із забезпечення національної безпеки та оборони України від збройної агресії російської федерації , ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області із заявою і документами щодо встановлення їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника України у відповідності до ст. 10-1 Закону України від 22.10.1993 №3552-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами) та отримання соціальних пільг, передбачених для родин загиблих військовослужбовців.

Листом №4/1084/0-6 від 23.05.2023 Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області повідомило, що для підтвердження родинного зв`язку з загиблим ОСОБА_2 заявницею було надано його Свідоцтво про народження, де в рядку «мати» вказана на російській мові ОСОБА_3 , по батькові не можливо прочитати так як надпис зіпсований, документи (паспорт) наданий на ім`я ОСОБА_1 , тому неможливо встановити дійсний родинний зв`язок.

Управління соцзахисту рекомендувало привести документи у відповідність та звернутися ще раз за встановленням статусу члена сім`ї загиблого захисника України.

З метою з`ясування та перевірки інформації щодо наявності у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян будь-яких записів щодо зміни імені та імені по батькові позивача, представником 12.06.2023 були направлені адвокатські запити до Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України.

Листом №77540/90793-33-23/19.3.1 від 15.06.2023 Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України повідомлено про неможливість перевірити правильність зазначення імені в актовому записі про народження ОСОБА_2 , оскільки державна реєстрація народження сина позивача була проведена компетентним органом російської федерації та 23.12.2022 набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

Позивач звернулась до Криворізького районного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та її загиблим сином в порядку окремого провадження, що передбачено ЦПК України.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 відмовлено у відкритті провадження з посиланням на те, що між сторонами існує спір у сфері публічно-правових відносин, який не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

09.08.2023 представником позивача до Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області було направлено адвокатський запит, в якому повідомлено про надану відповідь Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України про неможливість перевірити правильність зазначення імені ОСОБА_1 та про те, що Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони фактично визнано (підтверджено) дійсні родинні зв`язки між ОСОБА_1 та її загиблим сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_4 від 30.05.2023.

У відповідь листом №4/1462/0-6 від 10.08.2023 Управлінням соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області вказало, що однією із підстав для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України є наявність родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Якщо не має можливості привести до відповідності документи, що підтверджують родинний зв`язок між ними, то слід звернутися до суду для встановлення родинних відносин (пункт 1 частина 1 стаття 315 Цивільного процесуального кодексу України) або надати інші документи, що підтверджують їх родинний зв`язок.

З рішенням відповідача у листах №4/1084/0-6 від 23.05.2023 і №4/1462/0-6 від 10.08.2023, позивач не згодна, вважає відмову протиправною, у зв`язку з чим за захистом своїх порушених прав і інтересів звернулась з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, систему їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галуз і Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(Закон № 2011-XII).

Статтею 2 Закону № 2011-XII встановлено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно ст.3 Закону № 2011-XII дія цього Закону, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Пунктом 13 ст.14 Закону № 2011-XII передбачено, що особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма і порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правовідносини у даній справі врегульовано також Законом України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Закон №3551-ХІІ) і Порядком надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2015 №740 із змінами (Порядок №740).

Частиною 2 ст. 10-1 Закону №3551-ХІІ встановлено, що порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

За ч. 3 ст. 10-1 Закону №3551-ХІІ закріплено, що до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать, зокрема батьки.

Порядок №740 визначає процедуру надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, згідно з цим Порядком надається, зокрема, сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (абз. 5 п. 2 Порядку №740).

За абз. 3 підп. 4 п. 4 підставами для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, є: для осіб, зазначених вабзаці п`ятому(крім членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади) пункту 2 цього Порядку:

свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи;

документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, заформоюзгідно з додатком;

постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування.

Положеннями п. 5 Порядку №740 встановлено, що для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених упункті 2цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) заяву і документи, передбаченіпунктом 4цього Порядку.

Відповідно до абз. 1 п. 6 Порядку №740 рішення про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймається органами соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів.

Відсутність документів, визначенихпунктом 4цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Виходячи зі змісту абз. 3 підп. 4 п. 4 Порядку №740 надання Свідоцтва про народження загиблого не входить до визначеного переліку документів.

Крім того, відповідачем не враховано, що Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони позивачу було видано посвідчення члена сім`ї загиблого як матері загиблого ОСОБА_2 . Тобто, фактично визнавши родинний зв`язок між позивачем і загиблим.

Посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України» видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302(пункт 7 Порядку №7).

Відповідно до пунктів 1-2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302(даліПоложення №302) це Положення регулює правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни. Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно із пунктом 4 Положення №302 членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним устатті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого», а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним устатті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України».

Факт родинних відносин між позивачем як матір`ю і загиблим сином військовослужбовцем ОСОБА_2 підтверджується також у справі наступними документами.

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 10.10.1953 «Ермолаевским сельсоветом Киясовского района Удмуртской АССР» (російською мовою -мовою оригіналу) позивач « ОСОБА_4 » (дошлюбне прізвище та ім`я мовою оригіналу) народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 «в деревне Каді-салья Киясовского района Удмуртской АССР».

Зі Свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 29.12.1976 «Домом бракосочетаний Исполнительного комитета Горьковского городского совета депутатов трудящихся» (мовою оригіналу), 29.12.1976 між « ОСОБА_5 , родившемся 07 января 1954 г» и « ОСОБА_6 , родившейся 07 октября 1953 г» було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 29.12.1976 зроблено запис за №8867.

Після укладення шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

Тобто, починаючи зі Свідоцтва про укладення шлюбу позивача ім`я позивача записувалось з помилкою. Замість правильного « ОСОБА_8 » (російською) писалось « ОСОБА_9 » (російською).

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 разом проживали у селищі міського типу Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області , що підтверджується записами реєстрації в їх паспортах, записами в Домовій книзі для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_2 , довідкою про склад сім`ї №1551 від 12.08.2016.

Пізніше позивач змінила місце свого постійного проживання на наступну: АДРЕСА_1 , тоді як син залишився самостійно проживати й смт. Біла Криниця.

З листопада 2019 зважаючи на необхідність у постійному догляді матері і допомоги у введені господарства син ОСОБА_2 фактично почав спільно проживати з матір`ю, що підтверджується актом обстеження на факт проживання особи без реєстрації місця проживання від 26.06.2023 підписаного сусідами-свідками і депутатом Лозуватської сільської ради.

Факт родинних зав`язків підтверджується і заявами свідків, засвідчених нотаріально ОСОБА_10 ., ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виконкому Лозуватської сільської ради №168/02-23 від 23.01.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно здійснила поховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Поховання відбулося 20.01.2023 року в селі Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області.

ОСОБА_1 вказана як мати і єдина контактна особа записана в. п. 12 «Склад сім`ї» обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_6 ОСОБА_2 .

Матеріали справи містять також сімейні спільні фото позивача і загиблого сина.

Таким чином, на виконання ст. 77 КАС України належними і достатніми доказами позивач довела родинний зв`язок із загиблим військовослужбовцем.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язком органів соціального захисту населення при вирішенні питання щодо можливості встановлення особі статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є прийняття рішення про надання або відмову у наданні такого статусу.

Рішення органу соціального захисту населення про встановлення або відмову у встановленні позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України відповідачем не приймалося, що є порушенням вимог п.6 Порядку №740.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача встановити позивачу статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту листів Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області №4/1084/0-6 від 23.05.2023 і №4/1462/0-6 від 10.08.2023, ним не було прийнято рішення про встановлення або відмову у встановленні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника за зверненням позивача. Надані у відповідь листи носять рекомендований характер, з пропозицією привести документи у відповідність та звернутись за необхідності до суду.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнято Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження- це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визнавати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції, адміністративний суд, не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Суд зазначає, що не може зобов`язати відповідача надати позивачу статус члена сім`ї, оскільки саме на Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області покладено обов`язок по розгляду такої заяви і прийняття за результатом її розгляду рішення.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Вказані вимоги є передчасними, оскільки вказаним діям передує належний розгляд заяви.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи наведене, а також дискреції відповідача з розгляду відповідних заяв про надання статусу члена сім`ї загиблого Захисника, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника разом з урахуванням висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та таким, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

За ч. 2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 3ст. 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3118926434.1 від 26.07.2023.

Суд, керуючись положеннямист. 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у сумі 536,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 241, 243, 244-246, 250, 262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області (вул. Кобилянського, 148а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50002, код ЄДРПОУ 03192371), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні діїзадовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області в наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу члена сім`ї загиблого захисника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу села Водяне Ясинуватського району Донецької області, як його матері, що викладена у листі № 4/1084/0-6 від 23.05.2023 р., доповненому листом за вих. № 4/1462/0-6 від 10.08.2023 р.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області (вул. Кобилянського, 148а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50002, код ЄДРПОУ 03192371), повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про надання їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника з урахуванням висновків суду та вимог Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистуіПостанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015р. №740.

У задоволенні іншої частини позовних вимогвідмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області (вул. Кобилянського, 148а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50002, код ЄДРПОУ 03192371на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ) судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість ) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона